Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку

Сучасні економічні теорії

Розділ 4

якому перебуває Україна, коли ми мусимо завершити індустріальний розвиток і будувати інформаційне суспільство, новими технологіями є високі індустріальні, і тим більше інформаційно-комунікаційні, технології. Так само новими товарами за наших умов можуть бути й ті, що належать до індустріальної, й ті, які народжені вже новою епохою. Очевидно, що визначальну роль у формуванні інноваційного типу розвитку на сучасному етапі відіграє співвідношення індустріального та інформаційного (постіндустріального) типів розвитку. Саме вони визначають ступінь новизни і технологій, і товарів. Тому планування і регулювання руху нашої економіки має спиратися на співвідношення індустріального та інформаційного (постіндустріального) розвитку, якому властивий не статичний, а динамічний характер.

Відмітна риса нового виробничого фактора - інформації і знань - полягає в тому, що він, будучи високоефективним, проникає в традиційні фактори виробництва, перетворює їх, істотно підвищуючи ефективність їх функціонування. Інформаційно-телекомунікаційні технології, властива їм комп'ютерна техніка на відміну від індустріальної машинної техніки, яка примножує людські фізичні сили, пов'язані з операціями й різноманітними діями, які є продовженням і примноженням людського розуму. Вони перетворюють не лише виробництво, а й систему управління, науку, освіту, медицину, все життя людини. Все це робить нашу епоху - епохою грандіозних технічних, технологічних і соціально-економічних зрушень, стрибкоподібного підвищення продуктивності праці, ефективності виробництва, істотних змін ролі та місця людини в економіці і суспільстві. Тому економічна політика має спиратися не лише на теорію ринкової економіки, а й на теорію інформаційного (постіндустріального) суспільства. Вона має бути спрямована на завершення ринкових перетворень, на вдосконалення дії ринкового механізму, посилення його впливу на розвиток економіки. Одночасно вона має оптимально поєднувати застосування і використання передових індустріальних технологій із максимально широким запровадженням найефективніших інформаційно-комунікаційних технологій.

Уряд приділяє головну увагу зростанню матеріального виробництва, яке за своєю природою є в основному індустріальним. За наявності високорозвинутих галузей (аерокосмічної,

авіа- та суднобудування) зусилля спрямовуються на подальше поширення високотехнологічного виробництва, особливо в машинобудуванні. Дедалі гостріше постає завдання відродження і швидкого піднесення електронної та радіопромисловості. Очевидно, необхідно залучати іноземні інвестиції та іноземні технології для того, щоб підняти й розвинути ці виробництва, завоювати на світовому ринку певні ніші. Досвід автомобільної промисловості показує, що ці процеси відбуваються доволі важко.

Перетворення науково-технологїчного розвитку у вирішальний фактор суспільно-економічного прогресу, становлення якісно нового інноваційного типу розвитку змінюють характер розвитку продуктивних сил, п раці, змінюють місце та роль людини в процесі виробництва й у суспільстві. Це ставить нові вимоги до економічної теорії. Спостережливі дослідники бачать, що "технологічні реалії сучасного світового господарства... підривають традиційні уявлення про предмет економічної науки та основні методи досліджень економічних процесів"0. Нові та гострі проблеми економічного життя, що висуваються практикою ведення господарства, збагачують економічну науку новими, невластивими їй методами пізнання за одночасного розмивання предмета цієї науки, все більшого виходу за його межі. Ці процеси каталізуються становленням інформаційного (постіндустріального) способу виробництва, що пов'язано з радикальними змінами ролі живої й уречевленої праці в процесі виробництва та утвердженням нової системи виробничих і в цілому суспільних відносин. Усе ширше розгортається криза індустріальної парадигми економічної теорії, посилюється її невідповідність новому фактору виробництва - інформації і знанням, переходу від домінування матеріальних благ до панування послуг, в яких праця не матеріалізується, а виступає як діяльність, від матеріального виробництва до панування серед послуг, нематеріального виробництва.

Зростання ролі науки і техніки у розвитку економіки поставили перед економічною теорією нагальне завдання дослідження закономірностей їх розвитку, механізмів використання в інтересах підвищення ефективності економіки і зростання добробуту народу. Вона не може обмежуватися дослідженням виробничих відносин, а має розглядати їх у тісному зв'язку з продуктивними силами і їх складовою - технікою і технологією виробництва, визначати шляхи і методи реалізації на практиці інноваційного типу розвитку. Отже, в сучасних умовах економічна теорія має поєднати пізнання закономірностей науково-технологічного прогресу крізь призму виробничих відносин із безпосереднім дослідженням тенденцій розвитку науки, техніки і технології, що забезпечує пізнання взаємовпливу виробничих відносин і продуктивних сил.

