Економічний мейнстрим: за і проти

Сучасні економічні теорії

• 3. Теорії, які пов'язують посилення ролі держави на основі її функцій забезпечення економічного розвитку.

• 4. Теорії, які обґрунтовують розширення функцій держави її внутрішньою природою і внутрішньою динамікою розвитку. В особі своїх інститутів держава, як і інші організації, схильна до самовідтворення та контролю і не схильна до самообмеження. Держава - це свого роду монополія, поведінка якої подібна до будь-якої іншої поведінки на ринку. Важливу роль тут відіграють і соціально-психологічні мотиви тих, хто працює в державному секторі: політики, щоб бути обраними, обіцяють додаткові витрати на різні програми, чиновники, зі свого боку, намагаються підвищити статус свого відомства і таким чином власний статус, збільшити свою зарплату, розширити привілеї та ін. Це е однією з причин розбухання державних структур та їх функцій.

Викладені теорії розвиваються в руслі різних теорій неоінституціоналізму і переважно дають загальну картину факторів, які визначають динаміку ролі держави у сучасному суспільстві та економіці. Маючи різні основи, всі вони виходять із презумпції розширення державних функцій і ролі держави в економіці та суспільстві у принципі, з універсальності характеру цього процесу в різних країнах. Поворот на межі 80-х років від етатичних теорій і практики до неоліберальних теорій економіки та ринку, нова хвиля приватизації у більшості розвинутих країн дають змогу по-іншому подивитися на місце і роль держави в економіці, на конкретні умови і межі державного втручання.

На нашу думку, ці загальні тенденції і теоретичні докази мають доповнюватися конкретною соціально-економічною та політичною ситуаціями в певній країні, минулими традиціями й уявленнями, переважними політичними настроями, а також завданнями, які вирішує країна. Якщо, наприклад, ті політичні сили (й економічні групи, що їх підтримують), які здобудуть переваги від перерозподільчих функцій держави, втрачають роль у суспільстві, то роль держави буде зменшуватися.

Таким чином, структуру сучасної західної економічної теорії можна порівняти з матрицею, рядки якої утворюють різні методологічні підходи, а стовпчики - різні економічні проблеми. Зрозуміло, багато елементів цієї матриці будуть прямими - практично немає методологічних підходів, які дають змогу пояснити всі проблеми. Правда, неокласичний підхід у принципі на це здатний, але за рахунок зниження змістовності й втрати нетривіальності висновків.

Не менш важливий вплив на перевагу того чи іншого теоретичного напряму справляють і зовнішні фактори, пов'язані з умовами існування професійного товариства економістів у різних країнах. Наприклад, переважанню некласичного підходу сприяє структура ринку економістів у Північній Америці. Для нього характерна ситуація практично вільної конкуренції, де економісти виступають у ролі продавців своїх послуг, а університети - їх покупців. Мобільність спеціалістів у США дуже велика, довготривалі контракти є скоріше винятком, ніж правилом, державного регулювання немає, інформація про нові вакансії загальнодоступна. Кількість друкованих праць у наукових журналах є на цьому конкурентному ривку критерієм якості викладачів-економістів. Звідси закономірне зміщення центру тяжіння до статей, які вимагають мінімальної стадії "до письмового столу": збирання й опрацювання фактичного матеріалу, вивчення конкретних інститутів та ін. Удосконалення відомих у літературі формальних моделей є типовим зразком такої "нормальної науки": доказовість їх за дещо інших передумов, модифікація обмежень і т. ін. Звідси потужний потік статей, які характеризуються суворістю, але не реалістичністю. Економісти університетів США порівняно рідко займаються практичною діяльністю - консультуванням державних органів і приватних компаній (за винятком дуже престижної участі у Раді економічних консультантів президента). Факультети економіки і "бізнесу" відокремлені "китайською стіною", з обох сторін якої легко відчути взаємне роздратування (теоретики бувають більш знамениті, а практики більше заробляють).

Дещо інша модель ринку економістів у Західній Європі, якій властиві довготривалі, часто довічні контракти і сильне державне регулювання, що значною мірою характерно і для України. Це викликано тим, що тут вища освіта значною мірою одержавлена. Не маючи постійного тиску конкурентів, економісти можуть займатися більш довготривалими програмами, дослідженнями, насамперед тими, які цікавлять головних замовників - державні органи. Звідси - порівняно конкретніший рівень аналізу, схильність європейських економістів до різноманітних інституціональних досліджень, більша престижність державних посад для економістів-теоретиків. Досить назвати серед значної кількості економістів-практиків Л. Ерхарда і А. Папандреу.

