Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

Психіатрія і наркологія

• 296.60 Розлад настрою неуточнений.

Біполярний афективний розлад

Біполярний афективний розлад (БАР) раніше мав назву маніакально-депресивного психозу (МДП; Е. Крепелін), або циркулярного психозу (циклофренії).

Це ендогенне психічне захворювання, що проявляється винятково емоційними розладами у формі маніакальних і депресивних станів з фазовим перебігом. При БАР, навіть за багаторазового повторення нападів, затяжного перебігу афективних станів і значної тривалості захворювання, зміни особистості, а тим паче ознаки дефекту, майже не розвиваються. Це дає підставу зарахувати цей розлад до психічних захворювань зі сприятливим прогнозом.

Епідеміологія. Нині з упевненістю можна говорити про частоту цієї патології лише у пацієнтів психіатричних стаціонарів, де хворі із БАР становлять 2—6 % від загальної кількості госпіталізованих. У загальній популяції цей показник значно коливається, що можна пояснити не лише розбіжностями у визначенні діагностичних меж цієї форми, у методах статистичного обліку хворих, а і тим, що значну частину пацієнтів з так званими амбулаторними, циклотимічними, зокрема прихований варіантами цієї недуги, не враховують.

Встановлено, що жінки страждають на БАР майже вдвічі частіше, ніж чоловіки. Лише в разі атипового перебігу захворювання, початку розладу в дитячо-підлітковому віці, різниці щодо частоти цієї патології в дівчаток і хлопчиків не помічено.

Етіологія і патогенез. У розвитку БАР значну роль відіграє спадкове обтяження афективними психозами, тому в дітей, батьки яких страждають на БАР, значно підвищується ризик виникнення цього психозу. Встановлено, що при цьому конкордантність у монозиготних близнюків становить майже 67 %, а у дизиготних — 23 %.

Є й інші непрямі докази спадкової та конституційної зумовленості БАР, але досі не виявлено жодного гена або їх сукупності, що відповідає за виникнення цієї психічної недуги, хоча описано зв'язок між розладами настрою і генетичними маркерами для окремих хромосом.

Безперечне значення мають конституційно-типологічні чинники, переважно у хворих з пикнічною будовою тіла. Значну роль відіграє й преморбідна психологічна предиспозиція. Так, під час ретроспективного аналізу преморбідних особливостей хворих встановлено переважання рис характеру циклоїдного, гіпер- або гіпотимного типів.

Спровокувати хворобу можуть і різкі порушення функції ендокринних залоз, зумовлені статевим дозріванням, вагітністю, пологами, клімаксом. Певне значення мають також психореактивні моменти, пов'язані з тяжкими психічними травмами. Описано випадки, коли хвороба розвинулася після ЧМТ, інфекційних захворювань, інтоксикацій, наприклад таких, що супроводжують алкогольне сп'яніння, особливо у людей до ЗО років.

У патогенезі БАР важливу роль відіграє недостатність діенцефальних, гіпоталамічних мозкових структур, які беруть участь у регуляції емоційного стану. Також беззаперечне значення в розвитку БАР мають нейрохімічні зміни в системі моно- амінів (катехоламінів та індоламінів). Деякі автори повідомляють про певну роль у генезі зазначеної форми психозу опіоїдних пептидів, зокрема (3-ендорфіну і лейенке- фаліну. Однак очевидним є той факт, що жодна із гіпотез, яка грунтується на результатах дослідження нейрохімічних процесів мозку, не може пояснити патогенез афективної патології. Зміни окремих ланок нейрохімічних процесів, яким автори різних гіпотез надають основного патогенетичного значення, варто розглядати не ізольовано, а в поєднанні, бо вони, безперечно, доповнюють одна одну. Є також психоаналітичні та когнітивні теорії походження афективних розладів.

