Критичний аналіз заходів монетаристської політики

Сучасні економічні теорії

Не менш важливе правильне розуміння можливостей намагань перерозподілу, який не повинен копіювати моделі добробуту соціального ринкового господарства у високорозвинутих країнах. Ефективність наявного механізму перерозподілу в них забезпечується завдяки великому доходу на душу населення і здійснюється через прогресивну податкову систему, а також систему соціального страхування і державну політику в галузі освіти. В Україні, як і в більшості країн СНД, унаслідок бідності більшості населення (до 80 %), нічого перерозподіляти. Пропонований перерозподіл від небагатьох до величезної маси бідних не принесе успіху. Будь-які намагання в цьому плані тільки активізують відплив капіталу. Тут найважливішими інструментами соціального вирівнювання можуть бути ринкові важелі, які оживили б так званий "мертвий капітал бідняків" і забезпечили істинну свободу підприємництва.

Згадаймо історію проведення реформ у Німеччині. У перші роки післявоєнної відбудови перерозподільчі механізми були розвинуті значно менше, тому що більшість населення бідувала, а середній дохід на душу населення був низьким. У міру зростання добробуту змінювалася й соціальна політика як важлива складова господарської будови (соціальне ринкове господарство). Удосконалюється вона до сьогодні, хоча досягнутий рівень розподілу через бюджет становить ЗО % національного доходу ФРН. "Основними чинниками успіху реформ були менталітет німецького народу, його працездатність, схильність до дисципліни, готовність в ім'я майбутнього йти на тимчасові жертви, сприятливі соціально-економічні та політичні умови - приватну власність і підприємницькі структури, вміле використання допомоги за планом Маршалла тощо, вибір правильної стратегії економічних реформ, чітке визначення послідовності та етапів їх проведення, сильна політична воля до реформування і, у процесі його, можливість вільного обміну поглядами для вибору напрямів та постановки завдань реформи, а також міцна особистість"164. В Україні нині є значна частина цих чинників, які можна використати для створення реальних можливостей розширення наступного проведення соціальної політики і перерозподілу доходів. Не варто забувати, що соціальне ринкове господарство Німеччини, яке забезпечило відбудову і принесло більшості добробут, спочатку обходилося і без масштабної соціальної політики, але саме ринок створив передумови для проведення такої політики в подальшому. Україна ж розпочинає з активного перерозподілу без достатньо стабільної бази для цього - високого рівня доходу на душу населення. Орієнтуючись на ерхардівську концепцію "добробуту для всіх"165, слід пам'ятати, що вона поступово еволюціонувала на основі ефективної ринкової економіки, а не народилася в сучасному вигляді.

Реальне забезпечення свободи підприємництва (завдяки усуненню адміністративних бар'єрів) й оживлення "мертвого капіталу бідняків" (шляхом надання прав власності, тобто легалізації неформальних прав) - ось необхідна і дієва концепція перерозподілу сучасної України. Розвиток підприємництва забезпечить інтеграцію, наприклад, двох третин населення (можливо, більше) у формальний сектор, а потім їх участь в економічному зростанні й використанні його плодів. "Так приводиться в дію, - на думку Г. Брауна, - постульований механізм "просочування вниз" добробуту"166.

Отже, не заперечуючи названих вище недоліків у процесі реалізації загальних принципів "Вашингтонського консенсусу", навряд чи є підстави говорити про провали ринкового господарства. Це стосується і зазначених міжнародних відносин: "протекціонізм" і "надто рання лібералізація міжнародного руху капіталів у постсоціалістичних країнах" - типові приклади провалів політики, а не принципів. Ще у 70-ті роки XX ст. Я. Корнаї в лекціях, прочитаних у Швеції в Міжнародному економічному інституті при Стокгольмському університеті, на основі яких у 80-х роках була видана монографія "Дефіцит", підкреслював, що гроші відіграють активну роль, коли господарське рішення приймається відповідно до реальних, а не номінальних167 грошей. На це вказував і Дж. Хансен на конференції в Києві 11 вересня 1998 р., наголосивши на необхідності приведення у відповідність витрат уряду до його доходів. "Надмірне державне споживання стосовно доходів призвело до виникнення значних проблем в Україні, найбільш серйозні з яких - висока інфляція, стрімке нагромадження боргів, втрата валютних резервів і зростання заборгованості"™*. Це ж доводили й українські монетаристи В. Ющенко і В. Лисицький169. Проте тодішні політики цього не почули. Господарські рішення мали швидше популістський характер, ніж виходили з економічної доцільності.

Те саме стосується "цифрової" аргументації антимонетаристів щодо неспроможності ринкового господарства. Практично в усіх країнах СНД може йтися про тяжкі провали політики, які полягали в тому, що в цих країнах, як правило, донині не сформовано констатуючих елементів ринкового господарства. У результаті значна частина країн СНД ще не визнана світовою спільнотою як країни з ринковою економікою.

