Отже, для більшості африканських країн, деяких країн ісламського світу (Афганістан, Бангладеш та ін.), в яких проживає і більша частина населення обох континентів, особливо з урахуванням темпів приросту, типовими є не стільки розвиток і тим більше стабільність, скільки відставання і криза. Для них характерна так звана африканська модель економічного розвитку, в якій за вагомої позиції в економіці капіталістичного сектору відстала, а то й напівфеодальна, периферія більш значима і на практиці задає тон. Проблематичним в існуванні сучасних і традиційних секторів є те, що лише небагато з них із часом за сприятливого збігу обставин мають шанс домогтися певної внутрішньої стійкості та самозабезпечення. Країни африканської моделі у своїй більшості приречені на відставання, причому розрив між ними і розвинутими країнами довго ще буде тільки зростати.
Причинами цього є: 1) низький висхідний рівень розвитку; 2) відсутність або слабкість наявного релігійно-цивілізаційного фундаменту 3) і найголовніше бідність природних ресурсів. Тобто, перед нами феномен некомпенсуючого існування нездатності до самозабезпечення або, в ряді випадків, феномен напівпервісного комплексу, спроможного гарантувати існування на найпервіснішому рівні. Йдеться, не стільки про рівень цивілізаційності (в певних країнах - Бангладеш, М'янма, Бірма - цей рівень досить високий), скільки про рівень існування, рівень споживання.
У країнах, де такий рівень звичний і феномен споживання не надто відомий, як в Афганістані, економічні проблеми не дуже помітні, особливо на фоні безперервних внутрішніх міжусобиць. Складніша ситуація там, де демонстраційний ефект, тобто пов'язане із законами капіталістичного ринку енергійне стимулювання споживання, досяг вагомих розмірів за неможливості забезпечити населення тими товарами, які у великій кількості на ринку і які воно бажало б мати. Драматичний розрив між бажаним і можливим породжує ефекти утриманства, природне намагання споживати, не виробляючи еквівалента. Частково такий розрив покривається за рахунок кредитів, але заборгованість при цьому зростає загрожуючими темпами, що рано чи пізно призводить до призупинення кредитів і ще більше драматичної невідповідності між пропозицією вільного ринку і можливостями населення.
Відсталість і злиденність загрожуючими темпами не тільки відтворюються, а й збільшуються абсолютно. І хоча війни, хвороби (СНІД) і природні катаклізми (посухи, голод) нерідко призводять до втрат мільйонів життів, абсолютне зростання бідності та злиденності, особливо в Африці, триває. І ця проблема набуває світового характеру.
Вихід із замкненого кола - масована цілеспрямована політика, яка має на меті штучне форсування розвитку з прицілом на поступове залучення в економіку ринкового сектору все більшої кількості поки що малопридатного для цього місцевого населення. І тут потрібно не тільки створювати робочі місця, а й здійснювати соціопсихологічну перебудову масової свідомості. Цьому сприяє швидке зростання міст в Африці. Іншим важливим напрямом вирішення африканської проблеми є не тільки діяльність багатьох фондів і програм під егідою ООН, її спеціалізованих установ та інших організацій, які ставлять за мету сприяти розвитку відсталих країн, а й реалізація ініціативи скорочення витрат на військові потреби в розвинутих країнах зі спрямуванням частини їх у фонд допомоги відсталим країнам. І, нарешті, найважливіше, це активізація самих африканських країн, їх міжнаціональної і міждержавної інтеграції, яка сприятиме концентрації зусиль на більш вигідних і результативних напрямах розвитку.
Основні терміни і поняття
Регіональна економічна інтеграція, субрегіон, арабський світ, африканський світ, Євроафрика, геополітичний фактор, соціокультурні передумови.
Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки“ на сторінці 2. Приємного читання.
