Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність

Сучасні економічні теорії

Звичайно, відповідь залежить від того значення, яке вкладається у це поняття. Розуміння революції як одночасних радикальних і різких змін у науці веде до визнання факту її здійснення в економічній теорії в останню третину XIX ст. Вона полягала насамперед у введенні до економічної теорії принципу аналізу граничних категорій, концепції граничної корисності й системи загальної рівноваги. Тому основоположники маржина-лізму У.С. Джевонс, К. Менгер, Л. Вальрас, Дж. Б.Кларк та ін. справедливо вважаються "батьками-засновниками" сучасної економічної теорії. Для підкреслення революційності переломного періоду у розвитку економічної теорії в останню третину XIX ст., Й. Шумпетер вдався до цікавої аналогії. На його думку, заміна геоцентричної системи геліоцентричною і класичної системи політекономії системою граничної корисності були досягненнями одного типу: і те, й інше е по суті спрощуючим та уніфікуючим нововведенням.

У сучасній економічній літературі поняття "неокласична" і "маржиналістська" економічна теорія часто ототожнюються як рівнозначні та однопорядкові. Для цього є певні підстави: спадкоємність класичного і маржиналістського підходів до аналізу економічних явищ та процесів, реальний синтез цих підходів у неокласиці. На думку Й. Шумпетера, зусилля А. Маршалла, спрямовані на збереження наступності у розвитку економічної теорії, забезпечили додаткову підтримку цієї, до певної міри зневажливої, оцінки досягнень "революціонерів". Але австрійсько-американський учений, як і інші відомі економісти, заперечує проти зазначеного вище ототожнення. Він вважає, що називати маржиналістську теорію Джевонса - Менгера - Вальраса неокласичною не більш виправдано, ніж називати теорію А. Ейнштейна неоньютонівською. Визнаючи видатні досягнення маржиналістів, учений одночасно виступив і проти поверхової хибної думки про завершеність тогочасної економічної теорії подібно до завершеності грецького храму, який простирає свої витончені лінії на фоні ясного неба* Справді, приблизно в останнє десятиріччя перед Першою світовою війною навіть поверховий спостерігач міг помітити "ознаки занепаду, нових проривів на горизонті, революцій, що ще не вилились у нову класичну ситуацію".

Правда, Й. Шумпетер, як і багато інших сучасних учених, не визнав кейнсіанської революції і настання чергової класичної ситуації, в якій панівною стала кейнсіанська парадигма. Дослідження цього питання - це особлива тема, в процесі аналізу якої зіштовхуються протилежні погляди. Однак незалежно від конкретної позиції з цього питання того чи іншого вченого безсумнівним залишається низка важливих положень щодо процесу становлення, розвитку, еволюції економічної теорії.

По-перше, такий процес, як і раніше, відбувається у боротьбі панівної парадигми й опозиційних до неї теорій, "ортодокси" та "єресі". В найбільш широкому розумінні сучасне концептуальне бачення розвитку світової та вітчизняної економічної науки полягає у його розумінні та відповідному теоретичному відтворенні як єдиного, цілісного і водночас багатовимірного та багатоманітного процесу. Останньому властивий закономірний, об'єктивний, генетично-спадкоємний характер, він підлягає дії певних законів суспільного розвитку і наукового пізнання, проходить певні етапи, починаючи від до класичної (донаукової, допарадигмальної) економічної думки і до сучасних економічних теорій.

По-друге, незважаючи на дискусійність питання про моделі розвитку економічної науки, їх плюралізм, сам процес розвитку відбувається безперервно, "по спіралі", має еволюційно-висхідний характер. Під час його спостерігаються моменти кризи і "стрибків" ("перерв поступовості") у вигляді наукових революцій як радикальних якісних теоретико-методологічних змін, відкидання старої панівної парадигми і заміни її новою.

