Ступінь впливу умов, що змінюють умови торгівлі на добробут, залежить також від розмірів тарифів, які діяли до і після утворення митного союзу. Як доводить у своїх дослідженнях Дж. Ванек, митний союз не тягне за собою втрат для зовнішнього світу і вигід для його учасників, якщо тарифи, встановлені союзом стосовно інших країн, е суттєво нижчими, ніж тарифи країн-учасниць, що діяли раніше.
Дещо інша ситуація складається в зонах вільної торгівлі, які досліджував Б. Баласса. У них збереження різних тарифів у країнах-учасницях на продукцію, яку завозять ззовні, створює основу для зміни напрямів торговельних потоків. Більше того, за наявності торгівлі промисловою продукцією можливі також зрушення в структурі виробництва та інвестицій.
Якщо імпорт потрапляє в зону вільної торгівлі через ринок тієї з кран-учасниць, яка встановила мінімальний тариф, то напрям торговельних потоків зміниться. Якщо не враховувати транспортні витрати, це рівнозначно тому, що всі країни-учасниці встановили однакову планку тарифу на мінімальному рівні. Якщо не змінювати умови торгівлі, то такі зміни напряму зовнішньоторговельних потоків позитивно вплинуть на добробут країн-учасниць за рахунок обмеження ефекту переспрямування, про який ішлося вище. У разі зміни умов торгівлі вплив здійснюватиметься на розподіл вигід або втрат між країнами-учасницями і зовнішнім світом: зниження цін на імпорт ззовні означає вигоду для інсайдерів і втрату для аутсайдерів.
Щодо зміни структури виробництва, то вона відбувається, коли виробництво продукції, яке вимагає імпортної сировини, переміщується в країни, що зберігають нижчі тарифи на ввезення цієї сировини, оскільки різниця в рівні тарифних ставок може перевищувати різницю в рівні витрат виробництва. Вплив на добробут у такому разі буде негативним, оскільки структура виробництва визначається розмірами мита, а не порівняльними перевагами.
Зміни в структурі виробництва можуть зачепити інвестиції. За інших рівних умов інвестори створюватимуть нове виробництво там, де нижчі мита на імпортні ресурси. Як і в попередньому випадку, орієнтація на митні бар'єри, а не на рівень виробництва свідчить про негативний вплив на економіку.
Такі зміни зовнішньоторговельних потоків, виробництва та інвестицій є побічним ефектом утворення зон вільної торгівлі. Для запобігання їм країни-учасниці вводять "правила країни походження", які обмежують свободу торгівлі всередині зони тільки товарами, у виробництві яких бере участь визначена частина "внутрішніх" ресурсів або які піддаються обробці в одній із країн-учасниць. Ці правила дещо знижують, але не ліквідовують повністю згадані вище ефекти всередині зони вільної торгівлі. Отже, за інших рівних умов інтереси кожної з країн-учасниць мають примусити їх у підсумку істотно знизити свої тарифні ставки.
Зміна інвестиційного потоку може відбуватися в межах однієї країни або всього міжнародного ринку капіталу. У першому випадку це буде зміна розподілу капіталу країни між ЇЇ галузями, у другому зміна міжнародної алокації капіталу.
Дж. Мід уперше проаналізував вплив повної мобільності всіх факторів виробництва (ситуація спільного ринку) на добробут країн у рамках інтеграційної зони. Його висновок полягає в тому, що свобода факторів виробництва вигідна для країн-учасниць, оскільки вона знижує відносний ступінь рідкісності цих факторів. Такий висновок передбачає, що вирівнювання цін на фактори виробництва за рахунок розвитку торгівлі не відбувається.
В умовах обмеження мобільності факторів виробництва між країнами-учасницями інтеграційної зони і зовнішнім світом зниження добробуту не відбувається внаслідок посиленої зміни руху факторів на внутрішньому ринку союзу, як реакції на переспрямування потоків торгівлі кінцевою продукцією. Проте в такому разі можливе виникнення ефектів, аналогічних ефектам розширення і переспрямування зовнішньоторговельних потоків. Це має місце тоді, коли до об'єднання країн рух факторів виробництва обкладається податками, які потім скасовуються всередині союзу. На думку Б. Баласса, у будь-якому випадку непрямі впливи на добробут країн справлятимуться тією мірою, якою потоки факторів виробництва замістять потоки товарів. Зокрема, можливі втрати для країн, які не входять до інтеграційної зони, оскільки знову створені виробництва створюють заміну імпорту.
Економічна інтеграція може привести до зміни витрат за рахунок збільшення обсяг випуску продукції. Для різних типів оснащення (контейнерів, резервуарів, трубопроводів, компресорних установок) витрати виробництва перебувають у функціональній залежності від зайнятої ними площі, а виробничі потужності - від обсягу виробництва. Витрати на виробництво одиниці продукції знижуються зі збільшенням обсягу випуску у випадку великих угод, а також для таких непропорційних видів діяльності, як дизайн, дослідницька робота, збирання і поширення інформації, планування виробництва. Складські запаси не повинні збільшуватись пропорційно обсягу випуску продукції. Зростання випуску дає змогу застосовувати технології, які вимагають спеціалізованого оснащення або конвеєрних ліній. Великомасштабне виробництво може бути необхідним для оптимального використання різних видів неподільного оснащення.
