В перші дні у санчастині запам’ятались два потрясіння. Перше — біля душу побачив двері з великим «вічком», не звичайним, а таким великим, як риб’яче око. І видно, що там ходять якісь дивні люди. Розпитав, виявилось, що там сидять психічно хворі. Причому не просто сидять, як в СІЗО, а вже відбувають покарання. Питаю: а як це — їх же ж мають тримати у спеціальних закладах! Ні, кажуть, це ті, по яких встановлено, що вони хворі, але суд тим не менш обрав їм міру покарання. Їх там шістнадцятеро людей, у когось рік, у когось два, а одному з хлопців дали дванадцять років. Тобто виявилось, що в табір їх не повезуть, бо в країні у нас немає спеціалізованого табору для психічно неповноцінних.
А другим потрясінням було дізнатися, що в тюрмі сидить десь до десятка матерів з грудними дітьми до трьох років. І жодна з цих жінок не засуджена — по них немає рішення суду, і жодній з них не інкримінуються злочини проти особи, тобто вбивство або завдавання тілесних ушкоджень. Як правило, це економічні злочини, або шахрайство, і фактично вони сидять під час судового або досудового слідства.
Якщо вдуматися, це, напевно, найстрашніше, про що я дізнався у тюрмі. Ще страшніше те, що, згідно з КВК, діти можуть перебувати з матір’ю у СІЗО лише до трьох років. А потім їх відбирають і віддають родичам або в інтернат. Уяви собі стан матері, яка годує дитя, розуміючи, що теоретично дитину в неї можуть відібрати, а вона ще навіть не визнана винною. І які наслідки матимуть ці три роки у СІЗО для здоров’я цього немовляти.
Причому сидять вони як всі інші зеки! Такі ж маленькі камери, без сонця, без повітря, без чистої води, з такими ж «дальняками» — парашами, і такі ж брудні. І їх з дітьми — як і зеків — виводять на прогулянку годину на день, годують тією самою гидотною їжею, проводять шмони, і так далі. Єдиний виняток — їм дозволяється у присутності наглядачки годину на день «вигулювати» дитину в колясці у тюремному коридорі. Але за коляскою черга, бо вона одна на всіх. Атрофія людяності суддів карає не тільки в’язнів, а й немовлят.
Карпачова
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «По обидва боки колючого дроту. У записі Мустафи Найєма» автора Юрій Луценко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шок“ на сторінці 1. Приємного читання.