По-третє, структура сучасної економічної теорії характеризується складністю, певною суперечливістю і разом з тим взаємодією її складових елементів. Вона є переплетінням багатоманітності різних концепцій, шкіл і напрямів наукової думки. У структурі сучасної економічної теорії вирізняються, згідно із загальноприйнятою думкою, такі чотири основні напрями: сучасна неокласика, кейнсіанство, інституціоналізм та марксизм. У свою чергу вони представлені різноманітними варіантами, відгалуженнями і (рідше) їх комбінаціями. Ця структура є складним зчепленням елементів, між якими відбувається як протистояння, так і міжпарадигмальна взаємодія. Ступінь їх у кожному конкретному випадку залежно від етапу розвитку різний. Але найгостріше протистояння відбувається між неокласичною теорією, з одного боку, та інституціоналізмом і марксизмом - з іншого. Одночасно ортодоксальний марксизм протистоїть усім іншим школам та напрямкам сучасної економічної теорії. Щодо пара-дигмальної взаємодії напрямів сучасної економічної теорії, то вона наочно виявляється у взаємовідносинах, наприклад, неокласики і кейнсіанства (про це докладніше йтиметься далі). У посткейнсіанстві переплітаються (синтезуються) ідеї класичної політекономії, кейнсіанства та інституціоналізму.

По-четверте за наступністю у розвитку економічної науки та однойменністю основних її напрямів приховується ревізіонізм, тобто перегляд певних положень теорій і шкіл цих напрямів" що неминуче здійснюється у процесі їх розвитку.

По-п'яте, існують багатоманітність, багатовимірність, складність, суперечливість* мінливість економічної реальності. Вони об'єктивно зумовлюють плюралізм (множинність) економічних теорій, а також обмеженість та домінуючу однобічність кожного з наукових підходів (теорій, шкіл, напрямів). Така їх неповнота у науковому пізнанні економічної дійсності цілком закономірна як загальна властивість діалектики абстрактно-теоретичного пізнання економічних явищ та процесів. Відомі представники сучасної економічної науки неодноразово зазначали, що абстрактна теорія може лише частково відтворити дійсність, і теоретик завжди зупиняється на тих елементах цієї дійсності, які, на його думку, можуть принести найбільшу користь. Решта елементів ним ігнорується. Але цілком припустимо, що будь-який інший теоретик зупиниться саме на цих невикористаних елементах дійсності, вважаючи їх найсуттєвішими, і прийде до якогось іншого відтворення однієї і тієї ж дійсності.

Видатний англійський економіст, лауреат Нобелівської премії (1972) Дж. Хікс образно уподібнював економічні теорії як інструменти аналізу променям світла, які висвітлюють одні частини об'єкта і залишають у темряві інші. Користуючись цими теоріями, ми відводимо погляд від речей, які можуть бути суттєвими, з тим, щоб розглянути те, на що погляд уже спрямований. Безсумнівно, саме так і належить чинити, інакше ми побачимо дуже мало. Проте очевидна і важливість правильного вибору теорії, щоб вона могла задовільно виконувати таку функцію, адже можливе висвітлення не того, що потрібно. Оскільки ми вивчаємо світ, що змінюється, теорія, яка в один момент часу світила в правильному напрямі, в інший момент може світити в неправильному. Це можливе внаслідок змін у світі (речі, які ігнорувались, можуть стати важливішими, ніж ті, що бралися до уваги) або змін у нас самих. У результаті Дж. Хікс доходить вартого уваги висновку: економічної теорії на всі випадки життя, можливо, й немає. Ще один важливий висновок стосується проблеми успіху або провалу наукової теорії: він не стільки в ній самій, скільки в її співвідношенні з мінливою дійсністю, з напрямом цих змін. Сучасні теорії неокласики (монетаризм та ін.) відтіснили неокейнсіанство на другий плав не тому, що базуються на надійніших аксіоматичних посиланнях і обґрунтованішій аргументації, а тому, що потік господарського розвитку змінив своє русло.

За такого підходу історія світової економічної думки постає як науково-пізнавальний процес, що охоплює виникнення, еволюцію, чергування та взаємодію наукових теорій, шкіл та напрямів. На кожному історичному етапі лише в сукупності вони відтворюють комплексність та багатогранність досліджуваної економічної дійсності.

Тим самим знімається як недоречний пошук "єдино правильної*", універсальної економічної теорії та методології. Долається як штучний і догматичний, а тому неприйнятний оціночно-критеріальний підхід до всього різноманіття економічної теорії з погляду її відповідності чи невідповідності загальноприйнятій ортодоксії. Саме таке концептуальне бачення сприяє науковому відтворенню розвитку економічної науки в органічній єдності її минулого, сучасного та майбутнього. Визнання різноспря-мованості векторів теоретичного пошуку, існування та чергування різнопланових наукових традицій і парадигм робить зайвим їх штучне протиставлення, позбавляє дослідника "цнотливого" побоювання концептуального та методологічного розмивання цілісності певного напряму чи школи.

