Тривалі порушення психічного здоров'я потерпілих залишаються однією з найважливіших медико-соціальних проблем, пов'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи (Чорнобильський форум ООН, 2006; Е. ВгошеІ, і. Науепааг, 2007; К. Ьо- §апоузку еі аі., 2008).
Систематика психічних розладів, асоційованих з Чорнобильською катастрофою
(О.К. Напрєєнко, К.М. Логановський, 1999, 2002)
| Ранній · (1986—1989 рр.) | Середній (1990—1995 рр.) | Віддалений (після 1996 р.) |
| Реакція на тяжкий стрес та порушення адаптації (МКХ-10: Р43; 08М-ІУ: 308.3) | Післятравматичний стресовий розлад, РТ80 (ОБМ-ІУ: 309.81) | Хронічні зміни особистості після переживання катастрофи (МКХ-10: Р62.0; ОБМ-ІУ: 309.81) |
| Післятравматичний стресовий розлад, РТБО (МКХ-10: Р43.1; 08М-ІУ: 309.81) | Хронічні зміни особистості після переживання катастрофи (МКХ-10: Р62.0) | Психосоматичний патологічний розвиток особистості (МКХ-10: Р45, Р54; Р34.1, Р60—Р69; ОБМ-ІУ: 293.83,293.89, 301,301.22, 300.4,316...) |
Нижче наведено систематику психічних розладів, пов'язаних з наслідками аварії на ЧАЕС, яка характеризує різноманітність етіологічних чинників (радіаційних і не- радіаційних, передусім психогенних, а також соціальних) і варіантів перебігу зазначеної патології.
| Ранній · (1986—1989 рр.) | Середній (1990—1995 рр.) | Віддалений (після 1996 р.) |
| Невротичні, пов'язані зі стресом розлади (МКХ-10: F4; DSM-IV: 300) | Невротичні та сомато- формні розлади (МКХ-10: Р40-Р42, Р45, Р48; ОБМ-ІУ: 300) | Розлади особистості та поведінки дорослих (МКХ-10: F60—F69 DSM-ІУ: 301) |
| Гострі та транзиторні психо- тичні розлади (МКХ-10: F23, F28; DSM-IV: 293, 297, 298) | “Психосоматичний розлад” даМ-ІУ: 316...; МКХ-10: Р54 + ...) | Шизоїдний розлад (МКХ-10: F21; DSM-IV: 301.20,301.22) |
| Поведінкові синдроми, пов'язані з фізіологічними порушеннями і фізичними факторами (МКХ-10: F50—F52, F54, F59; DSM-IV: 307, 309, 302, 300) | Інші психічні розлади внаслідок ушкодження або дисфункції головного мозку чи фізичної хвороби (МКХ-10: Р06; ОБМ-ІУ: 293,310.1) | Інші психічні розлади внаслідок ушкодження або дисфункції головного мозку чи фізичної хвороби (МКХ-10: F06; DSM-ІУ: 293, 310.1) |
| Інші психічні розлади внаслідок ушкодження або дисфункції головного мозку чи фізичної хвороби (МКХ-10: · F06; DSM-IV; 293,310.1) | Розлади особистості та поведінки внаслідок хвороби, ушкодження або дисфункції головного мозку (МКХ-10: Р07; ОБМ-ІУ: 310.1) | Розлади особистості та поведінки внаслідок хвороби, ушкодження або дисфункції головного мозку (МКХ-10: F07; DSM-ІУ: 310.1) |
| Деменція (МКХ-10: F0I — F03: DSM-IV: 290, 294.1) | ||
| Органічний амнестичний синдром, не зумовлений алкоголем та іншою психоак- тивною речовиною (МКХ-10: F04: DSM-IV: 294) |
Експерти Чорнобильського форуму ООН (2006 р.) визначили такі пріоритетні проблеми порушення психічного здоров'я потерпілих: розлади, пов'язані зі стресом; впливи на мозок, що розвивається; органічні психічні розлади та суїциди. Особливу увагу звернули на зростання у потерпілих частоти серцево-судинних і цереброваску- лярних захворювань.
Вивчення механізмів формування органічних психічних розладів, пов'язаних з аварією на ЧАЕС, підтвердило патогенетичну роль алкоголізації та зловживання пси- хоактивними речовинами у стресогенних обставинах. Водночас встановлено, що в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (“ліквідаторів”) зловживання алкоголем і синдром залежності від алкоголю є вторинними, що виникають на тлі психічної і соматоневрологічної патології за механізмом “зачарованого психосоматичного кола” (В.М. Пострелко, 2010).
