Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

Психіатрія і наркологія

• 1.10. Отрути, що перетворюють гемоглобін на метгемоглобін (анілін, нітробензол, толуїдин та ін.).

• 1.11. Отрути, що паралізують дихальні ферменти, тканини (ціаніди).

Зміни діяльності центральної нервової системи відіграють певну роль у відповідних реакціях організму на вплив шкідливих екологічних чинників. Дані клініко- інструментального обстеження хворих із психічними розладами екологічного генезу не завжди підтверджують наявність органічного ураження головного мозку. Астенічні, неврозоподібні, деякі гострі психотичні синдроми можуть виникати в разі дезінтеграції мозкової діяльності при патологічній аферентації зі зміненим внутрішнім середовищем організму, а також унаслідок безпосередніх нейрохімічних порушень. Особливого значення в патогенезі психічних розладів під час отруєнь надають змінам мозкового кровообігу.

При гострих отруєннях можуть виникати такі синдроми ураження центральної нервової системи: кома, гострі психотичні стани, судомний, апоплексичний і больовий синдроми, непритомність. Церебральні синдроми можуть поєднуватися із порушенням органів дихання та серцево-судинної системи, недостатністю функції печінки і нирок, алергійним синдромом.

При хронічних інтоксикаціях зміни центральної нервової системи мають фазний характер. Спочатку розвивається збудження кори великого мозку і вищих вегетативних центрів. Клінічно помітні афективна лабільність, порушення ритму сну, зниження порогів збудливості аналізаторів, підвищення збудливості вегетативної нервової системи, нестійкість нейрогуморальної регуляції, порушення діяльності ендокринних залоз, які з часом переходять у стан дисфункції.

У другу фазу спостерігають пригнічення центральної нервової системи з астеніза- цією — виснаженням, збудливою слабкістю, втомою, сонливістю, кволістю, зниженням реакції аналізаторів, інертністю вегетативної нервової системи, тенденцією до гіпотензії та брадикардії. В основі цих розладів — порушення метаболічних процесів і нейрогуморальної регуляції.

Неспецифічний на ранніх етапах синдром хронічної інтоксикації передує розвитку характерніших соматоневрологічних, а нерідко і психічних розладів, специфічних для окремих видів інтоксикації (отруєння свинцем, ртуттю, марганцем та ін.). Своєрідність синдромів пов'язана з відомою тропністю дії окремих отрут, які здатні 1 уражувати різні відділи нервової системи.

У разі тривалої інтоксикації так звані функціональні зміни нервової системи можуть набути стійкого характеру та трансформуватися до дистрофічного процесу і не- йродегенерації. Найчастіше ураження зазнають кортиколімбічна система, підкіркові та діенцефальні відділи мозку, вестибулярний аналізатор, а також периферійні нерви.

Таким чином, можливі різні шляхи впливу токсичного агента: безпосередньо на центральну нервову систему, коли агент долає гематоенцефалічний бар'єр (зазвичай розвиваються гострі психотичні розлади), і на обмін речовин через кровообіг і постачання мозку киснем та ін. (Г.В. Морозов і співавт., 1989).

Патогенез психічних розладів під час дії екологічних чинників універсально може бути описаний за допомогою вже згаданої вище теорії стресу. Г. Сельє типовими для стрес-реакції організму ссавців і людини вважав активацію гіпофізарно-адреналової системи (з посиленням секреції кортикотропіну, гіпертрофією кіркової речовини надниркових залоз і гіперсекрецією кортикостероїдів), інволюцію тиміко-лімфатич- ної системи, виникнення виразок шлунка та кровотеч (тріада Сельє). Під стресом розуміють “загальну неспецифічну нейрогуморальну реакцію, що виникає в організмі за умов, які загрожують порушенням гомеостазу” (Е.Н. Гончаренко, Ю.Б. Кудряшов, 1985). Активацію пероксидного окиснення ліпідів розглядають як ланку стрес-реакції. Після уточнення теорії Г. Сельє до механізмів стресу включили активацію симпа- тоадреномедулярної і, меншою мірою, холін-, гістамін- та серотонінергічної систем.

Стрес-реакція відбувається в три стадії:

• 1) тривоги (мобілізація резервів і короткочасне зниження загальної резистентності організму);

• 2) підвищеної стійкості, або резистентності (активація гомеостатичних систем регуляції);

• 3) виснаження (зниження резистентності).

Якщо вплив екстремального чинника триває, термінальна стадія стресу може завершитися смертю хворого.

Виділяють два типи стрес-реакції:

• 1) соматичний (біологічний) стрес — відповідь на безпосередню дію подразника, зокрема й несприятливих екологічних чинників;

• 2) хронічний і гострий психічний стреси — стрес-реакція без безпосереднього контакту зі стресором, завдяки так званій дистантній рецепції (Ф.З. Меєрсон, 1981).

Окремого розгляду заслуговує концепція променевого стресу. В.О. Барабой і співавт. (1991) наголошують, що променеве ураження, як і інший вид стресу, поряд із загальними закономірностями вирізняється і специфікою. Це стохастичні (імовірні) генетичні порушення та репродуктивна загибель клітин. Автори довели значну роль ліпопероксидації в механізмі стресу. Неспецифічна, стресова форма загибелі клітин під час опромінення може бути визначена як інтерфазна, що прямо не пов'язана з

ушкодженням генетичного механізму клітин і мітозом й зумовлена переважно мембранними процесами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ
  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