Навпаки, як природна починає сприйматися ситуація множинності наукових напрямів та парадигм, яка, як правило, простежується на кожному значному етапі теоретичної еволюції економічної думки та науки. Органічним сприймається співіснування наукової ортодоксії та гетеродоксії, диференціація та синтез різних і часом навіть протилежних наукових систем та підходів, що е ознакою розвитку науково-пізнавального процесу. Предметом сучасних досліджень з історії економічної науки, нарешті, стає дослідження еволюції економічної науки через встановлення внутрішньосистемних зв'язків її основних напрямів, течій, шкіл, активні взаємодія та взаємовплив яких зумовлюють генерування нових наукових ідей та визначають тенденції теоретичного розвитку. Об'єктом історико-економічного аналізу за такого підходу є виявлення та пізнання їх взаємо-залежностей, спадкоємності, розбіжностей та напрямів модифікації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії

  • Й. Шумпетер - засновник еволюційної економічної теорії

  • Розділ 2. Методологічні основи еволюційної економічної теорії

  • Глобальні закономірності та їх роль у методології

  • Методологічні проблеми створення нового суспільства

  • Внутрішній механізм формування суспільства

  • Реальний шлях руху до нового суспільства

  • Розділ 3. Людина в системі еволюційної економічної теорії

  • Категорія "людський капітал": сутність та історичне місце

  • Перехід від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator)

  • Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку

  • Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва

  • Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки

  • Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку

  • Технологічний спосіб виробництва: сутність і роль у суспільно-економічному розвитку

  • Розділ 5. Механізм функціонування і розвитку еволюційної економіки

  • Основні напрями формування еволюційного господарського механізму

  • Формування національної інноваційної системи

  • А. Виробництво товарів і послуг

  • Б. Виробництво знань і технологій

  • Частина II. Основні напрями та проблеми розвитку новітніх економічних теорій

  • Еволюція теорії глобального монетаризму

  • Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства

  • Особливості трансформації економіки Китаю

  • Теоретичні основи трансформації економіки України у світове господарство

  • Розділ 8. Сучасний монетаризм

  • Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці

  • Критичний аналіз заходів монетаристської політики

  • Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики

  • Економічні теорії громадянського суспільства

  • Теорія суспільного вибору та політичних інститутів

  • Теорія політичної ренти

  • Загальна економіко-політична рівновага і хабарництво

  • Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму

  • "Інституціональні пастки" трансформаційного періоду

  • Теорія участі працівника в управлінні та прибутках

  • Розділ 11.Теорія трансакційних витрат

  • Трансакційна теорія фірми і бюрократичних структур бізнесу

  • Ресурсно орієнтований підхід у теорії фірм

  • Розділ 12. Теорії економіки "третього світу"

  • Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху

  • Латиноамериканські концепції периферійного розвитку

  • Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки

  • Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку

  • Ісламістські фундаменталістські та реформістські доктрини економічного розвитку

  • Індуїзм як підвалини специфіки економічної думки Індії

  • Феномен економічної теорії Японії

  • Частина III. Злети і падіння альтернативних макроекономічних теорій (50-90-ті роки ХХ ст.)

  • Стандартні макроекономічні теорії

  • Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій

  • Здобутки неокласики

  • Розробка предмета економічної теорії

  • Неокласика і нова інституціональна економічна теорія: взаємний розвиток та взаємодія

  • Еволюція, наукова революція, теоретико-методологічний синтез

  • Розділ 16. Альтернативні напрями сучасної макроекономічної теорії

  • Відмінності між теоріями ортодоксального кейнсіанства й ортодоксального монетаризму

  • Нова класична школа

  • Посткейнсіанство

  • Критика теорії раціональних очікувань

  • Нове кейнсіанство

  • Розділ 17. Сучасні теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства

  • Відмінності основних підходів до трактування постіндустріального та інформаційного суспільства

  • Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій

  • Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм

  • Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів

  • Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність
  • Економічний мейнстрим: за і проти

  • Рекомендована література