Розділ «Сонячний годинник»

У двориках у мене була ще така забавка — я на спір зі співкамерниками вгадував час. Гуляти нас випускали на годину. Іноді стомлюєшся, і от співкамерники питають, цікаво, скільки там приблизно ще лишилось? А годинники в тюрмі ж заборонені. І якось я кажу: а чому приблизно, скажу точно — залишилось ще 12 хвилин! Вони здивовані: звідки ти знаєш? Викликаємо «виводящого», питаємо — точно, так і є, залишилось 11–12 хвилин. А як я це робив? Я розробив свою методику. Як я вже казав, дворик зверху обнесений ґратами. Коли встає сонце, на одну стіну ці ґрати відкидають тінь. Всього виходило десь двадцять поділок. Отже, ти знаєш, що це 12 година, а кожна поділка між ґратами — це чотири хвилини. От я й вираховував. Правда, не завжди виходило — зранку, поки сонце з іншого боку корпусу, це неможливо, або в дощ. Потім, вже перед тим, як їхати в табір, я їм цей секрет розповів.

Дворик — це був окремий простір. У кожному обов’язково була якась ничка, де лежали чотири сірнички і терочка. На випадок, якщо хтось прийде, захоче курити, а сірники забув у камері. А тут вони є! Це така була тюремна анонімна взаємовиручка.