Сучасний етап розвитку економіки в більшості країн СНД унаслідок відсутності констатуючих елементів ринкового господарства можна порівняти з економікою "мильних бульбашок1', яку описав П. Кайндлбергер170. У такій економіці провідним економічним агентом є спекулянт, який зацікавлений не стільки у створенні активів, які будуть постійно приносити прибуток, скільки в отриманні миттєвої вигоди. Це одна з головних причин того, що не вкорінюються і не впливають на процеси перерозподілу описані вище соціальні аспекти - стабільність грошей, конкуренція, свобода підприємництва, свобода ціноутворення і вибору споживчих благ, а також істинне право власності. Доти, доки економіка не буде виведена з такого стану економічними ринковими методами, вагомий "мертвий капітал бідняків" буде утримуватися без ужитку і не на користь не тільки їм, а й економіці. Саме провали політики - причина неефективного перерозподілу доходів, що заважає бідним скористатися плодами економічного зростання, але тільки не саме по собі ринкове господарство.

Виходячи з економічної неефективності і соціальної нелегітимності структури прав власності, які склалися в Україні, закономірно постає питання про можливість перегляду приватизації та її коригування за допомогою активнішого втручання держави. Про таку можливість попереджав Дж. Стігліц171. Проте за збереження незмінних наявних інституціональних обмежень втручання представників постсоціалістичної держави у процеси перерозподілу власності призведе до ще більш незадовільних економічних і соціальних наслідків. Тобто неминучі внаслідок низки економічних і соціальних причин намагання "перерозподілу" власності адміністративними засобами не вирішують проблем, що виникли, а тільки поглиблюють їх.

Основні терміни і поняття

Вашингтонський консенсус, лібералізація економіки, приватизація, конкурентоспроможність економіки, перерегулювання економіки, бюджетна дисципліна, трансформаційна економіка, лібералізація цін, ринкова економіка.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Критичний аналіз заходів монетаристської політики“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії

  • Й. Шумпетер - засновник еволюційної економічної теорії

  • Розділ 2. Методологічні основи еволюційної економічної теорії

  • Глобальні закономірності та їх роль у методології

  • Методологічні проблеми створення нового суспільства

  • Внутрішній механізм формування суспільства

  • Реальний шлях руху до нового суспільства

  • Розділ 3. Людина в системі еволюційної економічної теорії

  • Категорія "людський капітал": сутність та історичне місце

  • Перехід від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator)

  • Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку

  • Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва

  • Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки

  • Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку

  • Технологічний спосіб виробництва: сутність і роль у суспільно-економічному розвитку

  • Розділ 5. Механізм функціонування і розвитку еволюційної економіки

  • Основні напрями формування еволюційного господарського механізму

  • Формування національної інноваційної системи

  • А. Виробництво товарів і послуг

  • Б. Виробництво знань і технологій

  • Частина II. Основні напрями та проблеми розвитку новітніх економічних теорій

  • Еволюція теорії глобального монетаризму

  • Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства

  • Особливості трансформації економіки Китаю

  • Теоретичні основи трансформації економіки України у світове господарство

  • Розділ 8. Сучасний монетаризм

  • Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці

  • Критичний аналіз заходів монетаристської політики
  • Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики

  • Економічні теорії громадянського суспільства

  • Теорія суспільного вибору та політичних інститутів

  • Теорія політичної ренти

  • Загальна економіко-політична рівновага і хабарництво

  • Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму

  • "Інституціональні пастки" трансформаційного періоду

  • Теорія участі працівника в управлінні та прибутках

  • Розділ 11.Теорія трансакційних витрат

  • Трансакційна теорія фірми і бюрократичних структур бізнесу

  • Ресурсно орієнтований підхід у теорії фірм

  • Розділ 12. Теорії економіки "третього світу"

  • Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху

  • Латиноамериканські концепції периферійного розвитку

  • Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки

  • Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку

  • Ісламістські фундаменталістські та реформістські доктрини економічного розвитку

  • Індуїзм як підвалини специфіки економічної думки Індії

  • Феномен економічної теорії Японії

  • Частина III. Злети і падіння альтернативних макроекономічних теорій (50-90-ті роки ХХ ст.)

  • Стандартні макроекономічні теорії

  • Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій

  • Здобутки неокласики

  • Розробка предмета економічної теорії

  • Неокласика і нова інституціональна економічна теорія: взаємний розвиток та взаємодія

  • Еволюція, наукова революція, теоретико-методологічний синтез

  • Розділ 16. Альтернативні напрями сучасної макроекономічної теорії

  • Відмінності між теоріями ортодоксального кейнсіанства й ортодоксального монетаризму

  • Нова класична школа

  • Посткейнсіанство

  • Критика теорії раціональних очікувань

  • Нове кейнсіанство

  • Розділ 17. Сучасні теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства

  • Відмінності основних підходів до трактування постіндустріального та інформаційного суспільства

  • Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій

  • Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм

  • Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів

  • Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність

  • Економічний мейнстрим: за і проти

  • Рекомендована література