У нашій країні немає корупції в європейському сенсі цього слова. Бо для нормальних країн корупція — це іржа, яка подекуди псує металеві конструкції державного механізму. У нас ця іржа майже повністю з’їла металеві опори, вона суцільна. Більше того, корупція стала суспільною звичкою: більшість «підмазують» лікарів, вчителів, податківців, даішників і вважають це природнім. Це — азійський спадок. Чи можна це подолати? Так. Але не можна розраховувати, що це зробить міліція самотужки. Ми в МВС ловили на гарячому до 2 тисяч хабарників у рік. Від головлікарів пологових будинків до директорів кладовищ, від голів сільрад до замміністрів. Суми зафіксованих хабарів росли. Першим рекордом за всі часи незалежності став 5,2 млн доларів, потім планку багато разів піднімали, аж до 16 млн дол.
Але гора народжувала мишу. Із тисяч зловлених хабарників тюремний термін отримувало 12–16 чоловік. Справи гробили в прокуратурі та судах. Справа у тім, що службові злочини — виняткова компетенція органів прокуратури. Приносить міліціонер матеріали до такого прокурора, демонструє аудіозапис вимагання хабара, а той каже — не чую. Показує відеозапис отримання, а прокурор своє — не бачу. Як же так? Він же ось, бере і рахує помічені купюри, спеціальний пилок ось світиться на його пальцях. А прокурор — не впевнений. Чому так? Бо прокуратура історично, з часів СРСР, існувала як партійний орган, який не допускав дискредитації членів партноменклатури. Тепер це продовжується для всіх чиновників. ГПУ під керівництвом регіоналів стала генеральним могильником усіх резонансних справ на комерційній основі.
І якщо при мені МВС ще намагалося боротися з хабарниками, то зараз склався моноліт ГПУ — МВС — суди, де ведеться спільний бізнес для правлячої мафії.
Боротися з цими кадровими перестановками нема сенсу. Організм настільки заражений, що потребує повного переливання крові. Треба приймати нові закони про прокуратуру, поліцію, судоустрій і набирати через детектори брехні новий персонал. Давати їм великі зарплати, але вводити, як у Грузії, для цих службовців право провокації хабаря. Без цього ніякі реформи не підуть, все потоне у звичній корупції. А особливо активні сядуть, щоб не заважали.
Звинувачення
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «По обидва боки колючого дроту. У записі Мустафи Найєма» автора Юрій Луценко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хабарі“ на сторінці 1. Приємного читання.