По-третє, ефективна реалізація правильної економічної політики вимагає рішучого політичного керівництва. Політики, які приймають рішення, мають чітко знати, чого вони бажають. Без чіткої орієнтації на кінцеву мету (чітко поставлених питань) навіть хороша теорія не допоможе, оскільки дуже мало людей розуміють, як її використати. У правильних відповідях буде мало корисності, якщо політики, які приймають рішення, не знають питання.
По-четверте, політика - це мистецтво координації. Економічна діяльність потребує вирішення найрізноманітніших проблем країни. Здатність виявити, які з них дійсно важливі й актуальні і відокремити фундаментальні та стратегічні питання від звичайних повсякденних проблем - це дар політика. Політику можна порівняти з управлінням величезною компанією або установою, де необхідно миттєво приймати найрізноманітніші рішення (інколи в кризовій ситуації), часто на основі неповної інформації і під зовнішнім тиском. Водночас - це стратегічна діяльність, яка вимагає широти поглядів, перспективного бачення і здатності глибоко обдумувати проблеми. Необхідна також творча взаємодія зі своїми інтелектуальними противниками й експертами, зарубіжними і соціальними партнерами. Ефективна координація усіх цих компонентів мінімізує "інформаційний шум" і тертя у механізмах прийняття рішень, політична машина працює.
Нарешті, по-п'яте, політика в усіх галузях, включаючи економіку, є мистецтвом компромісу, творчим консенсусом, який поєднує необхідне з можливим, примирює суперечливі інтереси суспільства, вирішує конфлікти між коротко- і довгостроковими інтересами специфічних соціальних груп, між потребами держави і регіонів, між платниками податків і користувачами коштів із бюджету, між споживачами і виробниками. Досвід України переконує, якщо потенційно конфліктні ситуації не будуть пом'якшені за посередництва політичних інструментів, дійти компромісу буде складніше. Компроміс, який задовольняє більшість суспільства, може слугувати фундаментом для побудови розумної довгострокової конструкції.
Отже, проведення ефективної економічної політики за будь* яких структурних, інституціональних і культурних умов стає можливим, якщо вона їм відповідає. З цієї ж причини, як показав досвід України, вона може бути і неефективною. Найважливішою причиною була неадекватність пропонованих політичних інструментів наявним інститутам. Оцінювати політику завжди потрібно відповідно до конкретних умов і тільки з урахуванням її ефективності.
Зовнішні умови мають розглядатися як об'єктивно дані для політики тільки у короткостроковому періоді. У довгостроковій перспективі структурні, інституціональні й культурні умови зростання і розвитку створюються, формуються і змінюються самою політикою. Будучи об'єктом політики, вони у свою чергу впливають на її ефективність. Тобто якщо наша короткострокова політика обмежена інституціональними умовами, у довгостроковій перспективі ми можемо перетворити їх на фактор, який стимулює зростання виробництва і темпів соціально-економічного розвитку. Але для успішного проведення подібної політики необхідні новіші знання і навички, ніж для коригування податків і відсоткових ставок із метою збільшення інвестицій, використання механізмів обмінних курсів і обов'язкових резервів для підтримання динамічної грошової рівноваги або бюджетних асигнувань для поліпшення економічного клімату.
Основні терміни і поняття
Трансакційна економіка, правові норми, опортуністична поведінка, соціально-економічний розвиток, неоінституціоналізм, інституціональне середовище, перехідний період, правила поведінки, регулюючі норми, законодавчі норми.
"Інституціональні пастки" трансформаційного періоду
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму“ на сторінці 4. Приємного читання.
