Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки

Сучасні економічні теорії

Вирішальну роль у розвитку інформатизації відіграє наука. У Національній академії наук України останніми роками виконано комплекс робіт, які можуть значною мірою стати проривом у розвитку процесів інформатизації в країні. Серед них, зокрема, системні технології, моделі та інструментальні засоби для вирішення широкого кола інформаційно-аналітичних і макроекономічних завдань. Створено інформаційні технології розподіленої обробки інформації, використання яких відкриває великі можливості в інформатизації державних, адміністративних і виробничо-технологічних структур.

Сформульовано ідеологію розвитку збалансованих високодинамічних інформаційних просторів на національному і світовому рівнях, принципи формування, функціонування та взаємодії з пріоритетними проблемно орієнтованими просторами, такими як фінансово-економічний, інформаційний, науково-освітній, правоохоронний та ін.

Отримано результати для розвитку і практичного застосування криптографічних та програмно-технічних засобів і систем захисту інформації та інформаційної безпеки.

Розвиток і використання інтелектуального потенціалу стримуються недостатнім фінансуванням науки. Відомо, що мінімальний обсяг фінансування науки, починаючи з якого вона може активно впливати на розвиток економіки, дорівнює 1,7 % ВВП. На жаль, останні десять років фінансування науки не досягало цієї межі. Водночас частка бюджетних асигнувань на науку мала тенденцію до зниження: від 2,3 % ВВП у 1990 р. до 0,31 % ВВП у 2002 р. Це набагато менше, ніж витрати на наукові дослідження у розвинутих країнах світу. За даними Центру досліджень НТП та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, витрати на наукові дослідження в розрахунку на одного вченого в Україні майже втричі менші порівняно з Росією, у 18 разів - з Бразилією, у 34 рази - з Південною Кореєю і більш як у 70 разів - порівняно зі США. Звичайно, за такого рівня фінансування науки навряд чи можна сподіватися на підвищення ролі науки в НТП, на збільшення інтелектуального потенціалу, який нині визначає суспільно-економічний прогрес та конкурентоспроможність національної економіки на світовому ринку.

Особливого значення набуває інформатизація самої науки17. Досвід розвинутих країн показує" що інформаційно-комунікаційні мережі та технології істотно змінюють саме функціонування науки.

Зараз у світі видається 20-ЗО тис. журналів, які друкують декілька мільйонів статей щороку. Завдяки електронній системі пошуку вчений за лічені секунди знаходить потрібні статті, роздруковує їх і приступає до творчого аналізу. Все це робиться на власному комп'ютері, як кажуть, "не встаючи із-за свого робочого столу". В Україні все ще немає вільного доступу до електронних журналів, не використовуються електронні пошукові системи.

У світі відбувається перехід від національних до міжнаціональних наукових видань, причому все більше з них мають не лише електронну форму, а й вебсторінку в Інтернеті. Найкращий журнал в Україні, який відповідає всім сучасним вимогам, - це "Український математичний журнал", який в електронній формі поширюється кількома зарубіжними видавництвами. На жаль, "Український фізичний", "Український біохімічний" журнали тощо не мають вбудованої пошукової системи і не прив'язані до світових пошукових систем, що робить використання їхніх публікацій світовим науковим співтовариством малоймовірним.

Аналіз показує, що в багатьох країнах є державна програма стимулювання публікацій за кордоном, згідно з якою встановлюються премії за такі публікації. Досвід показує, що вони себе виправдовують.

Наукова продукція є інтелектуальним товаром, який має свою ціну. Журнали намагаються відібрати кращі праці, що підносить імідж і журналу, і автора. Недооцінка провідних наукових журналів світу, неучасть у їхніх публікаціях неминуче призводять до самоізоляції вчених і науки України від світової. І, звичайно, до зниження її рівня. На Заході публікації в провідних журналах визначають рівень дисертації, яка складається з копій опублікованих праць, до яких додаються історіографія проблеми, відображення різних поглядів на проблему і висновки, в яких підкреслюється особистий внесок.

Вітчизняні журнали, які забезпечують українську наукову термінологію та об'єднують науковців певної галузі науки у наукове співтовариство, мають підвищити свій науковий рівень за рахунок оглядів з переднього краю науки. Досвід показує, що аналітичні та практичні огляди, як правило, цитуються набагато більше, ніж оригінальні повідомлення. Журналам слід організовувати обговорення, дискусії, висвітлювати конференції і звичайно, видаватися не лише в паперовій, айв електронній формі.

