От і дочекався, зайшли в камеру кажуть: «Луценко, залишатися в камері. Іншим вийти». Коли всі вийшли, мені оголосили «з речами на вихід» — перевозять в табір. Попрощатися нормально з хлопцями не було можливості. Тому попрощався як міг — залишив усі продукти і записку з побажанням удачі. Але, наскільки я розумію, хлопці не отримали ні записки, ні продуктів — їх навіть у ту камеру не повернули. Пізніше, коли я повернувся в Лук’янівське СІЗО на одну ночівлю перед апеляційним судом, побачив, що всі речі — вівсянку, чай, книги — все було залишено, як у день етапування. Я так розумію, камера ця стоїть як меморіал, чекаючи при зміні влади нових ВІП-клієнтів.
Колонія
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «По обидва боки колючого дроту. У записі Мустафи Найєма» автора Юрій Луценко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Етап“ на сторінці 1. Приємного читання.