Маячні ідеї винаходу та відкриття — розлад мислення, пов'язаний з тим, що хворий безпідставно, часто не маючи спеціальної освіти та досвіду, “винаходить” апарати, двигуни, ліки, “відкриває" закони, застосування яких, на його думку, сприятиме прогресу й ощасливить людство.
Маячні ідеї реформаторства — хворобливі судження, що грунтуються на системі суб'єктивних, формальних логічних доведень, які виникли в процесі “розробки” та “впровадження” різних реформ: від незначних до глобальних. Хворі розробляють класифікації людських знань, складають плани “академії людського щастя” тощо.
III. Маячні ідеї самоприниження — хворобливий стан мислення, коли хворий вважає себе нездарою, нікчемою, неповноцінною людиною.
Маячення гріховності. Хворі приписують собі аморальні спонукання, прагнення, вчинки, вважають себе грішниками, які не мають права на життя, оскільки через них страждають рідні, близькі, весь світ.
Маячення самозвинувачення. Хворі звинувачують себе в життєвих помилках, аморальних думках і бажаннях, у “скоєнні” аморального вчинку або злочину, за який мають бути тяжко покарані.
Маячення іпохондричне — стійка впевненість хворого, що в нього невиліковна хвороба і він, можливо, скоро помре. Для доказу цього він наводить низку аргументів, які грунтуються на його відчуттях, поглядах оточення, клінічних аналізах, хоча останні нормальні або мають незначні зміни. Фізичні обстеження свідчать, що соматичної хвороби у хворого немає. Тим, хто намагається переконати його в цьому, зокрема й лікарям, недужий не вірить.
Маячення нігілістичне (Котара) — різновид іпохондричного маячіння. Хворий стверджує, що його внутрішні органи атрофовані і не функціонують, розкладаються (“серце зупинилося”, “кров застигла в жилах” тощо), отож “чекає” смерті. Інколи вважає себе живим трупом, що розкладається.
Маячення одержимості — це своєрідні іпохондричні маячні ідеї, зміст яких полягає в тому, що, на переконання хворого, в його тіло вселилися певні тварини, міфічні або магічні істоти.
Виділяють первинне (інтерпретативне) і вторинне (чуттєво-образне) маячення.
Інтерпретативне (первинне) маячення полягає в порушенні опосередкованого (абстрактного) пізнання дійсності. Клінічно характеризується більш-менш складною системою ідей спотвореного (викривленого) судження, тлумачення реалій життя, безпосереднє відображення яких залишається непорушним. Правильно сприймаючи оточення, обстановку, дійсність, хворі висловлюють помилкове, хворобливо-хибне судження про них. яке не піддається логічному виправленню. До первинною маячення належать ідеї величі (інтелектуальної переваги, винаходу, відкриття, еротичності). Воно розвивається в осіб з паранояльнимн рисами характеру (переоцінка власної особистості, психічна ригідність, недовіра, підозра тощо). Первинне маячення розвивається повільно, послідовно, в кілька етапів. Спочатку (К. Jaspers, 1923) хворий помічає, то люди, які його оточують, події, що відбуваються навкруги, містять якусь таємницю, щось обіцяють, мають певне відношення до хворого, але все це не визначене. Хворі очікують чогось, що має відбутися, і це їх насторожує.
Згодом виникають маячні уявлення. Унаслідок цього минулі події набувають особливого сенсу, нового забарвлення, значення у вигляді “осяяння" (“нарешті я зрозумів, що я — Бог, а все, що відбувається у світі, — наслідок моїх розпоряджень" та ін.).
Завершальним етапом первинного маячення є його кристалізація, в процесі якої маячні ідеї набувають “злагодженості і завершеності". У разі первинного маячення хворі передусім втрачають здатність до логічного мислення. Свою точку зору вони “підтверджують" упереджено підібраними доказами, беруть до уваги лише те, що відповідає ідеї, яку вони відстоюють, а іншими аргументами нехтують.
Чуттєво-образне (вторинне) маячення характеризується розладом чуттєвого пізнання, що супроводжується підвищеною афективністю та загальною розгубленістю, поряд із порушенням абстрагування. При цьому певна єдність світогляду не зберігається. Хворобливі ідеї спираються не на систему доводів, а переважно на образи, фантазію, здогадки. Хворий скрізь вбачає натяки на свою адресу: в усмішках людей, статтях у газеті, радіо-, телепередачах, електричних лампочках, що світяться, та ін. Наприклад, вважає, що це сигнал його уявних ворогів.
На відміну від інтерпретативного вторинне маячіння пов'язано з галюцинаторними переживаннями й афективними розладами. Воно не систематизоване. В основі чуттєво-образного маячення — чуттєво забарвлені, яскраві, образні уявлення, що визначає фрагментарність і непослідовність їхніх проявів.
Зміст образного маячення різноманітний. Він то наближається до реального, то набуває фантастичного характеру. До нього належить антагоністичне, або маніхейське (М. Dide, Р. Girand, 1922), маячіння, що грунтується на боротьбі добра і зла, характер і наслідки якої залежать від поведінки хворого, його намірів і вчинків.
Афективне (голотимне, за Е. Bleuler, 1906) маячення має депресивне або маніакальне забарвлення. Прояви депресії досить різноманітні: маячні ідеї шкоди, втрати, різні варіанти іпохондричного маячіння аж до маячіння Котара, за якого іпохондричні переживання набувають мегаломанічного характеру (“мої страждання ніколи не закінчаться, загине світ, зникне людство, залишусь лише я і вони''...). Проявом афективного маячення маніакального забарвлення є ідеї величі.
Катастетичне маячення (В.А. Гіляронський, 1949) — маячні ідеї, пов'язані з порушенням інтерорецепції. Хворобливі відчуття від внутрішніх органів формують переважно маячні ідеї іпохондричного змісту, а також впливу і переслідування.
За структурою маячні ідеї поділяють на систематизовані та несистематизовані.
Маячення систематизоване. Маячні ідеї входять до певної системи з обвинувальною центральною думкою. Судження стають системою поглядів, що визначають світогляд хворого в цілому. На цих судженнях зосереджується все психічне життя недужого. При цьому спотворюється певне відображення внутрішніх зв'язків між явищами реальною світу. Одне хворобливе судження пов'язується з іншим, унаслідок чого формується маячна система. Систематизованим є паранояльне (параноїчне) та парафренне маячення. За механізмом утворення воно є інтергіретативним. К. Jaspers зазначав, що за такого етапу “маячна робота'' потребує “всіх інтелектуальних сил особистості'', завдяки чому виникає “маячна система'', зрозуміла нам у своїх зв'язках і незрозуміла відносно первинного переживання.
Маячення несистематизоване характеризується браком послідовної системи доказів. Такі маячні ідеї уривчасті, не пов'язані між собою, фрагментарні, безглузді й швидко змінюються. За механізмом виникнення несистематизоване маячення є чуттєво-образним і асоціюється з порушенням сприйняття (галюцинаціями). Характерне для параноїдного синдрому.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розлади мислення за змістом асоціацій“ на сторінці 2. Приємного читання.
