Автори "Доповіді про розвиток людини. 2005" справедливо вважають економічно неефективним, політично нерозумним і морально неспроможним в умовах сучасного взаємопов'язаного світу добробут, побудований на фундаменті масової бідності. Високі рівні нерівності у доходах негативно впливають на економічне зростання. Вони також уповільнюють темпи перетворення цього зростання на скорочення бідності: зменшують розміри економічного "пирога" і розміри "шматка", що достаються біднякам. Рівномірніший розподіл доходів міг би стати могутнім каталізатором скорочення бідності.
Отже, нерівність у розподілі багатства і доходів набуває різного трактування у сучасних економічних теоріях, а значний ступінь цієї нерівності, як правило, оцінюється різко негативно.
Нижче здійснено спробу порівняльного аналізу на основі першоджерел - праці М. Каддафі "Зелена книга" і Дж.К. Гелбрей-та "Справедливе суспільство. Гуманістичний погляд" - розкрити їх трактування розподілу доходів і влади у справедливому суспільстві (табл. 18.1). Слід підкреслити, що у кожного з авторів уявлення про це суспільство-діаметрально протилежні, незважаючи на певні критичні зауваження Дж.К. Гелбрейта на адресу сучасного постіндустріального суспільства. Попарне зіставлення характерних рис так званого справедливого суспільства створює, на нашу думку, можливість наочно виявити перевіаги і недоліки двох типів економічних систем - нового соціалістичного суспільства М. Каддафі та реформованого постіндустріального суспільства Дж.К. Гелбрейта, у межах яких вирішується питання про розподіл доходів і влади.
Таблиця 18.1. Характерні риси справедливого суспільства у теоріях М. Каддафі та Дж.К . Гелбрейта
| Показник | Теорія М. КАДДпфІ | г-и , " і · Теорія Дж.К. ГслбргЙги |
| 1 | 2 | 3 |
| Загальне визначення справедливого суспільства | Справедливе суспільство - це нове соціалістичне суспільство | Справедливо суспіль · СТВО - ПО рефорМОВА ве суспільство опохп пості нлустріаліаму |
| Мета справедливого суспільства | "Мета нового соціалістичного суспільства - щастя людини. яке можна забезпечиш лише в умовах матеріальної та духовної сво боди"(1,с. 87] | "Мета і завдання спра вод л н пого суспіль -гтва очевидні - за бел почити ефективне ви побнпцтво товарів І надання послуг, а також розпоряджатися отри манпші від їх реалізації доходами відповідно До соціально прнйпя-тих і економічно доцільних критеріїв** (2. с. 226) |
| Засоби досягнення мети | "Досягнення свободо залежить від того, наскільки вільно людина розпоряджається засо бами задоволення осо би стих потреб І ЯКОЮ мірою їй забезпечено це священне право** |1.с.87) | "Одна з на планові ти і ШИХ ідей традиційної економічної науки - суверенітет споживача, і цей суверенітет чималою мірою страж дас сього дві від тих, ХТО покликаний обслуговувати спожива ча. Найперекои лнві ший доказ справедлн вості цього твердження - сучасна система реклама І збуту товарів" 12,с. 227) |
Продовження табл. 18.1
| 1 | 2 | 3 |
| Умови досягнен- ня мети | "Забезпечення потреб має здійснюватися без експлуатації або поневолення інших, інакше воно ввійде у суперечність з цілями нового соціалістичного суспільства" · [1,с. 78] | "Влада монополій · - експлуатація споживача за допо- могою цін, що не стримуються конкуренцією, · ... відійшла на другий план під тиском міжнародної кон- куренції та стрімкого розвитку техніки" · [2, с. 228] |
| Власність і влада у справедливому суспільстві | Нове соціалістичне суспільство - це · "особиста власність, для задоволення осо- бистих потреб людей і отримана без експлу- атації інших людей, та соціалістична влас- ність, де виробники є партнерами у вироб- ництві. Остання при- ходить на зміну при- ватній власності, що заснована на праці на- йманих робітників, які позбавлені всіх прав на вироблюваний | "Ніхто не заперечує того, що влада, як і раніше, перебуває у власників капіталу. · Але в сучасних умовах... власник, як правило, не зай- мається управлінням і контролем... · З'явилася величезна і часто закостеніла армія корпоративних чиновників, а поруч із нею - маса акціо- нерів, що мають фі- нансову заінтересо- ваність в діяльності |
| ними продукт" · [1, с. 86] | компанії, але позбав- лені можливості впливати на при- йняття рішень" · [2, с. 228] |
Продовження табл. 18.1
| 1 | 2 | 3 |
