Нейросифіліс

Психіатрія і наркологія

Незалежно від того, в якій формі перебігає хвороба під час прогресування, основними є симптоми недоумства, що наростає. Хворі не можуть продуктивно мислити, втрачають здатність до самокритики. Спостерігають глибоке порушення пам'яті (тотальна амнезія), активної уваги. Під час читання та писання хворі пропускають літери, окремі склади, не дописують слова, замінюють одні слова іншими. Відбувається втрата раніше набутих знань і навичок. За цієї форми страждають вищі почуття (соціально-етичні, естетичні, інтелектуальні, релігійні), а загострюються нижчі (гіперсексуальність, ненажерство). Крім того, спостерігають дратівливість, лабільність афектів, які виникають з незначного приводу та швидко змінюються добросердністю.

Наприкінці другої стадії маячні ідеї тьмяніють, втрачають почуттєве забарвлення і, зрештою, зникають. Хворі втрачають будь-яку ініціативу, довго лежать у ліжку або сидять осторонь. При прогресивному паралічі недужі легко піддаються навіюванню. У цій стадії хвороби неврологічні симптоми є чіткішими.

Іноді захворювання перебігає нетипово. Наприклад, так звана ажитована форма супроводжується психомоторним збудженням. Хворі весь час рухаються, бігають, кричать, стають агресивними. Мовлення їхнє безладне. Прогноз за цієї форми несприятливий: інсульт і смерть.

Нестримний параліч теж має несприятливий прогноз. Через кілька тижнів від початку захворювання хворий помирає.

Табопараліч проявляється симптомами ураження спинного мозку (відсутність сухожилкових рефлексів на руках і ногах, порушення чутливості, атаксія) і дементної форми прогресивного паралічу.

Ліссауерівська форма прогресивного паралічу виникає за атипового ураження головного мозку (потилична, тім'яна частки) і характеризується вогнищевими симптомами. Спостерігають епілептиформні напади, геміанопсію, афазію, агнозію, апраксію. Часто хворі помирають від інсульту.

Природжений сифіліс або набутий у перші роки життя (побутове зараження) може спричинити прогресивний параліч у дитячому і юнацькому віці. За перебігом юнацький (ювенільний) параліч нагадує дементну форму. Спостерігають значну соматичну патологію: дефекти скелета, тріада Гетчінсона (інтерстиціальний дифузний кератит, глухота та зуби Гетчінсона), адипозогенітальна дистрофія, гіпо- геніталізм, гіперкінез тощо. Можливі епілептиформні напади.

Стадія глибокого паралітичного недоумства триває майже рік і характеризується втратою всіх психічних функцій (тотальна деменція). Хворий не здатний оцінити ситуацію. У цій стадії глибоко порушується процес мислення. Пацієнт не може навіть збагнути запитання. Мовлення стає незрозумілим і втрачає свою функцію. Нещасний промовляє лише окремі слова, склади, звуки, не пам'ятає сьогоднішні та події минулого, не впізнає рідних (тотальна амнезія). Почуттєві реакції зберігаються на інстинкт задоволення або незадоволення потягу до їжі. Такі хворі їдять жадібно та багато.

У стадії паралітичного маразму пацієнти зовсім не розмовляють або відтворюють окремі звуки. У них зберігаються лише безумовні рефлекси. Наприклад, якщо наблизити до губ хворого якийсь предмет, він починає його смоктати. Такі пацієнти втрачають здатність до самообслуговування. У них спостерігають виражену фізичну слабкість з повною втратою здатності до цілеспрямованої дії. У хворих саме в цій стадії захворювання виникають спастичні паралічі кінцівок, розвиваються згинальні контрактури, порушується трофіка тканин: унаслідок остеопорозу кістки стають ламкими, випадає волосся, з'являються набряки, утворюються трофічні виразки на шкірі нижніх кінцівок, частіше — на стопах, у хрящах вушної раковини розвиваються остеоми, що призводить до її спотворення. Настає кахексія. Хворі помирають від інсульту або інших інтеркурентних захворювань.

Діагностика

Діагноз сифілісу головного мозку і прогресивного паралічу встановлюють на підставі результатів комплексного обстеження хворих, детального анамнезу життя та хвороби: наявність психопатологічної симптоматики, неврологічних ознак (анізокорія, деформація зіниць, міоз, синдром Аргайль—Робертсона, птоз, страбізм, гугнявість, дизартрія, амімія, втрата чутливості та ін.), а також соматичної патології (трофічні розлади, пролежні, що не гояться, випадіння волосся, патологічна ламкість кісток, міокардіодистрофія, деформація аорти тощо).

Для діагностики нейросифілісу велике значення мають специфічні лабораторні методи дослідження. Підставою для встановлення зазначеного діагнозу є: позитивні реакції Вассермана в крові та спинномозковій рідині, білкові Панді, Нонне— Апельта, Вейхбродта, збільшення рівнів білка і клітинних елементів у спинномозковій рідині, позитивна реакція на виявлення імунофлуоресцентних антитіл (РЇФ), позитивна реакція іммобілізації трепонем (РІТ) у спинномозковій рідині.

Важливим методом диференціальної діагностиці сифілісу мозку та прогресивного паралічу є постановка реакції Ланге з колоїдним золотом, що дає змогу виявити “сифілітичний зубець” (знебарвлення рідини в середніх пробірках), характерний для сифілітичних психозів, а також “паралітичну криву” (знебарвлення у перших пробірках), властиву прогресивному паралічу.

Лікування

Лікування сифілісу мозку та прогресивного паралічу потрібно починати якомога раніше. Для цього призначають специфічні протисифілітичні препарати за традиційними схемами. Застосовують антибіотики (препарати групи пеніциліну, еритроміцин та ін.). На курс лікування — 12 000 000—20 000 000 ОД бензилпеніциліну натрієвої солі (в середньому — 14 000 000 ОД). Проводять 6—8 курсів з інтервалом 0,5—2 міс. Одночасно призначають препарати вісмуту та йоду: бійохінол і бісмоверол — по 40—50 мл на курс (по 2—3 мл внутрішньом'язово через 2—3 доби), калію йодид та натрію йодид (3 % розчин, по 3—4 столові ложки на добу), а також пірогенал або сульфозин — 10—15 ін'єкцій.

Крім специфічного лікування застосовують вітамінотерапію, загальнозміцнювальні препарати. Специфічну терапію потрібно проводити під контролем функції внутрішніх органів. У динаміці лікування варто спостерігати за складом крові, сечі, спинномозкової рідини.

Психотропні препарати призначають з урахуванням провідного психопатологічного синдрому.

Прогноз

Прогноз залежить від особливостей клінічних проявів і перебігу інфекційних психозів. Найчастіше в разі своєчасного ефективного лікування хворі на гострі психози одужують. Це стосується і нейросифілісу. При затяжних психічних розладах прогноз залежить від характеру психопатологічної симптоматики. Афективні порушення зазвичай мають сприятливий перебіг. За органічного ураження головного мозку (амнестичний синдром Корсакова) захворювання може закінчитися органічним психо- синдромом і деменцією. У разі тяжкого перебігу делірію можуть виникнути виражене збудження, муситуючий деліріозний стан, що нерідко призводить до смерті хворого. При первинному інфекційному енцефаліті та менінгіті або ускладненні ними інших захворювань прогноз найчастіше несприятливий.

Експертиза

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нейросифіліс“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс
  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