Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка розгорнув мережу бездротового доступу з використанням WI-FI-телефонії, яка охоплює всі аудиторії і зали засідань на другому поверсі основного корпусу, де немає можливості прокласти кабельну мережу. Із середини 2006 р. WI-FI -мережа (мобільний доступ до Інтернету з комп'ютера) покриває міста-мільйонери. Згодом цими послугами зможуть користуватися мешканці найвіддаленіших районів країни. Це буде проривом в інформатизації України.
Технологія №І-МАХ вирішує проблему доступу до Інтернету, дає змогу отримувати миттєвий результат навіть поза зоною прямого бачення, за будь-яких погодних умов, із високою якістю і відсутністю затримки для голосової передачі, що важливо в умовах щільної міської забудови або у віддалених районах. Перші клієнти вже підключилися до мережі в Києві та Харкові через радіоканал. Найближчим часом передбачено охопити базовими станціями всі великі міста й обласні центри.
До кінця 2006 р. мала запрацювати національна система електронного цифрового підпису. Вже діє відповідна установа, яка розпочала акредитацію центрів сертифікації ключів. Таких центрів в Україні буде 5-6. Завдяки цій новації послуги, які надають державні органи, переводяться в альтернативний, електронний режим. Безпосередні контакти державних службовців із відвідувачами буде максимально скорочено. Електронний цифровий підпис дасть змогу сотням тисяч бухгалтерів надсилати звітність у Державну податкову адміністрацію електронною поштою, а підприємці зможуть укладати угоди на іншому кінці земної кулі не виходячи з кабінету.
Державні органи все частіше будуть створювати свої сайти в Інтернеті, що дасть можливість на їхніх порталах дізнатися новини, отримати консультацію або довідку, завірену цифровим підписом. На сайті податкової адміністрації можна буде подати податкову звітність. Поширення комп'ютерного зв'язку дасть змогу в названий вище термін перевести у Всесвітню мережу все спілкування громадян з державою, що забезпечить скорочення бюрократичного апарату, підвищить продуктивність праці чиновників і сприятиме подоланню корупції.
Процеси глобалізації у світі визначають, що вступ України до ЄС має спиратися на інтеграцію її інформаційних мереж у європейські системи, які особливо швидко зростають у транспорті, у сфері зв'язку та освіти. Цьому сприяє поширення цифрових інформаційних технологій.
Розвиток новітніх інформаційних технологій дає змогу консолідувати ринок послуг, посилити конкуренцію на ньому, що активно впливає і на розвиток самих технологій, і на якість послуг, які надаються. Нині суб'єкти цього ринку - телефонні компанії, інтернет-провайдери, оператори кабельного телебачення - працюють надто відокремлено, незалежно один від одного. Створення нових приладів, сприятиме подоланню поділу учасників ринку на "кабельників" та "мобільників", перебудові інформаційно-комунікаційних мереж, переходу до "мереж нового покоління". Все це дасть можливість одним "дротом" або в бездротовий спосіб отримувати весь набір телекомунікаційних послуг.
Завдяки розвитку інтернет системи телекомунікаційні послуги можна доповнювати іншими, торгово-фінансовими послугами. Так, уже тепер покупки в он-лайнових магазинах можна оплатити через платіжні інтернет-системи, а послуги, які надаються за допомогою мобільного телефону - зі свого мобільного рахунку. Вже розпочинається надання і фінансових послуг, які взаємодіючи з інформаційними послугами, відкривають нові можливості для розширення та інтенсифікації фінансових операцій.
У сучасних умовах визрівають серйозні зрушення в інформаційно-комунікаційних технологіях. Використання і розвиток кремнієвих провідників наближається до природної межі, дальше зменшення мікросхем стане неможливим. Нові технології, ще досконаліші та ефективніші, дають змогу створювати нову дешевшу, і потужнішу обчислювальну техніку. Промислові вироби стануть "інтелектуальними" і спроможними до комунікації.
Подальший розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, Інтернету потребує нових і значних інвестицій. За прогнозами експертів, нині ми напередодні буму інвестиційного потоку. Це тим більш важливо, що зовсім недавно, у 2000 р., багатьох інвесторів у цю галузь спіткали серйозні невдачі і вони уникали інвестицій у цю сферу. Із середини 2005 р. ситуація почала змінюватись. Відразу три інтернет-проекти досягли капіталізації 4 млрд дол.; популярні пошукові системи Google, Baidu та проект ІР-телефонії Skype, дали змогу спілкуватися через Інтернет голосом. "В Україні є високий потенціал у зовсім різних галузях знань. Я кажу іншим інвесторам: приходьте сюди, тут є поле для роботи", - говорить великий американський венчурний бізнесмен Тім Драйпер, який інвестував кошти в Baidu і Skype. Він вважає, що коли сюди прийде венчурний капітал, придатних для використання ідей стане більше, що, у свою чергу, буде приваблювати нових інвесторів.
Іноземних інвесторів в Україні приваблює не лише потужний інтелектуальний потенціал вітчизняних учених, інженерів, програмістів, а й кваліфікована робоча сила, високий рівень грамотності населення, географічна і культурна близькість до Європи.
І, нарешті, інформатизація як магістральний шлях розвитку цивілізації має міжгалузевий характер, охоплює й економіку, й управління, й освіту, й охорону здоров'я, тобто їй властивий загальнодержавний характер. Для управління цими процесами потрібен авторитетний загальнодержавний орган. Всесвітній саміт із проблем створення інформаційного суспільства у грудні 2003 р. записав у своїх рішеннях рекомендацію керівникам країн про необхідність спеціального органу при президентові країни для управління інформатизацією як багатостороннім і загальнодержавним процесом. В Україні певний час діяв Державний комітет зв'язку та інформатизації. Звичайно, це не був орган при президентові, але це був самостійний центр, який певною мірою концентрував управління науковими розробками і процесами застосування і використання інформаційно-комунікаційних технологій, у ньому зосереджувались усі багатоманітні зв'язки, що давало змогу краще бачити і спрямовувати діяльність численних колективів на розвиток інформатизації країни. Проте чомусь наприкінці другого президентського терміну Л. Кучми цей державний комітет було ліквідовано, а зв'язок та інформатизацію як галузь господарства приєднали до транспорту, створивши Міністерство транспорту і зв'язку. Ті люди, які вирішували цю складну проблему, були або повністю позбавлені розуміння ролі та значення інформатизації, або дбали не про інтереси держави і народу. Більш неадекватного, нерозумного рішення важко придумати. І прикро те, що протягом останніх років робилися спроби виправляти ситуацію, але вони наштовхувалися на повне нерозуміння суті справи, повну некомпетентність за надмірної самовпевненості. На нашу думку, якщо ми турбуємось про майбутнє України, треба негайно створити самостійний загальнодержавний орган зв'язку та інформатизації, чи при президентові, чи у складі уряду. Не можна так нехтувати інтересами майбутнього країни.
Основні терміни і поняття
Природні ресурси, науково-технологічне вдосконалення, макроекономічне середовище, телекомунікаційні системи, наукова продукція, запатентований винахід, раціональне використання, інноваційні компанії, біотехнологія.
Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки“ на сторінці 4. Приємного читання.