Клінічна картина. До основних проявів БАР належать депресивні та маніакальні стани, що характеризуються афективними порушеннями, зміною темпів психічних процесів, рухових проявів. Залежно від психопатологічної структури виділяють прості, змішані, атипові та складні варіанти зазначених станів.

Маніакальна фаза має такі типові прояви: маніакальний афект, рухове та мовне збудження, прискорення темпу психічної діяльності у вигляді інтелектуального збудження.

Інтенсивність маніакального синдрому може бути різною. За легкого його перебігу (гіпоманіакальні стани) настрій незначно підвищений. Хворі відчувають внутрішнє піднесення, веселі, усім задоволені, оптимістично сприймають оточення, яке в їхній свідомості набуває веселкових відтінків. У цей період у хворих підвищується працездатність. Вони стають активнішими, відчувають приплив сил. У них помітно підвищується апетит, зменшується потреба у відпочинку та сні, через що значно скорочується тривалість нічного сну.

Маніакальний синдром, на відміну від депресій, часто розвивається на субклінічному рівні, тобто на рівні гіпоманії, та рідше перебігає у тяжкій формі. За тяжчого перебігу хворі надмірно веселі, постійно перебувають у чудовому настрої (екзальтація), відчувають особливе піднесення, окриленість, всемогутність. Маніакальні хворі зазвичай виглядають молодшими, бадьорими, сповненими сил. їхня міміка жвава та виразна. У такому стані, відповідно до афекту, змінюється зміст думок: вони оптимістичні, судження й оцінки поверхові, самооцінка завищена. Хворі вважають, що мають неабиякі здібності, таланти. Можливе формування ідей винахідництва, реформаторства, величі, аж до маячних ідей фантастичного змісту. За маніакального збудження крайнього ступеня мислення може стати непослідовним, втратити спрямування, аж до “стрибання ідей”. Поряд із цим відбувається порушення уваги, загострення пам'яті. Хворі не стомлюються, відчувають приплив сил і незвичайну бадьорість. У цей період вони балакучі, мовлення їхнє швидке.

За виражених маніакальних станів недужі відчувають себе невтомними, але через надмірне рухове збудження та відволікання уваги можуть втрачати цілеспрямування. Усе, що відбувається навколо, — як важливе, так і незначне, — привертає увагу хворих, однак ненадовго. Іноді зміни досягають такого ступеня, що супроводжуються надмірною мінливістю уваги, або симптомами гіперметаморфозу (за Верніке). У такому разі хворий фіксує поглядом і коментує геть усе, що потрапляє в поле зору.

Підвищений потяг до діяльності виявляється в тому, що хворі беруться одразу за все, намагаються зробити багато справ, але жодної не доводять до кінця, бо увагу привертає щось нове. Такі гіперактивність та ділова метушливість стають причиною того, що недужі втрачають роботу.

У маніакальному стані пацієнти можуть здійснювати нерозважливі вчинки, що завдають шкоди їм і їхнім близьким, стають марнотратними, роздають речі, гроші. Можуть мати статеві стосунки з малознайомими людьми. Інколи вдаються до актів агресії, антисоціальних вчинків.

До змішаних варіантів синдрому належить гнівлива манія, до атипових — непродуктивна та сплутана. При гнівливій манії домінують збудливість, причепливість, сварливість, дратівливість, гнівливість, в окремих випадках — агресивність. Для непродуктивної манії характерні бідність асоціацій, бездіяльність. На тлі підвищеного настрою спостерігають втрату активності.

Сплутана манія — це стан, за якого значно прискорюються процеси мислення, що призводить до сплутаності й уривчастості думок. За такого стану значно виражене ідеаторне збудження. Мовлення хворих стає незв'язним, не встигає за асоціаціями. Вони все помічають, навіть дрібниці, коментують, роблять зауваження, всьому дають оцінку. Створюють навколо себе атмосферу веселощів, а подеколи — і напруження. За значної збудливості стають нетактовними, а інколи брутальними та цинічними.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ
  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