Проста шизофренія зазвичай починається в період статевого дозрівання. Розвивається поступово, іноді протягом десятків років, призводить до більш-менш вираженого дефекту особистості. Ремісії за цієї форми шизофренії спостерігають рідко.
Проста шизофренія характеризується занедбанням особистості, що прогресивно наростає, апатією і повільним зниженням активності. Галюцинацій, маячних ідей і кататонічних симптомів не буває. Переважно спостерігають своєрідну недоумкуватість, що прогресивно розвивається протягом десятиліть. Найчастіше це відбувається на тлі преморбідного шизоїдного психопатичного складу особистості. Лише в окремих легких випадках психічні відхилення утримуються на рівні шизоїдної психопатії (розлади особистості).
До атипових форм шизофренії належать циркулярна шизоафективна і ремітивна форми, з потьмаренням свідомості, з екзогенною або іншою гетерогенною органічною складовою, поєднання шизофренії з епілепсією, шизофренія з картинами нав'язливості, з в'ялим перебігом, фебрильна, шизофренія в дитячому віці.
До циркулярної форми шизофренії належать шизофренічні стани, що мають чітко виражений циркулярний перебіг у вигляді періодичних депресивних і маніакальних нападів з низкою симптомів, які характерні, з одного боку, для шизофренії, а з іншого — для маніакально-депресивного психозу.
Ремітивну форму шизофренії спостерігають досить часто. Вона насамперед характеризується своєрідним періодичним перебігом. Шизофренічний процес перебігає з окремими інтермітивними нападами, змінами, після яких настають періоди ремісії. Напади тривають від кількох діб до кількох тижнів, а іноді й місяців. Найчастіше вони короткочасні. Ремісії часто такі, що можна навіть говорити про практичне одужання. Хворі після нападу повертаються до звичайного життя без помітних вад психіки.
Більшість типових шизофренічних психозів перебігають на тлі відносно чіткої свідомості. Однак у деяких випадках, особливо під час гострих спалахів захворювання, хворі нечітко усвідомлюють навколишній світ.
Шизофренія може іноді супроводжуватися атиповими картинами психозу залежно від впливу екзогенних, токсикоінфекційних, травмівних чинників, а також супутніх соматичних або неврологічних захворювань. Особливе практичне значення має змішана шизофренія, що поєднується з алкоголізмом. Нерідко звичайний напад білої гарячки набуває затяжного характеру і переходить в картину дебюту шизофренії. Форми шизофренії з алкогольним дебютом уперше були описані Гретером, а тому їх називають гретеровськими. У такому разі йдеться про шизофренію спровоковану, або, точніше, таку, що проявляється хронічною екзогенною алкогольною інтоксикацією.
Форми шизофренії, що перебігають в'яло, найчастіше мають “неврозо-” та “психопатоподібні” прояви. Такі стани можуть зберігатися протягом усього періоду хвороби або бути стадією тяжчих форм шизофренії, або в деяких випадках — психотичним станом після гострих спалахів захворювання.
Зазначена форма шизофренії характеризується переважно лише розладами емоційної сфери та загальної активності особистості. Хворі при цьому стають дратівливими, відлюдькуватими, підозрілими, кволими. Досить часто спостерігають іпохондричне спрямування психічних переживань зі стереотипними скаргами на “нервовість” за наявності так званої порожнечі афектів. З цією формою найчастіше стикаються в позапікарняній (амбулаторній) практиці.
Фебрильну (гіпертоксичну) форму шизофренії спостерігають рідко. Її перебіг супроводжується гарячкою: температура тіла сягає 40 °С і більше і зберігається від кількох діб до 3—4 міс. При цьому ознак інфекційної соматичної патології виявити не вдається. У подібних випадках хвороба має тяжкий перебіг, часто із катастрофічністю загального стану недужих. Такі хворі потребують невідкладних реанімаційних заходів.
Серед форм шизофренії з в'ялим перебігом виділяють психопатоподібну (гебоїдну), що за клінічною картиною наближається до шизоїдної, істероїдної, епілептоїдної або нестійкої (мозаїчної) психопатії (розладу особистості).
Параноя (за МКХ-10 — “маячний розлад”). Одні автори вважають її окремим захворюванням, що належить до групи шизофренічних психозів, інші - так званою паранояльною формою шизофренії. Дебютує параноя в ЗО—40 років, часто після психічних травм. До монотематичного різноманітного маячення поступово додається персекуторне та хворобливі ідеї величі, інколи — загрозливі ілюзорні переживання, зумовлені маячінням. У період загострення хворі стають небезпечними, здатними на вбивство, демонстративне самогубство тощо.
Найчастіше шизофренія дебютує в зазначені вище вікові періоди, однак спостерігають випадки захворювання, що розвиваються в ранньому віці.
Типи перебігу шизофренії
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Типи дебюту шизофренії“ на сторінці 3. Приємного читання.
