Поведінкова терапія (умовно-рефлекторна) розглядає симптоми як дезадаптивні звички, що були посилені оточенням, і спрямовує зусилля психотерапевта на їх подолання.
Емпіричний напрям у психотерапії передбачає усунення невідповідності між мисленням, почуттями та поведінкою завдяки усвідомленню пацієнтом усіх аспектів свого життєвого досвіду.
Усього перерахованого можна досягти за допомогою низки психотерапевтичних технік, які сприяють реагуванню, пригніченню, вербалізації, рольовій грі, проясненню свідомого досвіду або інтерпретації несвідомої мотивації. Роль терапевта може бути активною чи пасивною, директивною чи недирективною, з ригідним стереотипом поведінки або ж гнучкою. Хоча терапевтичний стиль змінюється залежно від теоретичної моделі, психотерапевти з досвідом схиляються до значно більшої активності в терапії, швидше беруть на себе ініціативу, частіше вдаються до інтерпретації, використовують різну техніку. З нагромадженням досвіду та зростанням впевненості в собі психотерапевти втрачають страх перед пацієнтом, виробляють власний стиль у взаємодії з ним.
Раціональна психотерапія (раціональний — розумно обґрунтований) запропонована в 1912 р. швейцарським невропатологом П. Дюбуа. Суть методу полягає в зверненні до свідомості хворого, його розуму завдяки логічному переконанню. Методика раціональної психотерапії не може бути стандартною, оскільки кожен пацієнт потребує індивідуального підходу з урахуванням його особистісних рис характеру, ситуації та ін. Інструментом цього методу є логічні переконання, роз'яснення з використанням доказів, зрозумілої хворому аргументації. Ґрунтуючись на отриманій під час обстеження хворого інформації, професійних знаннях і законах логічного мислення, лікар аналізує помилки в логіці хворого, простежує зв'язок між хибним розумінням причин захворювання та його перебігом, пояснює механізми розвитку проявів недуги, обґрунтовує потребу в застосуванні спеціальних методів лікування, намічає план його проведення та прогнозує ефективність. Важливо застосовувати принципи партнерства, коли лікар і пацієнт разом оцінюють захворювання, план лікування, його перспективу. Завдяки цьому хворий стає на бік лікаря. Під час такої співпраці можна відкоригувати помилкові, необгрунтовані думки хворого, аби він свідомо, активно засвоїв правила логічного мислення у вигляді особистих переконань.
Раціональна (або міркувальна, за 1.3. Вельвовським, 1969) психотерапія є найпоширенішим методом. Її елементи містяться в кожній розмові лікаря з хворим. Вона особливо доцільна для пацієнтів з “мислячим типом”, з переважанням другої сигнальної системи над першою, з добре розвиненим інтелектом і здатністю до абстрактного мислення. Метод ефективний при соматовегетативних розладах невротичного походження, іпохондричних станах, соматогенних захворюваннях, у наркологічній практиці.
Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психо- та соціотерапія“ на сторінці 2. Приємного читання.
