Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії

Сучасні економічні теорії

Разом з тим в основній течії та економіксі використовується нормативний метод, який спирається на філософію прагматизму. Завдання науки полягає в тому, щоб знайти шляхи максимально можливої ефективності діяльності людини в ім'я кращого задоволення її потреб.

За всієї відмінності нормативний і позитивний методи взаємопов'язані й взаємодіють між собою.

Методологічний потенціал неокласики включає і системно-функціональний метод, згідно з яким економіка вивчається як складно організована система з широкими функціональними зв'язками. Виявляючи ці залежності, передусім кількісні, економічна наука розкриває їх між елементами системи і визначає умови її збереження і розвитку.

Дотримання позитивістського методу дало можливість досягти значних наукових результатів і збагатити економічну науку принципово важливими теоріями. Це - вчення про еволюцію та рівновагу соціально-економічних систем, розмежування статики і динаміки економічних процесів, використання математичних методів у науково-економічному дослідженні.

Водночас не можна не бачити слабких місць у методології неокласичної теорії, а ще більше їх у її основній течії та економікс. Вона базується на метафізичній філософії, формальній логіці та математичній формалізації, що обмежує її можливості, не дає змоги розв'язувати актуальні та великі проблеми сучасного соціально-економічного розвитку, відсторонює суб'єкта від соціально-філософської складової суспільно-економічного прогресу, від дослідження глибоких якісних зрушень в економічній і соціальній сферах. Усе це до того ж обмежує світоглядний, цивілізаційний і навіть до певної міри морально-етичний кругозір людини. "Прибічники збереження і зміцнення формалізованої економічної теорії, -зазначає В. Гутник, -можуть зауважити опонентам, що вся їх критика випливає з незнання ними математики. Але справа скоріше в іншому: якби була результативність від абстрактних моделей, то навряд чи економісти не використали б їх повсюдно. Але переконливих аргументів на користь вступу всіх у "партію мейнстриму" не спостерігається.

Все це незаперечно свідчить, що неокласична економічна теорія переживає серйозну методологічну кризу, зумовлену, зокрема, тим, що поле її дії обмежене ринковими відносинами, які до того ж розглядаються переважно у статиці, без урахування глибоких якісних зрушень.

Мейнстриму та його серцевині - неокласичній теорії властива висока математична формалізація, що є певним просуванням по шляху розвитку економічної науки. Економіко-математичне моделювання набуло поширення у практиці планування, прогнозування розвитку науки і техніки, галузей економіки і народного господарства в цілому. Особливо ефективним виявилося застосування математичної формалізації в економічній вищій школі, що дало можливість використати формалізовані ілюстративні матеріали, графічні методи відображення процесів, що вивчаються, в тому числі економічних процесів ринкової економіки, доведення до автоматизму засвоєння вузлових понять, застосування специфічних способів контролю та закріплення знань. Але ці переваги математичної формалізації втрачаються, якщо перейти від конкретних прикладних проблем до складнощів багатогранного соціально-економічного розвитку суспільства. Вихолощені формалізовані методи часто позбавлені економічного змісту, неспроможні відобразити сучасні макро-економічні процеси, пов'язані з глибокими якісними інноваційними зрушеннями і поширенням творчої діяльності людини.

Незважаючи на ці, здавалося б, незаперечні факти математична формалізація наступає, і справа повертається дивно, коли недооцінюється методологія, заперечується навіть необхідність обґрунтування тих чи інших гіпотез і положень, використання для цього статистичних та інших фактичних матеріалів, а все зводиться до чистої математики, що, як показує практика мейнстриму, відкриває можливості маніпулювання вибором вихідних умов, змінних для підготовки моделі під гіпотезу. Процес розвитку економіко-математичних методів свідчить, що розробка принципу оптимальності, виробничої функції і багатьох інших, які стосуються до економічної теорії, здійснювалася шляхом поєднання економічного обґрунтування і математичних методів. Відступ від цього породжує необгрунтовані результати, далекі від потреб практики.

Однією з серйозних методологічних проблем сучасної економічної науки є підміна реального економічного процесу його математичними моделями, хоча добре відомо, що будь-яка модель побудована за певних припущень і тому вона, як правило, не відповідає повною мірою реальності. Попри це, нерідко математичні моделі видаються за аналог реального процесу, що призводить до серйозних хиб у дослідженнях. У результаті математичної формалізації втрачаються економічні реалії, які тільки і можуть бути предметом дослідження. Тому, як зазначають окремі вчені, криза в економічній науці до певної міри аналогічна кризі фізики на початку XX ст.: матерія зникає - залишаються одні рівняння. Насправді не матерія зникає, а мають місце перевищення ролі та значення математичних моделей, спроби видати їх як аналоги реальних процесів, що неминуче призводить до відриву економічної теорії від дійсності, до викривленого уявлення про реальні життєві процеси. Причому, як це не прикро, нерідко математичні моделі видаються за великі досягнення економічної науки, хоча насправді це вияв її неспроможності розв'язувати нагальні проблеми розвитку економіки.