Отже, становлення нового, інформаційного (постіндустріального) способу виробництва зумовлює настільки глибокі зміни у продуктивних силах, виробничих відносинах, у місці та ролі людини в економіці і суспільстві, що йдеться не просто про зміни в предметі та методах дослідження, а про формування нової, еволюційної парадигми економічної теорії.

Еволюційна економіка на відміну від традиційної передбачає об'єктом свого дослідження техніко-економічну складову суспільно-економічного розвитку, оскільки технологічні зміни у суспільному виробництві справляють всезростаючий вплив не лише на виробничі процеси, а й, що особливо важливо, на суспільно-виробничі відносини. За всю історію людства взаємозв'язок і взаємодія технологічних та економічних процесів не були такими актуальними, як у сучасних умовах. Отже, еволюційна економічна теорія за своєю природою - це інформаційна економічна теорія. Тому цілком справедливо зазначають окремі автори, що "ми є на порозі становлення певної нової системи у політичній економії, яка покликана адекватно відображати логіку суспільного буття епохи панування інформаційних технологій. На зміну політекономії праці і політекономії капіталу приходить політекономія інформації, і цей прихід тим очевидніший, чим помітніша функціональна роль інформації у системі факторів виробництва, чим значніша частка інформаційних продуктів у ВВП провідних країн світу та світового господарства в цілому"7.

Основні терміни і поняття

Фактор праці, фактор капіталу, технологічний детермінізм, виробничі відносини, продуктивні сили, ресурсозберігаючі технології, рентабельність, інвестиції, передові технології, економічна роль держави, галузеві програми.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії

  • Й. Шумпетер - засновник еволюційної економічної теорії

  • Розділ 2. Методологічні основи еволюційної економічної теорії

  • Глобальні закономірності та їх роль у методології

  • Методологічні проблеми створення нового суспільства

  • Внутрішній механізм формування суспільства

  • Реальний шлях руху до нового суспільства

  • Розділ 3. Людина в системі еволюційної економічної теорії

  • Категорія "людський капітал": сутність та історичне місце

  • Перехід від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator)

  • Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку
  • Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва

  • Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки

  • Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку

  • Технологічний спосіб виробництва: сутність і роль у суспільно-економічному розвитку

  • Розділ 5. Механізм функціонування і розвитку еволюційної економіки

  • Основні напрями формування еволюційного господарського механізму

  • Формування національної інноваційної системи

  • А. Виробництво товарів і послуг

  • Б. Виробництво знань і технологій

  • Частина II. Основні напрями та проблеми розвитку новітніх економічних теорій

  • Еволюція теорії глобального монетаризму

  • Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства

  • Особливості трансформації економіки Китаю

  • Теоретичні основи трансформації економіки України у світове господарство

  • Розділ 8. Сучасний монетаризм

  • Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці

  • Критичний аналіз заходів монетаристської політики

  • Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики

  • Економічні теорії громадянського суспільства

  • Теорія суспільного вибору та політичних інститутів

  • Теорія політичної ренти

  • Загальна економіко-політична рівновага і хабарництво

  • Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму

  • "Інституціональні пастки" трансформаційного періоду

  • Теорія участі працівника в управлінні та прибутках

  • Розділ 11.Теорія трансакційних витрат

  • Трансакційна теорія фірми і бюрократичних структур бізнесу

  • Ресурсно орієнтований підхід у теорії фірм

  • Розділ 12. Теорії економіки "третього світу"

  • Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху

  • Латиноамериканські концепції периферійного розвитку

  • Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки

  • Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку

  • Ісламістські фундаменталістські та реформістські доктрини економічного розвитку

  • Індуїзм як підвалини специфіки економічної думки Індії

  • Феномен економічної теорії Японії

  • Частина III. Злети і падіння альтернативних макроекономічних теорій (50-90-ті роки ХХ ст.)

  • Стандартні макроекономічні теорії

  • Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій

  • Здобутки неокласики

  • Розробка предмета економічної теорії

  • Неокласика і нова інституціональна економічна теорія: взаємний розвиток та взаємодія

  • Еволюція, наукова революція, теоретико-методологічний синтез

  • Розділ 16. Альтернативні напрями сучасної макроекономічної теорії

  • Відмінності між теоріями ортодоксального кейнсіанства й ортодоксального монетаризму

  • Нова класична школа

  • Посткейнсіанство

  • Критика теорії раціональних очікувань

  • Нове кейнсіанство

  • Розділ 17. Сучасні теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства

  • Відмінності основних підходів до трактування постіндустріального та інформаційного суспільства

  • Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій

  • Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм

  • Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів

  • Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність

  • Економічний мейнстрим: за і проти

  • Рекомендована література