Перша зустріч з родиною дозволяється через три місяці. На годину, через скло. Правда, мені дозволили побачитися зі старшим сином Сашком у сусідній кімнаті, в передбаннику для конвою, де не було скла. Нам дозволили обійнятися. Це велика пільга! А там це не просто важливо, ти про це мрієш: обняти, почути запах волосся, торкнутися шкірою! Звісно, обом було важко. По обличчю бачу, він за три місяці подорослішав, певно, років на три. А я скучив, напевно, більше, ніж за три. Бо після того, як я просидів шість годин під операційною, коли йому робили онкооперацію, у нас склались дуже особливі стосунки.
Меншого Вітальку через неповнолітність не пускали ні в суд, ні на побачення. А тут ще й такі проблеми. Пам’ятаю прийшла Ірина, й каже, що молодший син Віталька перебрався спати на моєму місці, і вночі казав, що йому не вистачає батька. Мене це якось дуже вирвало з рівноваги. Зірвався на суді, накричав на прокурорів. Можна було б трішки м’якше поводитись. І внутрішньо я прекрасно тямив, що насправді треба було зверхньо сміятися з них. Але коли ти розумієш, що перед тобою сидить дружина, якої півтора року не можеш обняти, а твій син каже, що йому не вистачає батька, то не зірватися — неможливо. Інколи зривало башту від однієї думки про них. Нікому не бажаю це пережити.
А потім все взагалі перетворилось на жах. У Вітальки була підозра на проблеми з серцем. Але Ірина мені про це не сказала і довгий час жила із цим сама. Уяви собі: я в тюрмі, йдуть суди, в неї роздирають перевірками бізнес, а тут ще й у сина, скажімо так, дуже симптоматичні проблеми зі здоров’ям.
Мені вона про це розповіла, коли вже лікар сказав, що є підозри на серйозну тяжку хворобу, і треба провести поглиблені аналізи. Вона просто не витримала. І думки в нас в обох, сам розумієш, які: ми всі з Рівненської області, поряд Чорнобиль з усіма наслідками, плюс у старшого вже є подібні проблеми. Але Сашкові хоча б можна було зробити операцію, а тут була проблема з кров’ю. Ясно, що мене це терзало дуже сильно. І поки робили аналізи, на душі було дуже тяжко. Результатів таких аналізів на свободі тяжко чекати, а в тюрмі — це взагалі неможливо. Потім з’ясувалось, що все добре. Відітхнув.
Новий рік
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «По обидва боки колючого дроту. У записі Мустафи Найєма» автора Юрій Луценко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сини“ на сторінці 1. Приємного читання.