Світова економіка змінює роль наукової книги. Протягом століть вона друкувалася на папері. У перспективі паперовими залишаться тільки деякі види наукової продукції: підручники, монографії, тобто продукція тривалого користування. Решта паперових видів наукової продукції зникнуть. Але й та продукція на папері, що залишиться, буде в науковому обігу за умови, що про неї подаватиметься інформація в Інтернеті.

Зосередження текстів усіх дисертацій в Інституті науково-технічної та економічної інформації в Києві і складний доступ до них означає, що колосальні обсяги потрібної інформації "гинуть". Адже часто в дисертаціях подаються критичний огляд літератури, нові ідеї та узагальнення, детальне описання методик дослідження, що могли б стати надбанням широкого кола науковців. Тому "розсекречення" дисертацій, широкі можливості ознайомлення з ними, їхнім змістом є необхідною умовою подальшого розвитку науки. Напевно, інтересам науки відповідало б широке висвітлення праць українських учених в Інтернеті, адже нині дедалі більше утверджується думка, особливо у молодих учених, відповідно до якої, чого немає в Інтернеті, того немає ніде. Оригінальні праці українських учених мають з'явитися на українських веб-сайтах і стати доступними широкому колу вчених.

Наука і суспільство нероздільні. Пропаганда наукових знань за допомогою науково-популярних журналів, кінофільмів, програм телебачення, публічних лекцій учених ще донедавна було правилом. Однак, на жаль, багато що змінилося. Найгірше те, що сторінки газет і журналів заполонили гадалки, "цілителі", астрологи. Безумовно, і це має право на існування, але ситуація в Україні вийшла за межі здорового глузду, адже це відбувається на фоні повної або майже повної відсутності пропаганди наукових знань, що не може не позначитися на рівні знань суспільства, рівні суспільної свідомості.

Потрібна добросовісна копітка просвітницька робота. Вчені мають не лише задовольняти потяг народу до пізнання, а й пояснювати дію природних і суспільних факторів, які впливають на життя людини і суспільства.

Нині наука в Україні, її організація потребує реформування. Але воно стримується дефіцитом інформації, невідповідністю и" інформаційної складової сучасним вимогам, що негативно позначається на розвитку наукових досліджень. Тому на порядку денному стоїть завдання створення загальнодержавної інформаційно-телекомунікаційної системи науки та освіти України (наприклад, на базі мережі URAN) з потужними інформаційними ресурсами за обсягами знань у рамках Державної програми "Інформаційно-телекомунікаційні технології в освіті та науці на 2006-2010 роки".

Так само на державному рівні потрібно вирішувати питання інтеграції національної науково-освітньої мережі в європейські. Одночасно вченим необхідно поглиблювати освоєння Інтерне-ту, детально висвітлювати на власних веб-сторінках інформацію про публікації, патенти, дисертації, лекційні курси. Те саме слід робити науково-дослідним лабораторіям та інститутам, університетам, журналам. Унесено пропозицію про створення національної бази даних про українську науку з потужною пошуковою системою, яка має стати і українським аналогом, і доповненням до "Web-Science", що дасть змогу відтворити класичні праці титанів української науки і задіяти в інформаційному потоці усе надруковане останнім часом. Це сприятиме згуртуванню української наукової спільноти. В Національній академії наук слід створити міждисциплінарну наукову раду з дослідження проблем інформатизації, яка б консолідувала сили для розробки цих проблем, організовувала систематичне обговорення назрілих науково-технічних і економічних проблем інформатизації та шляхів і методів їх реалізації на практиці.

Важливим напрямом підвищення ролі науки у створенні нових інформаційних технологій та забезпеченні інноваційного типу розвитку є подолання наявного розриву між фундаментальною і прикладною наукою, між прикладною наукою і виробництвом, практикою. Внаслідок цього більшість інновацій не доводяться до господарської, комерційної реалізації. Світовий досвід накопичив низку форм І способів забезпечення тісної взаємодії науки і виробництва. Однією з випробуваних і широко використовуваних форм є технопарки, що підтверджено великим досвідом США, Індії, Китаю і багатьох країн, які вкладають величезні кошти, оскільки технопарки визначають майбутнє техніки і технології, а отже, і країни. їм надають будівлі, початковий капітал, а потім і значні кошти на виконання проектів. До того ж їх звільняють від податків та митних платежів. Усе це дає значні результати.