| Захист інтересів виробників | "Можливість здійснення соціалістичної революції розпочинається з того, що виробники оволодівають своєю часткою виробленого продукту. У цьому випадку метою робітничих страйків буде не підвищення заробітної плати, а допуск до участі у розподілі виробленого продукту. Відповідно до положень Зеленої Книги, це рано чи пізно збудеться" [1, с. 88] | "Сьогодні необхідна пряма участь держави у захисті інтересів тих виробників, які не є членами профспілок, включаючи заходи щодо забезпечення медичного страхування і виплати допомоги на випадок безробіття, а також... гарантування соціально адекватного мінімального рівня заробітної плати" [2, с. 239] |
| Ставлення до прибутку | "Остаточне вирішення проблеми - це знищення прибутку. Але оскільки прибуток е рушієм економічного розвитку, то він не може бути скасований адміністративним шляхом, а зникне в процесі розвитку соціалістичного виробництва і задоволення матеріальних потреб суспільства в цілому і кожного його члена зокрема. У кінцевому підсумку, до зникнення прибутку веде праця в ім'я збільшення прибутку" [1, с. 89] | "Ринкова економіка... орієнтується на відносно швидке отримання прибутку, і цей прибуток і є мірилом її успіху" [2, с. 231]. "Керівництво корпорації вбачає свою головну мету (відповідно до всіх традиційних економічних учень) в отриманні максимального прибутку" [2, с. 233] |
Закінчення табл, 18.1
| 1 | 2 | 3 |
| Ставлення до рівності в розподілі доходів | "Експлуатація людини людиною, прагнення людини привласнити собі більше, ніж їй необхідно, е відходом від природних правил, початком деградації та відступу від здорових норм життя людського суспільства і початком зародження експлуататорського суспільства" [1, с 71] | "Справедливе суспільство не прагне до рівності доходів. Рівність не відповідає ні людській природі, ні характеру й системі економічної мотивації" [2, с. 238] |
| Теоретико-методологічні основи обґрунтування справедливого суспільства | Теорія ринкового · (са моуп рав лінського) соціалізму | Теорія постіндустрі ального (інформаційного) суспільства |
Ці протилежні уявлення зумовлені тим, що питання про справедливе суспільство та розподіл у ньому доходів і влади розглядається з різних теоретико-метод о логічних позицій. У М. Каддафі це теорія ринкового (самоуправлінського) соціалізму, а у Дж.К. Гелбрейта - постіндустріального (інформаційного) суспільства. У політичній площині принципова відмінність уявлень авторів теорій полягає у тому, що у М. Каддафі демократія - це влада народу у вигляді первинних народних конгресів, народних конгресів і народних комітетів, а у Дж.К. Гелбрейта - це ринкова демократія.
Лідер лівійського народу М. Каддафі чітко проводить думку про необхідність та неминучість повороту сучасних суспільств від принципу найманої праці до принципу рівноправного партнерства. Він розглядає такий поворот як діалектичний наслідок непримиренності економічних концепцій, які є у світі, як неминучий і закономірний підсумок несправедливих відносин, в основі яких лежить система найманої праці - питання, не вирішене до сьогодні.
Для Дж.К. Гелбрейта існування системи найманої праці та відносин, пов'язаних з нею, - вихідна і постійна умова, лише за якої може існувати справедливе суспільство та можливий справедливий розподіл доходів. Американський професор протиставляє соціалістичну і капіталістичну економічні системи з погляду державної власності та державного регулювання. Реальний досвід СРСР та інших країн соціалізму, на думку Гелбрейта, не підтвердив переваг системи державної власності, зокрема щодо розширення громадянських свобод, скоріше навпаки. Таким чином, не підтвердився головний аргумент на користь соціалізму.
Не зважаючи на принципову відмінність поглядів, у М. Каддафі та Дж.К. Гелбрейта, по суті, спільна вихідна методологічна позиція щодо взаємозв'язку розподілу доходів і влади: "В умовах сучасної економіки розподіл доходів у кінцевому підсумку визначається розподілом влади. Останнє, у свою чергу, становить і причину, і наслідок системи перерозподілу доходів. Влада дозволяє отримувати доходи; більші доходи дають владу над розподілом грошової винагороди інших людей. Справедливе суспільство визнає наявність цього традиційно замкнутого кола і намагається вирватись із нього".