Математичні моделі, пов'язані з розв'язанням проблем за участю праці, проявів ініціативи та творчості людини, нерідко спрощують ці властивості людини, прирівнюють їх до матеріальних факторів, що дає результати, які не відповідають реаліям. Тому подальша математична формалізація передбачає змістовну розробку економічною теорією методології цілої низки важливих проблем, у тому числі: механізму оновлення структури особистих і виробничих, індивідуальних і соціальних потреб; особливості ролі творчої праці у формуванні затрат і результатів діяльності; своєрідності економічних процесів у галузях сфери послуг, тобто нематеріального виробництва, виявлення їхньої соціальної і гуманітарної суті.

Економічна теорія виконує світоглядну функцію, дає системне бачення економіки і соціальної сфери, властиві їм причин-но-наслідкові взаємозв'язки, формує суспільний кругозір людини. Все це є необхідною умовою не лише фахового зростання, а й підвищення інтелектуального рівня широких верств населення, глибокого розуміння ними економічної системи і механізмів її функціонування, вміння застосовувати і використовувати надбання економічної науки в господарській практиці.

З цього погляду особливо виявляються недоліки теорії і методології неокласичної школи при розгляді перехідних процесів, властивих становленню постіндустріальної економіки, а також при трактуванні процесів функціонування і розвитку нової економіки і суспільства. Адже йдеться про докорінну відмінність між цими двома стадіями цивілізаційного прогресу і глибокий характер перехідного періоду, що зумовлює не лише глибокі зміни в структурі та механізмі національної економіки, а й новий характер взаємодії національного і світового господарства. Глобалізація економічних процесів породжує якісно нові проблеми, для розв'язання яких потрібні нові підходи. Перехід від індустріального, машинного способу виробництва до постіндустріального, інформаційного технологічного способу виробництва докорінно змінює і матеріальні основи суспільного виробництва та їхню суспільну форму, визначає нове місце людини в ньому і новий тип суспільно-економічних відносин. Для відображення цих глибоких змін потрібна нова система економічної теорії, яка була б адекватною якісно новим умовам розвитку цивілізації. Так, за індустріального суспільства панівним було матеріальне виробництво, а матеріальні речі - показником багатства. В новому суспільстві панує сфера послуг, тобто нематеріальне виробництво, і послуги стають головним показником його розвитку.

Віками люди використовували землю, капітал і працю як засоби виробництва. В новій економіці головним фактором виробництва стають інформація і знання, які на відміну від традиційних факторів необмежені, а в процесі споживання не лише не зношуються і не зникають, але ще більше поширюються. Все це незмірно збагачує можливості людини, суспільства. Якщо машинна техніка примножувала фізичні сили людини, то інформація і знання реалізують і примножують потенції людського розуму. Ця принципово нова риса нового фактора виробництва набула втілення у нових категоріях: інтелектуальна праця, інтелектуальний продукт, інтелектуальна власність, інтелектуальний капітал. Інакше кажучи, на відміну від індустріального суспільства, де всі відносини і категорії мали матеріальну основу, матеріальний характер, у новій економіці з'являються поняття, які не мають матеріального змісту. Саме тому нове суспільство називають не лише постіндустріальним, айпостекономічним. Усе це вносить стільки принципово нового, незвичного, яке не під силу осягнути й осмислити за допомогою старої теорії і методології, що робить кризу економічної теорії реальною. Тому будь-які спроби заперечувати "кризи" і "революції" в розвитку економічної теорії суперечать її реальній історії, не витримують критики.

Відомий авторитет в економічній науці М. Блауг у роботі "Методологія економічної науки* або Як економісти пояснюють" показує, що кризові явища в економічній теорії виявляються у дисбалансі між теорією та емпірикою, схильності економістів-теоретиків ізолюватися у світі абстрактних моделей, їхньому небажанні піддавати свої ідеї серйозній емпіричній перевірці. Це поглибило розрив між економічними знаннями і розумінням економічної реальності. Економічна наука все далі відходить від економіки як об'єкта пізнання. Вчені - теоретики й емпірики - все більше втрачають зв'язок між собою і при цьому все більше віддаляються від потреб практики. Причину цього явища М. Блауг вбачає у тому, що в економічній науці стали переважати тенденції до диференціації та спеціалізації знань, яка породила, як раніше в багатьох інших сферах людської діяльності, ефект відчуження.

