Типовими проявами вторинного патологічного потягу до алкоголю є два симптоми: порушення ситуаційного (вживання алкоголю в будь-яких умовах) і кількісного (неможливість зупинитися після вживання невеликих доз алкоголю) контролю. Коли пиячать у компанії, це відображається в симптомі випередження тосту (вживання алкоголю у більших кількостях, ніж інші).
Характерними для другої стадії є псевдозапійний або постійний вид пияцтва, формування низки хвороб на тлі алкоголізму. Темпи деградації залежать від стилю алкоголізації. Найзлоякісніший варіант — постійна пиятика протягом місяців або років. Найчастіше спостерігають псевдозапої тривалістю 3—14 діб. Для них характерним є перехід вранішнього опохмілення в денне пияцтво. Це закінчується за трьох обставин: насичення (відсутність потягу до алкоголю), неможливості вживання через погіршення соматичного стану та соціальних обмежень (брак грошей, ізоляція та ін.). Після псевдозапою настає період тверезості.
Крім того, на цьому етапі хворий деградує як у соціальному, так і морально-етичному плані. Починає вживати напої низької якості та надто міцні, нехтує професійними та родинними обов'язками, стає брехливим, конфліктує із законом. Спостерігають порушення функції уваги та пам'яті. Інтелектуальна діяльність хворого концентрується довкола алкоголю. Мовлення зазвичай стає примітивним, із використанням ненормативної лексики. Тематично воно пов'язано із вживанням алкоголю.
Афективні реакції нестримні, непрогнозовані, полярні, за принципом “усе або нічого”. Характерна невідповідність подразника реакції. З'являється так званий чорний гумор. Для другої стадії характерна також специфічна алкогольна анозогнозія, тобто хворий певен, що зможе зупинитися будь-якої миті за власним бажанням, без лікування. У родинному житті виникають скандали та сварки, що часто призводять до численних психологічних проблем, а в багатьох випадках — і до розпаду сім'ї.
Деградація особистості та алкогольне недоумство можуть розвиватися за чотирма варіантами: аутичним, експлозивним, істеричним і гебоїдним.
Аутичний. Хворі малоконтактні або ж спілкуються лише в своєму середовищі. Зовнішні комунікації зумовлені потребою в алкоголі. Дуже часто пиячать наодинці. Самооцінка низька, не бачать інших перспектив у житті, ніж продовження алкоголізації до самої смерті.
Експлозивний. Хворі брутальні, провокують конфліктні ситуації. Часто поведінка має асоціальний характер і на початкових етапах алкогольної хвороби може бути складовою психологічного захисту: конфлікт як мотив до вживання алкоголю. Найчастіше така форма алкогольної деградації притаманна психопатам і особам з органічною патологією центральної нервової системи.
Істероїдний. Пияцтво демонструють перед усіма, хизуються ним, перебільшують дози та масштаби вживання алкоголю. Хворі можуть чіплятися до людей, які їх оточують, провокуючи конфлікти у вербальній формі або благаючи про допомогу.
Схильні в усіх власних проблемах (зокрема й в алкоголізмі) звинувачувати інших. Такий тип деградації притаманний жінкам.
Гебоїдний. Хворі намагаються виглядати веселими, життєрадісними. Спостерігають елементи дитячої поведінки. Пацієнти переконують усіх, що вони хотіли саме такого життя тощо. Мовлення багате на алкогольний жаргон. Переважає “чорний гумор” (часто щодо себе самого).
Алкогольне недоумство, що починає проявлятися в цій стадії, переважно має характер глобарного — з фіксацією на алкогольній тематиці.
Розрізняють кілька типів специфічного алкогольного недоумства: психоз Корса- кова, енцефалопатія Гайє—Верніке та Маркіафави—Біньямі—Назарі.
У другій стадії алкоголізму розвиваються численні соматоневрологічні ускладнення.
Третя стадія алкоголізму — найтяжча — формується через 8—15 років після початку зловживання алкоголем та має такі основні ознаки:
• нестримний компульсивний характер патологічного потягу до алкоголю;
• виражений фізичний потяг до алкоголю, особливо в абстинентному стані;
• значне зниження толерантності до алкогольних напоїв, зменшення добової кількості алкоголю на 50 % і більше порівняно з максимальною;
• перехід псевдозапоїв у справжні;
• втрата ситуаційного контролю, пияцтво набуває щоденного характеру;
• поява в структурі абстинентного синдрому продуктивних психічних розладів (уривчасті маячні ідеї, галюцинації та ін.);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пияцтво“ на сторінці 2. Приємного читання.
