Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва

Сучасні економічні теорії

Західні вчені помітили і визначили, що розрив у рівні технологій, особливо інформаційних, між країнами світу ще серйозніший, ніж відмінності за соціально-економічними ознаками, і для його подолання потрібні величезні зусилля. "Цифрова революція" зумовила глибокий цифровий розрив між розвинутими країнами, де ця революція має відповідну наукову, технічну і кадрову базу для її розгортання і країнами, які відстають у розвитку науки, освіти і технологій, що неминуче зумовлює труднощі та гальмування в освоєнні досягнень цієї революції. Нерівномірність і суперечності у розвитку багатих і бідних країн, які існували і поглиблювалися на індустріальній стадії, ще більше посилюються в процесі "цифрової революції".

Виробництво знань, інвестиції в науку та освіту визначають сьогодні ступінь соціально-економічного розвитку країн. За даними Світового банку 85 % сукупних світових інвестицій у науку здійснюють країни - члени ОЕСР, 11 % - Індія, Китай, Бразилія та нові технологічно розвинуті країни Східної Азії і лише 4 % - решта країн світу, до яких належить і Україна. Розрив у ступені розвитку науки та освіти, у свою чергу, визначає розрив у рівні розвитку економіки і добробуту народу між розвинутими країнами і рештою світу, а також ступінь нерівності всередині країн. Отже, високе інвестування науки та освіти забезпечує їх значне зростання, а результати наукових досліджень і широка та якісна підготовка кадрів визначають досягнення в економіці, культурі і добробуті народів. Якщо наука і освіта у своєму розвитку відстають, то це неминуче позначається на поглибленні нерівності між країнами за рівнем розвитку. За даними Світового банку, в 1973 р. розрив у доходах між найбагатшими і найбіднішими країнами становив 44:1.

Інформація і знання як більш потужні продуктивні сили зумовили, що на початок XXI ст. розрив у прибутках між найбагатшими і найбіднішими країнами світу збільшився до 72:1. Розрив між цими двома групами країн протягом останніх 25 років збільшився майже у 10 разів. Це означає, як свідчить ЮНЕСКО, що 80 % людей на Землі мають лише початкову і досить примітивну освіту або не мають її зовсім, 85 % ніколи не користувалися телефоном, а 93 % - комп'ютером. Недостатній рівень освіти є гальмом поширення користування комп'ютерами, інформаційно-комунікаційними технологіями, що негативно позначається на темпах і рівні розвитку економіки і суспільства.

Всесвітній саміт у Женеві в грудні 2003 р. приділив велику увагу процесам становлення інформаційного суспільства, пом'якшенню цифрового розриву між країнами світу. На саміті прийнято два основних документи: "Декларація принципів" та "План дій". Відповідно до них усі країни зобов'язані розробити і прийняти національні стратегії розвитку інформаційного суспільства. Ці документи є світовою програмою спільної роботи держав, спрямованої на побудову інформаційного суспільства. Заради цього передбачено розширення і поглиблення міжнародного співробітництва, гарантування безпеки інформаційно-комунікаційних систем та інформаційного суспільства в цілому, створення і запровадження міжнародної системи сертифікації систем і засобів інформації, підготовку кадрів.

На саміті категорично заявлено, що національні стратегії створення інформаційного суспільства мають розроблятись на основі співпраці державного, бізнесового та громадського секторів суспільства, а реалізація цих стратегій може бути успішною за умови створення та активної діяльності спеціального органу при президентові країни.

Отже, аналіз інформаційної економіки та Ті основи - інформаційного технологічного способу виробництва - свідчить про докорінну їх відмінність від індустріальної економіки і властивого їй технологічного способу виробництва, що зумовило невідповідність економічної теорії індустріального типу до якісно нових умов функціонування і розвитку інформаційного (постіндустріального) суспільства та Ті наукову неспроможність.

Сучасна економічна теорія має бути спрямована не лише на високі темпи економічного зростання, а й на науково-технологічне оновлення виробництва, швидке зростання ефективності економіки як основи розв'язання й економічних, і соціальних проблем, швидкого та істотного підвищення життєвого рівня народу. Для виконання цих складних і величних завдань необхідно, щоб курс економічної теорії органічно поєднував розкриття механізмів дії ринкової економіки з опануванням закономірностей розвитку техніки і технології, вмінням та ефективним використанням досягнень науки і техніки, передової технології.

Аналіз сучасної літератури з економічної теорії показує, що в окремих виданнях, як правило, не згадується інноваційний тип розвитку. В розділах, присвячених економічному зростанню, йдеться про екстенсивне та інтенсивне економічне зростання. Але цього недостатньо. Інтенсивне економічне зростання дійсно пов'язане з науково-технічним прогресом, науково-технічним удосконаленням виробництва. Перевага інноваційного типу розвитку порівняно з інтенсивним полягає в тому, що нововведення здійснюються не час від часу, що систематичне впровадження нової техніки і технології стає невід'ємною умовою не лише економічного зростання, а й швидкого підвищення ефективності економіки. Постає питання: якщо курс економічної теорії не розкриває суті та методів здійснення інноваційного розвитку, якщо майбутні фахівці не знають цього, то чи в змозі вони забезпечити перехід нашої країни на єдино ефективний шлях розвитку? Мабуть, відповідь зрозуміла. До того ж слід зауважити, що категорія "інноваційний тип розвитку" не тільки нова, вона свідчить про те, що такий тип розвитку можливий за умови систематичних нововведень, насамперед науково-технологічного характеру. Все це означає, що оскільки систематичне науково-технологічне оновлення становить зміст інноваційного розвитку, то економічна теорія не лише може, а й має досліджувати закономірності розвитку науки, техніки і технології.