В Україні з технопарками склалася драматична ситуація. їх почали створювати із запізненням, у їх роботі виявились і позитивні, і негативні процеси.

Показовим прикладом є ВАТ "Веста-Дніпро", яке розробило нові технології, захистило їх 40 патентами, тобто домоглося величезного інноваційного результату. Але це не завадило Генеральній прокуратурі висунути претензії цьому об'єднанню, що воно начебто випускає прості автомобільні акумулятори, не має інноваційних результатів. Насправді значна кількість запатентованих винаходів дала змогу розробити і налагодити виробництво унікальних акумуляторів. Вони здобули визнання у світі, про що свідчить той факт, що ці акумулятори виробляються за замовленням Німеччини, Італії, Росії. Портфель замовлень розрахований на рік уперед.

Необгрунтоване припинення фінансування технопарків і їх, по суті, закриття різко порушило нормальний розвиток виробництва, загальмувало впровадження новітніх ідей, призвівши, по суті, до втрати цілого року, що в умовах жорсткої конкуренції дало конкурентам змогу догнати українських виробників18.1, що прикріше, некомпетентність і безвідповідальність з боку державних органів, особливо тих, які безпосередньо керують цими справами, призвела до зупинки виконання ще значнішої програми з випуску енергозберігаючої техніки, побудованої на використанні енергії сонця і вітру.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії

  • Й. Шумпетер - засновник еволюційної економічної теорії

  • Розділ 2. Методологічні основи еволюційної економічної теорії

  • Глобальні закономірності та їх роль у методології

  • Методологічні проблеми створення нового суспільства

  • Внутрішній механізм формування суспільства

  • Реальний шлях руху до нового суспільства

  • Розділ 3. Людина в системі еволюційної економічної теорії

  • Категорія "людський капітал": сутність та історичне місце

  • Перехід від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator)

  • Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку

  • Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва

  • Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки
  • Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку

  • Технологічний спосіб виробництва: сутність і роль у суспільно-економічному розвитку

  • Розділ 5. Механізм функціонування і розвитку еволюційної економіки

  • Основні напрями формування еволюційного господарського механізму

  • Формування національної інноваційної системи

  • А. Виробництво товарів і послуг

  • Б. Виробництво знань і технологій

  • Частина II. Основні напрями та проблеми розвитку новітніх економічних теорій

  • Еволюція теорії глобального монетаризму

  • Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства

  • Особливості трансформації економіки Китаю

  • Теоретичні основи трансформації економіки України у світове господарство

  • Розділ 8. Сучасний монетаризм

  • Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці

  • Критичний аналіз заходів монетаристської політики

  • Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики

  • Економічні теорії громадянського суспільства

  • Теорія суспільного вибору та політичних інститутів

  • Теорія політичної ренти

  • Загальна економіко-політична рівновага і хабарництво

  • Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму

  • "Інституціональні пастки" трансформаційного періоду

  • Теорія участі працівника в управлінні та прибутках

  • Розділ 11.Теорія трансакційних витрат

  • Трансакційна теорія фірми і бюрократичних структур бізнесу

  • Ресурсно орієнтований підхід у теорії фірм

  • Розділ 12. Теорії економіки "третього світу"

  • Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху

  • Латиноамериканські концепції периферійного розвитку

  • Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки

  • Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку

  • Ісламістські фундаменталістські та реформістські доктрини економічного розвитку

  • Індуїзм як підвалини специфіки економічної думки Індії

  • Феномен економічної теорії Японії

  • Частина III. Злети і падіння альтернативних макроекономічних теорій (50-90-ті роки ХХ ст.)

  • Стандартні макроекономічні теорії

  • Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій

  • Здобутки неокласики

  • Розробка предмета економічної теорії

  • Неокласика і нова інституціональна економічна теорія: взаємний розвиток та взаємодія

  • Еволюція, наукова революція, теоретико-методологічний синтез

  • Розділ 16. Альтернативні напрями сучасної макроекономічної теорії

  • Відмінності між теоріями ортодоксального кейнсіанства й ортодоксального монетаризму

  • Нова класична школа

  • Посткейнсіанство

  • Критика теорії раціональних очікувань

  • Нове кейнсіанство

  • Розділ 17. Сучасні теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства

  • Відмінності основних підходів до трактування постіндустріального та інформаційного суспільства

  • Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій

  • Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм

  • Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів

  • Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність

  • Економічний мейнстрим: за і проти

  • Рекомендована література