Я вже згадував, що коли Ренат Кузьмін попереджав мене про кримінальні справи, він сам сказав, що з Днем міліції там дурня і несерйозно. Якщо вдуматись, це ж на голову не налазить: міністра внутрішніх справ саджають за святкування Дня міліції! Я мусив відзначати День міліції не тому, що так хочу, а тому, що це прямо вказано в указі президента. І якби я не відзначив, мене можна було б карати за невиконання указу президента.
Обвинувачення прокуратури полягало в тому, що я, відзначивши День міліції, витратив гроші не за цільовим призначенням. По-перше, я не розумію, як це взагалі можливо. На цьому святі були присутні і Генпрокурор, і Прем’єр-міністр, і спікер, і депутати, і зарубіжні гості. Я ж ці гроші не забрав собі, навіть не віддав у сторонню комерційну організацію — вони були перераховані в бюджетну організацію «Палац Україна», який є частиною Державного управління справами в Адміністрації Президента! Як може бути оплата з однієї державної кишені — МВС — в іншу державну кишеню — Адміністрацію Президента — збитками? Це ж просто маразм. По-друге, я навіть не платив ці гроші — їх перераховувало Державне казначейство, на всіх документах стоїть їхня печатка про перевірку законності всіх платежів.
Цікаво, що під час суду експерт, яку привела прокуратура, прямо в суді заявила, що вона не вбачає в цьому порушення законодавства.
Якщо відверто, я був певен, що цей епізод зі справи випаде, він їм просто невигідний, там все дуже очевидно. Але свою помилку я зрозумів потім. За цим епізодом проходила сума «збитку» в шістсот тисяч гривень, і якби він випав, прокуратура не змогла б інкримінувати мені особливо тяжкий злочин. А без цього епізоду вся справа тягла на менш, як сто тисяч гривень. І тоді мій арешт, і табір, і все інше було б незаконним. Але тепер мене цей факт тішить. Ви ж розумієте, що коли вся справа впиралася в цю суму, значить нічого іншого вони знайти не могли. Щоб було зрозуміло: увесь бюджет МВС становив вісім мільярдів гривень на рік. І жодна перевірка не встановила ні копійки особистого привласнення грошей.
Державні гроші всі до копійки були витрачені на оренду «Палацу Україна» і на купівлю квітів до пам’ятника полеглим міліціонерам. Більше нічого не купували. Концерт був безкоштовний, а фуршет я скасував особисто, бо вважав, що це не справа держави. А після офіційної частини ми разом з заступниками, керівниками служб та їхніми дружинами — всього чоловік сорок — дійсно поїхали на неофіційну частину і там самі сплатили за все, що з’їли і випили. Це було вперше і востаннє за всю історію святкувань Дня міліції — коли керівництво МВС саме платило за своє свято.
Але іронія полягає в тому, що Ренат Кузьмін приїхав саме на цю неофіційну частину святкування, на яку його ніхто не запрошував. І Кузьміну точно відомо, як все відбувалось, і чи був там якийсь шик чи розкіш. Він прекрасно знав, що, на відміну від усіх попередніх міністрів, я скасував дурні феєрверки, фуршет за державні гроші і святкування до ранку. Більше того, в той вечір він піднімав за мене келих і, як зараз пам’ятаю, сказав, що Луценко найбільш партнерський міністр внутрішніх справ за всю його історію роботи в прокуратурі. Я тоді ще був дуже здивований і списав це на свято. Тепер знаю: для кар’єри він ладен і співати осанну, і підписувати брехливе звинувачення. Мілка людина.
Голодування
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «По обидва боки колючого дроту. У записі Мустафи Найєма» автора Юрій Луценко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „День міліції“ на сторінці 1. Приємного читання.