Зростаюча уніфікація в рамках основної течії не ліквідувала національні особливості, стиль економічного аналізу в різних країнах: повага до практичного застосування різних знань, орієнтація на "освіченого підприємця" в Англії, методологічна рефлексія, врахування етичних, культурних і духовних факторів у Німеччині, формально-математичне і літературно-соціальне спрямування у Франції і т. ін. Україна в цьому аспекті зазнала найбільшого впливу німецької історичної школи. Разом із тим у нашій країні існувала оригінальна школа економі-ко-математичної думки, яка збагатила світову економічну науку.

Крім національної ознаки в єдиному потоці економічної думки можна помітити і релігійні, статеві відтінки. Зокрема, н наші дні активно відстоюють своє право на самостійний погляд ісламська і феміністська теорії, але в цих випадках відмінність полягає не стільки у методах і результатах, скільки в передумовах аналізу.

Основні терміни та поняття

Методологія економічної науки, моделі розвитку економічної теорії, багатопарадигмальність економічної теорії, наукові революції, науково-дослідні програми, класичні ситуації, еволюційно-революційний розвиток економічної науки, плюралізм (множинність) сучасних економічних теорій, посилення плюралізму теорій, основні напрями сучасної економічної теорії, наукова ортодоксія і гетеродоксія, диференціація і синтез економічної теорії, економічний мейнстрим, структура мейнстриму, модифікація теоретико-методологічних засад неокласики, зміни в структурі мейнстриму, альтернативні напрями економічної теорії, специфіка альтернативності, взаємозбагачення методів дослідження, теорії посилення економічної ролі та функцій держави, внутрішні й зовнішні чинники розвитку економічної науки, національна специфіка економічних теорій.

Наступний розділ:

Рекомендована література

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічний мейнстрим: за і проти“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії

  • Й. Шумпетер - засновник еволюційної економічної теорії

  • Розділ 2. Методологічні основи еволюційної економічної теорії

  • Глобальні закономірності та їх роль у методології

  • Методологічні проблеми створення нового суспільства

  • Внутрішній механізм формування суспільства

  • Реальний шлях руху до нового суспільства

  • Розділ 3. Людина в системі еволюційної економічної теорії

  • Категорія "людський капітал": сутність та історичне місце

  • Перехід від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator)

  • Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку

  • Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва

  • Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки

  • Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку

  • Технологічний спосіб виробництва: сутність і роль у суспільно-економічному розвитку

  • Розділ 5. Механізм функціонування і розвитку еволюційної економіки

  • Основні напрями формування еволюційного господарського механізму

  • Формування національної інноваційної системи

  • А. Виробництво товарів і послуг

  • Б. Виробництво знань і технологій

  • Частина II. Основні напрями та проблеми розвитку новітніх економічних теорій

  • Еволюція теорії глобального монетаризму

  • Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства

  • Особливості трансформації економіки Китаю

  • Теоретичні основи трансформації економіки України у світове господарство

  • Розділ 8. Сучасний монетаризм

  • Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці

  • Критичний аналіз заходів монетаристської політики

  • Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики

  • Економічні теорії громадянського суспільства

  • Теорія суспільного вибору та політичних інститутів

  • Теорія політичної ренти

  • Загальна економіко-політична рівновага і хабарництво

  • Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму

  • "Інституціональні пастки" трансформаційного періоду

  • Теорія участі працівника в управлінні та прибутках

  • Розділ 11.Теорія трансакційних витрат

  • Трансакційна теорія фірми і бюрократичних структур бізнесу

  • Ресурсно орієнтований підхід у теорії фірм

  • Розділ 12. Теорії економіки "третього світу"

  • Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху

  • Латиноамериканські концепції периферійного розвитку

  • Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки

  • Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку

  • Ісламістські фундаменталістські та реформістські доктрини економічного розвитку

  • Індуїзм як підвалини специфіки економічної думки Індії

  • Феномен економічної теорії Японії

  • Частина III. Злети і падіння альтернативних макроекономічних теорій (50-90-ті роки ХХ ст.)

  • Стандартні макроекономічні теорії

  • Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій

  • Здобутки неокласики

  • Розробка предмета економічної теорії

  • Неокласика і нова інституціональна економічна теорія: взаємний розвиток та взаємодія

  • Еволюція, наукова революція, теоретико-методологічний синтез

  • Розділ 16. Альтернативні напрями сучасної макроекономічної теорії

  • Відмінності між теоріями ортодоксального кейнсіанства й ортодоксального монетаризму

  • Нова класична школа

  • Посткейнсіанство

  • Критика теорії раціональних очікувань

  • Нове кейнсіанство

  • Розділ 17. Сучасні теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства

  • Відмінності основних підходів до трактування постіндустріального та інформаційного суспільства

  • Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій

  • Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм

  • Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів

  • Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність

  • Економічний мейнстрим: за і проти
  • Рекомендована література