Аналіз результатів останніх досліджень свідчить про радіочутливість головного мозку і наявність радіоцеребральних ефектів навіть унаслідок дії малих доз радіації (К.Н. Логановский, 2009). Радіаційно-асоційовані ефекти у дорослих встановлено за доз іонізувального випромінювання понад 0,15—0,25 Зв (В.К. Иванов н еоавт., 2000—2006; В.А. Бузунов и еоавт., 2001—2010). Дозозалежні нейропсихіатричні, нейрофізіологічні, нейропсихологічні і нейровізуалізаційні відхилення виявлено після опромінення в дозах понад 0,3 Зв, а нейрофізіологічні та нейровізуалізаційні маркери — понад 1 Зв (K. Loganovsky, К. Yuryev, 2001,2004; Л.Л. Здоренко та ін., 2002).
Післярадіаційне ураження головного мозку переважно локалізується в лобово- скроневих ділянках домінантної півкулі із залученням як білої, так і сірої речовини головного мозку. Після опромінення виникають такі характерні структурно-функціональні церебральні порушення: атрофія кори лобових і скроневих часток, зміни суб- кортикальних структур і провідникових шляхів, особливо в домінантній гемісфері.
Опромінення в дорослому віці є чинником ризику синдрому хронічної втоми як предиспозиції розвитку нейродегенерації, когнітивного дефіциту та інших нейропси- хіатричних розладів, прискоренного старіння центральної нервової системи, а також новою моделлю розвитку шизофренії.
Опромінення в дитинстві пов'язано із дозозалежним когнітивним зниженням у дорослому віці та психічними розладами, передусім шизофренією. Можливими по- роговими дозами віддаленого церебрального радіаційного ураження є 0,1—1,3 Гр на головний мозок дитини.
Особливе значення мають наслідки внутрішньоутробного опромінення головного мозку, оскільки під час формування та розвитку він належить до найбільш радіочут- ливих органів людини. Зумовлено це тим, що критичними етапами цереброгенезу є періоди поділу та міграції нейронів (8—15-й тижні пренатального періоду), а також періоди формування синаптичних зв'язків і цитоархітектоніки (16—25-й тижні). В осіб, які зазнали внутрішньоутробного опромінення на цих етапах цереброгенезу внаслідок атомних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі, виявляли тяжку розумову відсталість, зниження коефіцієнту інтелекту (IQ) і шкільної успішності, мікроцефалію, судомні напади. Вважають, що 1 Зв пренатального опромінення на 8—15-му тижні гестації зумовлює зниження IQ на 30 пунктів.
Було встановлено збільшення частоти когнітивних і емоційно-поведінкових розладів у дітей, які зазнали внутрішньоутробного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому встановлено, що погіршення психічного здоров'я цих дітей пов'язано як з радіаційними, так і нерадіаційними чинниками. Як один із біологічних механізмів розвитку порушень запропоновано радіаційно-індуковану дисфункцію гіпоталамо-гіпофізарно-тирсоїдної системи, що розвивається.
У пренатально опромінених дітей виявили підвищену частоту пароксизмальних станів, органічних психічних розладів, порушень психологічного розвитку, сомато- формної вегетативної дисфункції, поведінкових і емоційних розладів дитячого віку (О.К. Нанрсенко, Т.К. Логановська. 2004).
Діагностичними критеріями психічних розладів у разі опромінення in utero внаслідок Чорнобильської катастрофи є такі:
• 1 ) дози на ембріон і плід понад 20 мЗв і дози на щитоподібну залозу in utero понад 300 мЗв після 8-го тижня гестації і, відповідно, понад 10 мЗв і 200 мЗв — на 16— 25-му тижні;
• 2) клініко-психопатологічні ознаки;
• 3) когнітивні та психофізіологічні порушення;
• 4) відсутність виражених традиційних чинників ризику (Т.К. Логановська, С.Ю. Нечасв, 2004).
Встановлено порушення розвитку домінантної (лівої) півкулі в разі внутрішньо- утробного опромінення внаслідок аварії на Ч АЕС. За умов радіаційної аварії на ядерному реакторі з викидом у навколишнє середовище радіонуклідів йоду за малих доз зовнішнього опромінення плода ушкодження головного мозку можливе не лише в найкритичніший період цереброгенезу (8—15-й тижні гестації, як при атомних бомбардуваннях і медичних радіологічних процедурах без внутрішнього опромінення радіоактивним йодом), а й у пізніші терміни вагітності, коли дози опромінення щитоподібної залози in utero зростають. Виявлено дозозалежні когнітивні та нейрофізіологічні порушення.
Варто зазначити, що потрібне здійснення активного нейропсихіатричного спостерігання протягом життя за когортою внутрішньоутробно опромінених потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, а також експонованих протягом 1-го року життя. Ці потерпілі мають підвищений ризик розвитку різних нейропсихіатричних захворювань, зокрема шизофренії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Окремі питання екологічної психіатрії“ на сторінці 2. Приємного читання.