"...Криза сучасної економічної науки є перш за все кризою панівної нині індустріальної парадигми, яка пристосована до адекватного відображення суспільного ладу виробництва, що базується на безроздільному пануванні індустріальних технологій"10. Становлення нового технологічного способу виробництва радикально змінює характер виробництва, способи поєднання живої та уречевленої праці, породжує нову систему виробничих і в цілому суспільних відносин, які нездатні відобразити наявні економічна теорія і методологія.

Отже, є настійна потреба переглянути не окремі висновки чи положення, а найглибші основи сучасної економічної теорії, і поступово формувати нову еволюційну, інформаційну (постіндустріальну) парадигму економічної теорії.

Необхідне глибоке дослідження природи інформації і знань та понять, в яких вони виявляються, нового інформаційного технологічного способу виробництва, закономірностей розвитку науки, техніки і технології, шляхів і методів їх реалізації у практиці інноваційного типу економічного зростання. Одночасно важливо розкрити нову систему виробничих відносин, яка б забезпечувала виконання ними ролі суспільної форми нових продуктивних сил, нового технологічного способу виробництва. Безперечно, це складне і відповідальне завдання.

По суті, йдеться про створення нової системи економічної теорії і методології, яка б забезпечила проникнення в сутність соціально-економічних процесів нової економіки, суспільства і визначила внутрішню логіку розвитку інформаційної економіки, суспільства в цілому. Економічна теорія як наука має перейти на новий ступінь свого розвитку, який би відповідав тим глибоким і масштабним зрушенням, які несе інформаційна (постіндустріальна) стадія цивілізаційного прогресу. "На зміну політекономії праці та політекономії капіталу, - пише один із відомих учених, - приходить політекономія інформації, і цей прихід тим очевидніший, чим помітніша функціональна роль інформації у системі факторів виробництва, чим значніша частка інформаційних продуктів у ВНП провідних країн світу та світового господарства в цілому"11.

Основні терміни і поняття

Індустріальна технологія, виробничі компанії, інвестор, суспільне багатство, інтелектуальний продукт, кібернетичний потенціал, напівфабрикати, модернізація виробництва, виробничий ресурс, вартісна форма, "цифрова революція".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії

  • Й. Шумпетер - засновник еволюційної економічної теорії

  • Розділ 2. Методологічні основи еволюційної економічної теорії

  • Глобальні закономірності та їх роль у методології

  • Методологічні проблеми створення нового суспільства

  • Внутрішній механізм формування суспільства

  • Реальний шлях руху до нового суспільства

  • Розділ 3. Людина в системі еволюційної економічної теорії

  • Категорія "людський капітал": сутність та історичне місце

  • Перехід від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator)

  • Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку

  • Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва
  • Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки

  • Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку

  • Технологічний спосіб виробництва: сутність і роль у суспільно-економічному розвитку

  • Розділ 5. Механізм функціонування і розвитку еволюційної економіки

  • Основні напрями формування еволюційного господарського механізму

  • Формування національної інноваційної системи

  • А. Виробництво товарів і послуг

  • Б. Виробництво знань і технологій

  • Частина II. Основні напрями та проблеми розвитку новітніх економічних теорій

  • Еволюція теорії глобального монетаризму

  • Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства

  • Особливості трансформації економіки Китаю

  • Теоретичні основи трансформації економіки України у світове господарство

  • Розділ 8. Сучасний монетаризм

  • Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці

  • Критичний аналіз заходів монетаристської політики

  • Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики

  • Економічні теорії громадянського суспільства

  • Теорія суспільного вибору та політичних інститутів

  • Теорія політичної ренти

  • Загальна економіко-політична рівновага і хабарництво

  • Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму

  • "Інституціональні пастки" трансформаційного періоду

  • Теорія участі працівника в управлінні та прибутках

  • Розділ 11.Теорія трансакційних витрат

  • Трансакційна теорія фірми і бюрократичних структур бізнесу

  • Ресурсно орієнтований підхід у теорії фірм

  • Розділ 12. Теорії економіки "третього світу"

  • Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху

  • Латиноамериканські концепції периферійного розвитку

  • Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки

  • Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку

  • Ісламістські фундаменталістські та реформістські доктрини економічного розвитку

  • Індуїзм як підвалини специфіки економічної думки Індії

  • Феномен економічної теорії Японії

  • Частина III. Злети і падіння альтернативних макроекономічних теорій (50-90-ті роки ХХ ст.)

  • Стандартні макроекономічні теорії

  • Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій

  • Здобутки неокласики

  • Розробка предмета економічної теорії

  • Неокласика і нова інституціональна економічна теорія: взаємний розвиток та взаємодія

  • Еволюція, наукова революція, теоретико-методологічний синтез

  • Розділ 16. Альтернативні напрями сучасної макроекономічної теорії

  • Відмінності між теоріями ортодоксального кейнсіанства й ортодоксального монетаризму

  • Нова класична школа

  • Посткейнсіанство

  • Критика теорії раціональних очікувань

  • Нове кейнсіанство

  • Розділ 17. Сучасні теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства

  • Відмінності основних підходів до трактування постіндустріального та інформаційного суспільства

  • Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій

  • Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм

  • Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів

  • Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність

  • Економічний мейнстрим: за і проти

  • Рекомендована література