У хворих на шизофренію міжпівкульні зв'язки змінюються по-різному: зменшуються порівняно з нормою в лобових ділянках і збільшуються в прецентральних і тім'яних. Це означає, що при шизофренії порушується системна організація біоелектричних процесів мозку і як наслідок — функціонування мозкових систем. Зі збільшенням тяжкості перебігу шизофренії внаслідок дезінтеграції мозкових процесів створюється нова патологічна система мозкового функціонування.
Зіставлення динаміки викликаних потенціалів з клінічними ознаками психічних розладів дало змогу виявити один з важливих патогенетичних механізмів шизофренії, що полягає в порушенні оптимального співвідношення висхідних (аферентних) інформаційних процесів. А саме, виявлено, що на ранніх етапах захворювання блокується надходження інформації неспецифічними шляхами, внаслідок чого порушується усвідомлення хворим змісту сигналів. Це проявляється в розщепленні єдності логічного й емоційного компонентів сприйняття. З обтяженням процесу блокуються обидва канали зв'язку, що проявляється розірваністю мислення, мовлення і емоційним спустошенням.
Біохімічні концепції походження шизофренії переважно пов'язують її виникнення з надлишком дофаміну. Блокування дофаміну нейролептиками за продуктивної симптоматики сприяє поліпшенню стану пацієнта. Однак при дефекті особистості спостерігають дефіцит не лише дофаміну, а й інших нейромедіаторів (норадреналіну, серотоніну), а при продуктивній симптоматиці збільшується як рівень дофаміну, так і холи- цистокініну, соматостатину, вазопресину. Розмаїття змін спостерігають також у вуглеводному, ліпідному обміні та обміні ліпопротеїдів.
Опосередкованими свідченнями порушень обміну при шизофренії є специфічний запах при “ядерних” формах хвороби, хондролізис (руйнація і деформація хрящів вушної раковини), рання статева зрілість за швидкої втрати лібідо.
Автоінтоксикаційна теорія походження шизофренії. Згідно з цією теорією, хвороба розвивається внаслідок порушення білкового обміну й ослаблення окиснювальних процесів, що призводить до накопичення проміжних продуктів і розвитку автоінтоксикації. Підтвердженням цієї точки зору є той факт, що кров хворих на шизофренію має токсичні властивості. Біологічні рідини таких пацієнтів справляють мембранотропний ефект і мають гальмівну дію на метаболічні процеси, а також спричинюють імунологічні порушення. Такого висновку дійшли на підставі результатів патоморфологічних, гістохімічних і електрофізіологічних досліджень.
Точки зору щодо утворення в рідинах хворих на шизофренію речовин, які зумовлюють порушення функцій центральної нервової системи, дотримується більшість дослідників. Однак невирішеним залишається питання про характер цих речовин і механізм їх виникнення.
Гіпотези екзогенного походження шизофренії. Було здійснено спроби пов'язати шизофренію з інфекційною (стрептокок, стафілокок, туберкульоз, кишкова паличка) і вірусною (повільні інфекції) патологією. У хворих на шизофренію дійсно спостерігають виражене порушення імунної відповіді у разі розвитку інфекційної патології.
Гістологічні концепції шизофренії пояснюють розвиток хвороби оживленням архаїчного (палеолітичного, міфопоетичного) мислення, впливом деприваційної ситуації, селективно розщепленої інформації, що спричинює семантичну афазію.
Патопсихологи виявляють у хворих на шизофренію різноплановість і амбівалентність суджень; егоцентричну фіксацію, за якої судження формують на підставі власних (аутичних) мотивів; “латентні” ознаки в судженнях.
Псшоаналітичні теорії шизофренії пояснюють захворювання подіями дитинства: впливом шизофреногенної, емоційно холодної і жорсткої матері, ситуацією емоційної дисоціації в родині, фіксацією або регресом до нарцисизму чи прихованою гомосексуальністю.
Інформаційна теорія шизофренії. Висунуто гіпотезу про генез шизофренії як програмний “збій” у мозковій системі оброблення інформації. При цьому варто враховувати принципову різницю такого підходу від усіх інших, як біологічних, так і психологічно орієнтованих. Оскільки психічна діяльність є процесом оброблення інформації з парціальним суб'єктивним самоусвідомленням, можна припустити, що є спеціальне програмування цієї діяльності, яке відбувається після фізіологічно-психічного переходу, тобто після того, як електрохімічний процес конвертується в суб'єктивне сприйняття.
У цьому контексті шизофренія є порушенням процесу програмування перероблення інформації і не може бути пояснена морфофункціональними розладами роботи мозку.
Екзистенціальні теорії шизофренії. Клінічну картину та патопсихологію недуги інтерпретують у категоріях “екзистенціальної кризи”, що їх специфічно тлумачать, з огляду на уявлення про духовність. Ці теорії є основним генератором антипсихіатричного руху.
Клінічна картина
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Етіологія і патогенез“ на сторінці 2. Приємного читання.
