• 1- а підгрупа — якісні зміни в реципрокній соціальній взаємодії:
– а)нездатність використовувати контакт поглядом, мімікою, позою і жестами для регулювання соціальних відносин;
– б)нездатність, незважаючи на наявні можливості, до встановлення контактів з однолітками адекватними віку дитини засобами;
– в)порушення соціально опосередкованої емоційності, відсутність або спотворення емоційного реагування та поведінкових реакцій на людей, які оточують хворих;
– г)нездатність до мимовільного співпереживання радості, інтересів або діяльності з оточуючими, наприклад, неспроможність показати, принести або поясними іншим важливі для себе речі;
• 2- а підгрупа — якісні відхилення в комунікації:
– а)затримка або повна відсутність розвитку розмовного мовлення, що не супроводжується спробою компенсації мімікою або жестами як альтернативою спілкування.
– б)відносна нездатність почати або підтримати на необхідному рівні мовленнєвий контакт, за якого досягають потрібного спілкування з іншими особами;
– в)стереотипії в мовленні або неадекватне використання слів і фраз;
– г)відсутність символічних ігор (з уявними, вигаданими символами, наприклад з кубиками, які означають машини, меблі, тварини), ігор, що імітують соціальні функції дорослих (догляд за дітьми, професійні дії тощо);
• 3- я підгрупа — обмежені, повторювані і стереотипні шаблони поведінки, інтересів і діяльності, що проявляються у:
– а)схильності до одного або кількох стереотипних і обмежених інтересів, аномальних за змістом, спрямованістю або інтенсивністю;
– б)специфічних нефункціональних поведінкових елементах або ритуальних діях (тобто безглузді й стереотипні форми поведінки);
– в)стереотипних рухах верхніх кінцівок або складних рухах усього тіла;
– г)неадекватно завищеній увазі до окремих фрагментів гри або до певних властивостей предметів, з якими ці діти граються (наприклад їх запахів, фактури поверхні, шумів, вібрації).
В. Клінічна картина не відповідає критеріям інших порушень розвитку, розумовій відсталості та шизофренії.
Психологічні діагностичні критерії
Для діагностики дитячого аутизму мають значення такі клініко-психологічні показники:
• а)негативне ставлення до будь-якого дослідження;
• б)показники 1(3 у 30 % хворих — вище 70 балів, у 30 % — 50—70 балів, у 40 % — 50—55 балів, можливо й нижче;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дитячий аутизм“ на сторінці 3. Приємного читання.