Вирішення проблем розподілу доходів і влади М. Каддафі у "Зеленій книзі" шукає на шляхах нового соціалістичного суспільства. На думку Дж.К. Гелбрейта, соціалізм уже не можна визнати зразковою моделлю справедливого чи навіть привабливого суспільства. Але й капіталізм у його класичному вигляді не є таким суспільством.
На думку М. Каддафі, новий історичний досвід* ЩО ставить заслін сваволі і прокладає шлях до справедливого розподілу суспільного багатства, підводить до такого принципу: "кожний для задоволення своїх потреб працює сам на себе, не приневолюючи працювати на себе інших, і, працюючи, не зазіхає на потреби інших". Будь-який інший принцип мотивації неспроможний ні теоретично, ні практично.
Як прихильник зовсім іншого "справедливого суспільства" Дж.К. Гелбрейт відкидає такий принцип. На його думку, неспроможним виявилося положення про забезпечення або можливість забезпечення вищого рівня мотивації за рахунок зрівняльної системи винагороди - "від кожного - за здібностями, кожному - за потребами". Але у такому разі американський вчений пише про принцип вищої фази комунізму. В умовах соціалізму принцип винагороди інший: "від кожного - за здібностями, кожному - за працею". Проте Гелбрейт не визнає і цього принципу, вважаючи, що рівність не відповідає ні природі людини, ні характеру та системі економічної мотивації.
Автор "Зеленої книги" вбачає вирішення проблеми демократії у повній належності влади народу. Для Дж.К. Гелбрейта головне значення має той факт, що з розвитком і зростанням сучасної економіки відповідальність за виконання дедалі більшого числа функцій та обов'язків покладається на державу.
У справедливому суспільстві, теорію якого розробляє М. Каддафі у "Зеленій книзі", перетворення у різних формах власності не вирішують проблеми відносин робітників із власниками або з виробничими підприємствами. Остаточним вирішенням проблеми є відмирання товарного виробництва та його категорій у процесі їх використання.
ДЖ.К. Гелбрейт вважає, що загальні одержавлення та приватизація нині однаково неприйнятні. Питання розподілу доходів і влади американський учений трактує з позицій змішаної економіки. Водночас він відводить значне місце критиці практики розподілу в сучасній ринковій економіці. В США 40 % національного багатства країни у 1989 р. належало найбагатшим сім'ям, що становили 1 % населення; сукупна частка 20 % найбагатших американців становила 80 %. На 20 % найменш забезпечених громадян США припадало лише 5,7 % сукупного доходу після сплати податків; частка 20 % найбільш забезпечених становила 55 %. До 1992 р. у розпорядженні 5 % населення перебувало приблизно 18 % сукупного доходу. Досередини 90-х років ця частка значно зросла на фоні скорочення частки найменш забезпечених американців. Американський учений, поперте, визнає негативні соціальні наслідки такого розподілу і його шкоду для нормального функціонування ринкової економічної системи, а по-друге, він вважає, що справедливе суспільство не може змиритися з таким становищем.
Критичне вістря своїх суджень М. Каддафі спрямовує на експлуатацію людини людиною, матеріальне і духовне закріпачення особистості, відмінності у частках суспільного багатства, яке припадає на кожного члена суспільства, тощо.
У Дж.К. Гелбрейта також немало критичних зауважень щодо розподілу доходів і влади в сучасному ринковому суспільстві. Зокрема, він привертає увагу до фактів незаслуженості (неза-робленості) значної частини доходів і багатства. Вона, стверджує вчений, "дістається людям без достатнього або взагалі без будь-якого соціального обґрунтування, ні за що, чи майже ні за що, з погляду внеску в економіку". До таких доходів Гелбрейт відносить надходження від маніпуляцій у фінансовій сфері, а також винагороди та пільги, якими щедро наділяють себе керівники компаній, непідконтрольні акціонерам.
Напрошуються аналогії з українською та й узагалі пострадянською дійсністю. Услід за Дж.К. Гелбрейтом можна зазначити, що твердження - часто дуже пристрасні - про великий внесок і важливу роль керівників компаній - це не більше ніж легенда, в яку неможливо повірити. Принаймні їхні внесок і роль непорівнянні з їх незаслуженими винагородами, і це при тому, що інформація про діяльність керівників компанії надалі залишається непрозорою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів“ на сторінці 2. Приємного читання.
