Рис. 12.2. Підвищення середнього рівня споживання на душу населення в міру розширення підприємницької діяльності (мультиплікаційний ефект)23
Зростання середнього доходу на душу населення розширює попит, що стимулює розвиток підприємницької діяльності і дає змогу розширити та поглибити мультиплікаційний ефект (тобто перейти до кривої С1 і С?2 і від неї - до <?8 і т. д. - рис, 12.3).
Рисі2.3. Карта кращих реакцій24
Представники теорії "великого поштовху" надто критично ставились до регулювальної здатності ринку, тому в ній переважав не мікро-, а макропідхід. Для більшості з них ринок скоріше статична, а не динамічна система, яка насправді сама собою не в змозі здійснити модернізацію і вивести економіку країни, що розвивається, із "хибного кола злиденності". Отже, прихильники теорії "великого поштовху" не тільки скористалися популярністю ідеї соціалістичного планування, а й дали їй інтерпретацію в дусі концепції змішаного суспільства. Значний вплив на розвиток ідеї "великого поштовху" мав і "план Маршалла", який відіграв велику роль у відродженні післявоєнної Європи.
Ряд факторів - підтримка її лідерами "третього світу " (оскільки вона називала нестачу капіталу головною причиною економічної і соціальної відсталості країн, що розвиваються), широкими прошарками населення цих країн (породжувала ілюзіго рішучої модернізації і швидкого досягнення висот "суспільства загального добробуту"), великими корпораціями, мета яких - пошук найвигідніших галузей застосування свого капіталу, - сприяли не тільки високому теоретичному інтересу до нової концепції, а й намаганню практично її втілювати в країнах Азії, Африки і Латинської Америки.
Є кілька різновидів теорії "великого поштовху", В основі моделі Р. Нурксе з метою модернізації пропонується здійснювати "збалансований набір інвестицій"25. Сама збалансованість трактується ним у категоріях ринкового господарства - як відповідність попиту і пропозиції. На початковій стадії її немає, і тільки синхронне застосування капіталу до широкого кола галузей виробництва дасть змогу не тільки досягти самопідтримуваного зростання, а й подолати відсутність зростання, типову для більшості країн, що розвиваються. При цьому передбачається, що держава займається перш за все створенням ринкової інфраструктури, чим створює передумови для розвитку приватного підприємництва. Примусові вклади поступово змінять добровільні, автономні інвестиції - індуковані. Все це створить умови для повноцінної дії механізму ринку в цих країнах.
На думку критиків ідеї збалансованого набору інвестицій, реалізація цього плану фактично призвела б до надбудови нової економічної системи над старою. Не враховувала подібна концепція і часового лага, оскільки за відсутності центрального регулювального органу інвестиції навряд чи збіглися б у часі й у просторі. Незбалансованість у процесі модернізації стала б фактором, який би уповільнив загальні темпи зростання. Американський економіст А. Хіршман, відзначаючи відсутність великого капіталу для реалізації плану модернізації шляхом збалансованого набору інвестицій, запропонував країнам, що розвиваються, концепцію незбалансованої рівноваги. Перші інвестиції, на його думку, неминуче порушують рівновагу, що відіграє і позитивну роль, оскільки стимулює до нових інвестицій. Нові інвестиції, виправляючи колишню нерівновагу, викличуть нерівновагу в інших галузях і в економіці в цілому, що стане стимулом до подальших інвестицій28.
Будучи більш реалістичною, ця модель надто велику роль відводить ринковому механізму, який немовби швидко й оперативно відгукується на дефіцити, що виникли, і найменші зміни в політиці держави. Насправді, численні дисбаланси в економіці країн, що розвиваються, є не стимулом, а скоріше гальмом модернізації, що значно збільшує наявні диспропорції. Крім того, автор надто ідеалізує діяльність держави у "третьому світі", бюрократичні структури якої, як показує досвід, дбають перш за все про корпоративні інтереси, а не турбуються про модернізацію шляхом підтримання високих темпів розвитку суспільства27. Ця критика сприяла виникненню концепції "збалансованого зростання за допомогою незбалансованих інвестицій" Г. Зінгера ("Міжнародний розвиток: зростання і зміни" (1964))8$. "Великий поштовх" у промисловості, на думку автора, неможливий без "великого поштовху" в аграрній галузі. Тому умовою модернізації Г. Зінгер вважає необхідність збільшення продуктивності сільського господарства, підвищення продуктивності праці в аграрних галузях і стимулювання розвитку традиційних експортних виробництв. Він ставить питання про необхідність розвитку власної виробничої і соціальної інфраструктури. Лише за цих умов "великий поштовх" досягає мети.
Основні терміни і поняття
Урбанізація, індустріальне суспільство, купівельна спроможність, самопідтримувальне зростання, часовий лаг, автономні інвестиції, торговельний дефіцит.
Латиноамериканські концепції периферійного розвитку
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху“ на сторінці 2. Приємного читання.
