Ексгібіціонізм — одержання статевого збудження та задоволення через оголювання та виставляння статевих органів перед особами протилежної статі (спостерігають зазвичай у чоловіків).
Вуаєризм (візіонізм, сконофілія) — непереборний потяг до підглядання за статевим актом, сексуальними діями, оголеними особами, їх статевими органами для одержання статевого задоволення. До різновиду скопофілії належать захоплення порнографією, еротичними фільмами тощо.
Фетишизм (ідолізм, символізм) — зведення до культу певного предмета (жіночої білизни, одягу, взуття або певних частин тіла — ніг, грудних залоз, статевих органів), настання статевого збудження та одержання насолоди від їх споглядання або дотику до них (розвивається лише в чоловіків).
Трансвестизм — настання статевого збудження та задоволення під час переодягання в одяг протилежної статі.
Зоофілія (содомія, бестіалізм, зооерастія) — сексуальний потяг до тварин, одержання задоволення від статевого акту з ними.
Некрофілія (бертранізм) — статевий потяг до трупів, здійснення з трупами сексуальних дій і одержання від цього статевого задоволення.
Педофтя — сексуальний потяг до дітей зі спробами вступити з ними в статеві контакти.
Ефебофілія — статевий потяг до підлітків, юнаків або юнок.
Геронтофія — статевий потяг до осіб старечого віку, одержання статевого задоволення під час статевого акту з ними.
Гомосексуалізм (сексуальна інверсія) — порушення психосексуальної орієнтації, статевий потяг до осіб однойменної статі. Чоловічий гомосексуалізм називають уранізмом (педерастією), жіночий — лесбіянством, лесбійською любов'ю, сафізмом.
Садизм — одержання сексуального задоволення під час статевих зносин лише за умови завдання болю сексуальному партнерові, патологічна пристрасть до жорстоких учинків, катування. Спостерігаючи фізичні муки інших, садист отримує насолоду.
Мазохізм — виникнення статевого збудження та задоволення лише на тлі відчуття болю, заподіяного партнером.
Типи психомоторного рухового збудження — гіперкінезія
Розлади ефекторної (рухової) діяльності супроводжуються психомоторним збудженням, що пов'язано зі зміною свідомості й емоційної сфери.
Психомоторне збудження — надто виражена неадекватна рухова та психічна активність, патологічна за формою і силою, що загрожує як людям, які оточують хворого, так і йому самому. Найчастіше в лікарській практиці спостерігають такі види збудження: галюцинаторно-маячне, маніакальне, депресивне, кататонічне, гебефренічне, епілептичне, аментивне, хореатичне, істеричне, психопатичне, панічне, єретичне.
Галюцинаторно-маячне збудження є наслідком галюцинацій (слухових, зорових, нюхових та ін.), що загрожують хворому, та маячних ідей переслідування, фізичного та психічного впливу, отруєння тощо. Збудження супроводжується афектом страху, тривоги, емоційним напруженням, люттю. Хворі з підозрою ставляться до людей, які їх оточують, кожний їхній рух тлумачать по-маячному. Психомоторне збудження, спрямоване на “підозрілих”, може супроводжуватися агресивними діями (ліквідація “ворогів”). Інколи хворі “рятуються” через небезпечні для себе дії, наприклад, тікають через вікно, не врахувавши поверху будинку, завдають собі ушкодження, реалізують суїцидальні наміри (“краще вмерти легшою смертю”) тощо. Галюцинаторно-маячне збудження спостерігають при шизофренії та інших психічних захворюваннях, які супроводжуються галюцинаціями та маячними ідеями.
Маніакальне збудження характеризується немотивованими веселощами, підвищеним настроєм, прискореним плином думок (“стрибки ідей”), непослідовним мовленням (маніакальний мовленнєвий безлад). Хворі постійно прагнуть діяти. Немотивовано переходять від одного напряму діяльності, не закінчуючи роботу, до іншого. Стають метушливими, неспокійними, сексуально стурбованими, мало сплять, мало їдять, худнуть. Інколи у них розвиваються дратівливість, агресивність (гнівлива манія).
Маніакальне збудження характерне для маніакальної фази циркулярного або маніакально-депресивного психозу (біполярного афективного розладу) та маніакальних станів іншого генезу.
Депресивне (меланхолічне) збудження, або ажитована депресія. Депресивний синдром проявляється пригніченим настроєм, тугою, нудьгою, сповільненням мислення, загальною загальмованістю.
Ажитована депресія виникає раптово, мов спалах, перериває загальмованість або ступор. Хворі стають шаленими, не можуть всидіти на одному місці, кричать, метушаться, б'ються головою об стіну, розривають на собі одяг, виривають волосся, заломлюють руки, намагаються накласти на себе руки. Усе це поєднується з відчаєм, нестерпною тривогою, тугою та нудьгою. Такі хворі висловлюють маячні ідеї самоприниження, самозвинувачення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розлади потягів“ на сторінці 2. Приємного читання.