У своїх дослідженнях У. Корден показав, що традиційні концепції розширення і переспрямування торговельних потоків доречні у разі економії на масштабах на рівні підприємства, проте їх необхідно доповнити новими, а саме: ефектом зниження витрат і ефектом подавлення торговельної активності7. Перший пов'язаний зі зниженням середніх витрат виробництва продукції в міру зростання внутрішнього виробництва у результаті утворення інтеграційних зон, другий - із заміщенням дешевого імпорту з країн, які не входять до союзу, вітчизняною продукцією, яка стала дешевшою за рахунок економії на масштабах. Як доводить Корден, ефект зниження витрат є сильнішим за ефект подавлення торговельної активності, а тому не виключається можливість отримання чистої вигоди.
Величина підприємства й обсяг витрат у розрахунку на одиницю продукції для фірм, які випускають кілька видів товарів, не обов'язково напряму пов'язані. Диверсифікація виробництва дає змогу знизити витрати шляхом звуження асортименту і спеціалізації на визначеному виді продукції, щоб збільшити величину виробничих партій для кожного з видів.
Корден виділяє фактори переваг, які отримують у разі збільшення вироблених партій і, відповідно, більш тривалого виробництва кожного товару: 1) підвищення ефективності промислового виробництва, яке втілюється у просуванні по "кривій навчання" в міру збільшення загального обсягу випуску; 2) зниження витрат, пов'язаних із переходом від однієї виробничої операції до іншої, що вимагає перезавантаження оснащення, перерозподілу робочої сили і реорганізації всього процесу; 8) використання спеціалізованого оснащення замість оснащення більш загального призначення.
Не менш важливою є можливість для вертикальної спеціалізації, яка здійснюється шляхом розподілу виробничого циклу між кількома підприємствами (підрозділами), що функціонують у межах однієї інтеграційної зони. В міру збільшення продажу кінцевої продукції виробництво її компонентів і додаткових аксесуарів можна розміщувати на окремих підприємствах, кожне з яких отримає переваги, пов'язані з економією на масштабах. Як результат, витрати знизяться.
Т. Скітповський у праці "Економічна теорія і східноєвропейська інтеграція" (1958) порушує питання конкуренції і технічного прогресу. На його думку, економічна інтеграція створює умови для ефективнішої конкуренції. Значне збільшення кількості підприємств, які кожен виробник розглядає як своїх конкурентів, і відкриття кордонів між країнами сприяють ослабленню монополістичних і олігополістичних ринкових структур в окремих країнах. І, як доводить Б. Баласса, між поширенням конкуренції та отриманням економії на масштабах не має суперечності, оскільки на більшому ринку може співіснувати значна кількість виробничих одиниць, що ефективно функціонують.
Посилення конкуренції може справляти позитивний вплив за двома напрямами: підвищення ефективності виробництва та технічний прогрес. Хоча перший із цих факторів не знайшов відображення в традиційній теорії, яка постулює вибір оптимального методу виробництва з наявних варіантів, він може, на думку Б. Баласса, виявитись достатньо значимим для країн, ринки яких раніше були захищені від зарубіжної конкуренції.
У країнах, об'єднаних економічною інтеграцією, "батіг і цукерка" конкуренції також створюють стимули для технічного прогресу. Зокрема, посилення конкуренції може стимулювати дослідницьку діяльність, спрямовану на розробку нових видів продукції та вдосконалення виробничих технологій. Не менш важливим наслідком інтеграції є поширення знань й інформації, що сприяє розширенню доступу всіх виробників до нових товарів і технологій, які випускаються в інших країнах-партнерах.
Значний вплив на торговельні потоки і рух факторів виробництва можуть справляти і відмінності в економічній політиці країн-партнерів. Тим самим ці відмінності промислової, фіскальної, грошово-кредитної, соціальної і валютної політики можуть чинити вплив на ефект добробуту в результаті економічної інтеграції.
Промислова політика може виявлятися в пільговому кредитуванні та податкових пільгах, які надані або всім вітчизняним виробникам, або конкретним галузям. "Горизонтальна" політика, яка заохочує всіх виробників, не спричиняє ніяких викривлень доти, доки її умови не ставлять один із видів діяльності в сприятливіше становище порівняно з іншими. По іншому "вертикальна" політика, спрямована на визначений вид виробництва, викривляє рівномірність розвитку і тим самим може знизити ефект зняття тарифів країнами-партнерами.
Це стосується і соціальної політики, відмінності в якій не повинні справляти негативного впливу, якщо припускати, що всі виплати фінансуються за рахунок страхових надходжень від працівників і роботодавців. Це введення у модель мобільності факторів виробництва не відображається на результатах до ти пір, доки працівники сприймають отримані соціальні виплати і пільги як частину заробітку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства“ на сторінці 2. Приємного читання.
