Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

Психіатрія і наркологія

При цефалічному синдромі пацієнти переважно скаржаться на головний біль, який часто спостерігають у структурі різних варіантів прихованої депресії і розцінюють як один із домінувальних соматичних симптомів. Хворим складно описати особливості головного болю, але вони зауважують стійкий і тяжкий його характер. Часто біль супроводжується неприємними відчуттями сенестопатичного відтінку, пацієнти відчувають печіння, розпирання, тяжкість, тиск, пульсацію, стягування, заніміння, порожнечу.

У разі паналгічного синдрому провідним є мігрувальний біль без постійної локалізації (переміщується з однієї частини тіла в іншу, іноді охоплює все тіло).

До агрипнічного варіанта прихованої депресії належать синдроми, за яких розлади сну є провідним, а іноді єдиним проявом захворювання. Характерною ознакою цього варіанта можна вважати стійкі, тривалі сомнічні розлади, що проявляються раннім прокиданням (о 3.00—4.00) і, відповідно, скороченням тривалості нічного сну. Снодійні препарати в цьому разі виявляються неефективними.

Діенцефальний варіант прихованої депресії найскладніший за структурою і найрізноманітніший за клінічними проявами, а тому його нелегко класифікувати. Правомірність виділення цього варіанта пояснюють подібністю його клінічної картини до загальновідомих синдромів ураження гіпоталамічної ділянки. До діенцефального варіанта належать випадки захворювання, що супроводжуються псевдоастматичними, вазомоторно-алергійними порушеннями та пароксизмальними кризами вегетосудинного або вегетовісцерального характеру на тлі соматичного й афективних розладів.

До обсесивно-фобічного варіанта прихованої депресії належать випадки захворювання, при яких основними симптомами є різні нав'язливі ідеї та страхи, що супроводжуються усвідомленням їхньої хворобливості, насильства над власним “Я” і бажанням їх подолати. Зовнішні прояви власне депресивних порушень незначні, а іноді їх зовсім не буває. Такий варіант прихованої депресії вирізняється серед описаних вище тим, що розмаїття клінічної картини зумовлено не соматовегетативними, а психічними феноменами. Це своєрідна “психічна” маска депресії, особлива форма поєднання обсесій, фобій і депресивної симптоматики.

Симптоматика обсесивно-фобічного варіанта прихованої депресії маскує різні вегетативні, соматичні й, головне, афективні порушення. Хворі скаржаться на нав'язливі спогади, уявлення, побоювання, бажання все рахувати. Особливо часті фобії, наприклад, страх померти від зупинки серця, збожеволіти, задихнутися, страх перед самотністю, висотою, відкритими просторами, зачиненими дверима. Але найчастіше хворі бояться померти. Пацієнти критично ставляться до цих страхів, розуміючи їх безпідставність, і намагаються їх подолати. І все-таки під час нападу вони повністю перебувають під владою страхів. Мають при собі ліки, розробляють маршрути повз медичні заклади, не користуються транспортом. На тлі постійних фобій розвиваються пароксизми гострого страху, немотивованої тривоги, що супроводжуються вегетативними проявами. Загальну клінічну картину захворювання доповнюють відчуття слабості, тяжкості, зниження апетиту та порушення сну.

До наркоманічного варіанта належать стани, за яких провідними проявами хвороби є напади алкоголізації, зумовлені періодичними порушеннями афективної або соматовегетативної сфер, алкоголізм, який формується.

Серед зазначених вище симптомів до обов'язкових проявів прихованої депресії належать стерті рудиментарні афективні розлади у формі субдепресій. їх виявляють під час цілеспрямованого опитування й уважного спостереження. Саме невиражені ознаки депресивних станів об'єднують усе розмаїття соматовегетативних проявів депресії і є вірогідним діагностичним критерієм хвороби. Складнощі діагностики полягають насамперед у виділенні власне афективних порушень, встановленні описаних причинно-наслідкових зв'язків.

Аналіз симптоматики, перебіг захворювання та реакції на терапію дають змогу виділити три групи діагностичних критеріїв прихованої депресії (В.Ф. Десятников, 1980). Перша група об'єднує критерії, що ґрунтуються на аналізі симптоматики захворювання. У клініці обов'язково виділяють афективні порушення у формі різних субдепресивних станів (стерта, нерозгорнута, м'яка депресії). Хворі мають велику кількість постійних і різноманітних скарг соматовегетативного характеру, що не вкладаються в межі зазначеної хвороби. Спостерігають розлади життєво важливих функцій. Характерні порушення сну (зменшення його тривалості та раннє прокидання), зниження апетиту, потенції, схуднення, зміна менструального циклу. Типовими є добові коливання не лише субдепресивного стану, а і деяких соматовегетативних розладів: вони посилюються уночі та перед ранком, увечері загальний стан хворих поліпшується.

До другої групи належать критерії, що враховують особливості перебігу захворювання. Характерні періодичність, хвилеподібність проявів соматовегетативних і психічних розладів. В анамнезі визначають періоди незрозумілих соматичних порушень,

психосоматичних змін, стерті афективні коливання, класичні депресивні, рідше — маніакальні фази. Напади хвороби з'являються і зникають мимовільно. Характер афективних нападів фазний: моно- або біполярний. Характерні сезонні (осінньо-весняні) загострення недуги, поліморфізм проявів.

Третю групу формують на підставі критеріїв ефективності лікування (неефективність соматичної терапії, позитивна реакція на антидепресанти).

Перебіг хвороби. У разі біполярного перебігу (біполярний афективний розлад — за МКХ-10; біполярний розлад — за DSМ-ІV) маніакальні напади, що тривають від 2 до 4—5 тиж. (у середньому — 4 міс.), змінюються депресивними, тривалішими (у середньому — майже 6 міс.), між якими настає одужання. Монополярний перебіг спостерігають рідко, тому найчастіше такий тип у міжнародних класифікаціях називають рекурентним депресивним розладом (МКХ-10), або великим депресивним розладом (DSМ-ІV). При цьому періодично виникають лише депресивні стани. Депресивні фази бувають значно частіше, ніж маніакальні, і в разі легких форм захворювання, і за психотичних проявів порушення.

На різних етапах хвороби можуть виникати і циклотимічні фази (зазвичай в ранніх стадіях), і психотичні. Тип перебігу недуги визначається характером, тривалістю, частотою фаз. Існує безліч варіантів перебігу: від одноразових фаз до нескінченних, тобто континуального чергування, від коротких нападів до варіантів з окремими тривалими фазами. Важливою, з точки зору перебігу захворювання, є тривалість фаз. У середньому вони тривають кілька місяців, а подеколи — і понад рік, і навіть кілька років. Показником перебігу є і тривалість інтермісій. Вона також варіює у широких межах. Важливо, що тривалість світлих проміжків жодним чином не пов'язана з проявом клінічних ознак захворювання. Короткочасними та надто тривалими можуть бути розлади як циклотимічного рівня, так і тяжкі (психотичні).

Наступний розділ:

Циклотимія

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ
  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