Дитячий аутизм

Психіатрія і наркологія

• в)рівень сформованості сенсомоторної координації та перцептивної і конструктивної діяльності, формування соціальних аспектів діяльності і поведінки, рівень спілкування, сформованих, але не реалізованих здібностей і вмінь, сфери мимовільної активності дитини, що їх визначають за стандартизованими тестами;

• г)стан усіх показників усного та письмового мовлення, вміння і бажання використовувати їх для комунікації, що його визначають за даними дефектологічного дослідження.

Параклінічні діагностичні критерії:

• а)електроенцефалографія (ЕЕГ) — можливі прояви грубої дифузної патології, ге- нералізованої судомної готовності;

• б)ЕхоЕГ — можливі прояви гідроцефалії різного ступеня вираженості;

• в)медико-генетичні дослідження — можлива наявність вроджених порушень метаболізму і хромосомного набору;

• г)рентгенографія шийного відділу хребта — можливі різноманітні вроджені аномалії, наслідки натальної травми хребта;

• г)аудіографів — проводять для диференціальної діагностики дитячого аутизму з розладами рецептивного мовлення (див. нижче) та глухотою. Як правило, у хворих на дитячий аутизм аудіограма не має патологічних змін.

Диференціальна діагностика

Через поліморфність етіології та розмаїття поєднання симптомів у клінічній картині проводять диференціальну діагностика дитячого аутизму з дитячою шизофренією, розумовою відсталістю, синдромом Туретта, розладами розвитку рецептивного мовлення, порушеннями слуху, синдромом Ретта, дезінтегративним розладом дитячого віку (дезінтегративним психозом).

Дитяча шизофренія. І Л. Каннер, і Г. Аспергер виділили три основні ознаки у дітей, за якими дитячий аутизм відрізняється від шизофренії: позитивна динаміка, відсутність маячних ідей і галюцинацій, виникнення виражених порушень з перших років життя, тобто без періоду нормального функціонування. Для дитячої шизофренії характерний пізніший початок, прогредієнтний перебіг, дисоційована, нсисредба- чувана поведінка (на відміну від ригідного індивідуального типу порушення контакту, передбачуваних поведінкових реакцій і вчинків при аутизмі). Прогноз при дитячій шизофренії меншою мірою залежить від преморбідного інтелектуального рівня. При дитячому аутизмі спостерігають різні показники 10; у дітей зі збереженими формально-інтелектуальними можливостями за вчасно та правильно розпочатої індивідуальної педагогічної корекції можна досягнути вирівнювання та компенсації первинної недостатності психічного розвитку.

Розумова відсталість. За олігофренії інтелектуальне зниження має тотальний та якісно інший характер, діти з легкою її формою значно більше розуміють і використовують значення слів, частіше виявляють певну здатність до встановлення емоційних відносин з оточуючими.

Синдром Туретта. У таких хворих більшою мірою збережені мовні звички, вони усвідомлюють хворобливий характер своїх поведінкових порушень і страждають від неспроможності контролювати власну поведінку.

Розлади розвитку рецептивного мовлення. При цьому розладі відсутні властиві дитячому аутизму перцептивні порушення (підвищена або знижена чутливість до подразників). Хворі з розладами розвитку рецептивного мовлення виявляють більший інтерес до оточуючого, здатні до символічних ігор, невербальних форм контакту. Для них характерніші не мовленнєві стереотипії, а виражені порушення артикуляції.

Порушення слуху. Такі хворі відрізняються від дітей з аутизмом прихильним ставленням до рідних, вони люблять, коли їх беруть на руки тощо. Аудіограма свідчить про значні розлади слуху.

Синдром Решта — хворобливий стан нсз'ясованої етіології, який дотепер описаний лише у дівчаток. При ньому аутистичні розлади виникають у віці 8—18 міс., після періоду нормального розвитку, характеризуються меншою інтенсивністю симптомів, збереженням зорової реакції та емоційної взаємодії з батьками. У початковій фазі спостерігають затримку збільшення розмірів черепа, гіпотонію, втрату зацікавленості грою. Надалі знижуються інтерес до навколишнього середовища, здатність до спілкування та мовленнєві навички, приєднуються моторні порушення у вигляді миючих стереотипних рухів кистями рук, прогресують неврологічні симптоми (апраксія, атаксія, дисфагія), у 80 % хворих виникають судомні напади. У стадії пізніх порушень (у ранньому підлітковому віці) спостерігають втрату м'язової маси, тетрапарези, зміни суглобів і хребта, втрату здатності до самостійного пересування.

Синдром Геллера (інший дезінтегративний розлад дитячого віку, дезінтегратив- ний психоз, дитяча деменція) переважно починається в 3—5 років, після періоду нормального розвитку, прогресує впродовж кількох місяців і проявляється порушеннями інтелекту, всіх форм поведінки. Це супроводжується моторними стсрсотипіями та манірністю, втратою раніше набутих навичок, якісними змінами комунікації та іншої соціальної взаємодії.

Перебіг

Прояви дитячого аутизму розвиваються поступово, досягають максимальної вира- женості в 5—6 років та змінюються з віком. Відсутність потреби у спілкуванні залишається провідним симптомом дитячого аутизму на довгі роки. Це може бути повна відмова від спілкування з дітьми або незнайомими людьми, інколи зберігається лише симбіотичний контакт з матір'ю як з каналом зв'язку для задоволення потреб. Поступове покращення характеризується нерегулярністю, епізодами регресу на тлі стресо- генних ситуацій, супутніх захворювань чи в пубертатний період. Спостерігають також епізоди стрімкого розвитку, які неможливо поясними зовнішніми умовами. Незважаючи на тяжкість порушень психічного розвитку, приблизно в 25—30 % випадків дитячого аутизму з часом проявляється тенденція до згладжування патологічних рис особистості різного ступеня вираженості. За наявності органічної дисфункції головного мозку в дорослому віці зберігаються відповідні резидуальні зміни, що проявляється зазвичай обсесивною симптоматикою та соціальною дезадаптацією.

Лікування

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дитячий аутизм“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм
  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