І хоча думка М. Блауга висловлена у вигляді гіпотези, проте з усього змісту роботи випливає потреба в істотних змінах і в науковій політиці, і в організації економічних досліджень. Більше того, М. Блауг в останніх роботах помітно загострює критичні оцінки ситуації, яка склалася в економічній науці. Він прямо говорить: "...Сучасна економічна наука хвора. Вона все більше перетворюється в інтелектуальну гру заради самої гри, незалежної від її практичної значущості. Економісти поступово підмінили свій предмет, обернувши його в якусь Соціальну Математику, в якій аналітична суворість, як її розуміють на математичних факультетах, - це все, а емпірична адекватність, як її розуміють на фізичних факультетах, - ніщо"10.

Для подолання кризи в економічній науці, приведення її у відповідність до тих змін, що сталися у світі, необхідно перш за все забезпечити перехід економічної теорії на якісно нову, інформаційну (постіндустріальну), еволюційну парадигму.

Головним засобом розв'язання цього історичного завдання є надійна методологія наукового пізнання. Як було показано, ні метафізична (позитивістська, прагматична) філософія, ні формальна логіка, ні математична формалізація не відповідають потребам наукового пізнання складних перехідних проблем, глибоких якісних зрушень у цивілізаційному прогресі нової економіки і суспільства, які докорінно відрізняються від того, що існувало і є дослідженим. Новим вимогам відповідають діалектична філософія і діалектична логіка. Тільки вони розкривають можливості проникнення у глибину тих кардинальних змін, які відбуваються у сучасну епоху, дають змогу виявити не лише суть цих якісних зрушень, а й механізм їх здійснення, економічні та соціальні наслідки. Тільки діалектична філософія і діалектична логіка є потужним методологічним засобом пізнання складних соціально-економічних процесів сучасного світу.

Основні терміни і поняття

Класична школа, метафізика, об'єктивні фактори, ринкові відносини, криза, прагматизм, фальсифікація, нормативний і позитивний методи, кейнсіанська теорія, діалектика, криза, революція в економічній теорії, постіндустріальне суспільство.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії
  • Й. Шумпетер - засновник еволюційної економічної теорії

  • Розділ 2. Методологічні основи еволюційної економічної теорії

  • Глобальні закономірності та їх роль у методології

  • Методологічні проблеми створення нового суспільства

  • Внутрішній механізм формування суспільства

  • Реальний шлях руху до нового суспільства

  • Розділ 3. Людина в системі еволюційної економічної теорії

  • Категорія "людський капітал": сутність та історичне місце

  • Перехід від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator)

  • Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку

  • Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва

  • Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки

  • Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку

  • Технологічний спосіб виробництва: сутність і роль у суспільно-економічному розвитку

  • Розділ 5. Механізм функціонування і розвитку еволюційної економіки

  • Основні напрями формування еволюційного господарського механізму

  • Формування національної інноваційної системи

  • А. Виробництво товарів і послуг

  • Б. Виробництво знань і технологій

  • Частина II. Основні напрями та проблеми розвитку новітніх економічних теорій

  • Еволюція теорії глобального монетаризму

  • Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства

  • Особливості трансформації економіки Китаю

  • Теоретичні основи трансформації економіки України у світове господарство

  • Розділ 8. Сучасний монетаризм

  • Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці

  • Критичний аналіз заходів монетаристської політики

  • Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики

  • Економічні теорії громадянського суспільства

  • Теорія суспільного вибору та політичних інститутів

  • Теорія політичної ренти

  • Загальна економіко-політична рівновага і хабарництво

  • Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму

  • "Інституціональні пастки" трансформаційного періоду

  • Теорія участі працівника в управлінні та прибутках

  • Розділ 11.Теорія трансакційних витрат

  • Трансакційна теорія фірми і бюрократичних структур бізнесу

  • Ресурсно орієнтований підхід у теорії фірм

  • Розділ 12. Теорії економіки "третього світу"

  • Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху

  • Латиноамериканські концепції периферійного розвитку

  • Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки

  • Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку

  • Ісламістські фундаменталістські та реформістські доктрини економічного розвитку

  • Індуїзм як підвалини специфіки економічної думки Індії

  • Феномен економічної теорії Японії

  • Частина III. Злети і падіння альтернативних макроекономічних теорій (50-90-ті роки ХХ ст.)

  • Стандартні макроекономічні теорії

  • Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій

  • Здобутки неокласики

  • Розробка предмета економічної теорії

  • Неокласика і нова інституціональна економічна теорія: взаємний розвиток та взаємодія

  • Еволюція, наукова революція, теоретико-методологічний синтез

  • Розділ 16. Альтернативні напрями сучасної макроекономічної теорії

  • Відмінності між теоріями ортодоксального кейнсіанства й ортодоксального монетаризму

  • Нова класична школа

  • Посткейнсіанство

  • Критика теорії раціональних очікувань

  • Нове кейнсіанство

  • Розділ 17. Сучасні теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства

  • Відмінності основних підходів до трактування постіндустріального та інформаційного суспільства

  • Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій

  • Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм

  • Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів

  • Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність

  • Економічний мейнстрим: за і проти

  • Рекомендована література