Опійний абстинентний синдром

Психіатрія і наркологія

Найчастіше доводиться стикатися з отруєннями синильною кислотою, що утворюється в напоях домашнього приготування з кісточкових культур (вишня, абрикос).

У разі такого отруєння концентрація спирту в розчині не має такого значення, як час екстракції.

Хворі скаржаться на різкий головний біль, нудоту, блювання, біль у шлунку, серцебиття, задишку, пітливість, загальну слабість. За погіршення стану можливі втрата свідомості, судомні напади. Шкіра хворих гіперемована, спітніла, губи ціанотичні.

Невідкладна допомога передбачає термінове промивання шлунка з подальшим застосуванням сорбентів, проведенням детоксикаційних заходів та оксигенотерапії.

Отруєння полиновою настоянкою (абсентом). На вигляд це рідина зеленуватого кольору із характерним запахом. У таких випадках швидко виникає набряк головного мозку. Головний біль з'являється після вживання невеликих (30—50 мл) кількостей напою. У тяжчих випадках можливі присмеркові розлади свідомості. Лікування полягає в проведенні заходів для усунення набряку мозку (осмодіуретичні засоби) та проведенні детоксикації.

У разі вживання неякісних алкогольних напоїв або самогону може розвинутися гіпертоксичний ефект, нерідко з атиповими формами сп'яніння та вираженою гепа- тотоксичною дією. У цьому разі потрібно проводити інтенсивну детоксикаційну терапію та призначати гепатопротектори на ранніх етапах лікування.

Передозування опіатів найчастіше виникає після введення розчину наркотику сумнівної якості. Розвивається сонливість, уповільнюється і стає нечітким мовлення. Досить швидко знижується рівень АТ і розвиваються порушення свідомості: сопор або кома. Звужені після введення наркотику зіниці при глибокій комі розширюються і не реагують на світло. Дихання сповільнюється, в тяжких випадках виникає патологічне дихання Чейна—Стокса. У разі передозування опіатів потрібно терміново викликати машину швидкої допомоги, до її прибуття не давати хворому спати, в разі потреби проводити штучне дихання, обов'язково повернути голову набік для запобігання западанню язика.

На ранніх етапах медичної допомоги рекомендують внутрішньовенно вводити антагоністи опіатів — 0,5 % розчин налорфіну (наркан) 2 мл. Якщо пацієнт залишається непритомним, ін'єкцію можна повторити через 15 хв. Загальна кількість препарату не має перевищувати 8 мл. Під час транспортування стан хворого необхідно постійно контролювати, оскільки тривалість дії антагоністів опіатів коротша, ніж опіатів.

Потрібно також вводити стимулятори центральної нервової системи (амфета- міни) та центральні аналептики (лобелін, цититон, кофеїн).

З огляду на те що опіати за осмотичним градієнтом потрапляють до шлунка і повторно всмоктуються, потрібно проводити зондове промивання. Варто пам'ятати, що внаслідок пригнічення кашльового рефлексу зонд може потрапити в трахею, тому перед початком промивання проводять вдування в зонд повітря з подальшою аускультацією надчеревної ділянки: якщо зонд потрапив у шлунок, зазначають булькання, якщо в трахею — звук дуття. Рекомендують також проводити інтенсивну детоксикаційну терапію.

Нейролептичний синдром найчастіше виникає в разі безконтрольного вживання нейролептичних засобів, а також некоректного визначення дози препарату, інколи із суїцидальною метою. Нейролептичний синдром частіше спостерігають у дітей і осіб похилого віку, астенізованих, за наявності органічної патології центральної нервової системи.

При цьому хворі стають малорухливими, скутими. Спостерігають підвищення м'язового тонусу, ривкоподібні рухи, що нагадують механічні. У деяких випадках цьому передує акатизія — постійний моторний неспокій, метушливість. Хворі не можуть всидіти на місці, під час бесіди постійно встають, ходять по кабінету, безладно хапають й одразу кладуть на місце дрібні речі. Це супроводжується тремором, що нагадує паркінсонізм, насильницькими рухами мімічних м'язів, слинотечею. У тяжчих випадках виникають спастичні згинання та викручування кінцівок і тулуба. Може виникати нетримання сечі або енкопрез.

За злоякісного варіанта нейролептичного синдрому виникає ригідність м'язів за 1 екстрапірамідним типом, пригнічення активності дихального та судинно-рухового центрів довгастого мозку.

У разі розвитку нейролептичного синдрому показані негайна відміна нейролепти- ка та проведення детоксикаційної терапії. При нейролептичному синдромі середнього ступеня тяжкості внутрішньом'язово вводять сибазон у дозі 2 мл. За тяжких станів лікування здійснюють в умовах відділення інтенсивної терапії.

Кожен випадок нейролептичного синдрому необхідно фіксувати в медичних документах із зазначенням препарату, що його спричинив. Обов'язково потрібно інформувати родичів для запобігання виникненню надалі таких ускладнень. Для профілактики цього стану використовують так звані коректори (антипаркінсонічні препарати) — циклодол, паркопан тощо.

Передозування солей літію виникає в разі неконтрольованого вживання цих препаратів (літію карбонат, літію оксибутират, літосан тощо) і перевищення концентрації літію в крові понад 2 ммоль/л. Частіше зазначений стан спостерігають у хворих з нирковою патологією або на тлі гіпонатріємії. Прояви передозування розпочинаються з нудоти, поліурії, проносу та тремору рук, нечіткості зору, шуму у вухах, легкої атаксії. Потім можуть приєднуватися набряки, запаморочення, з'являється легка дизартрія. У разі передозування тяжкого ступеня (концентрація літію в крові — 3,5 ммоль/л) спостерігають гіперкінези, можливі порушення серцевого ритму, розлади свідомості.

Лікування: відміна солей літію, внутрішньовенне краплинне введення ізотонічного розчину натрію хлориду (до 2 л залежно від стану), детоксикаційна терапія. У легких випадках можна обмежитися пероральним вживанням натрію хлориду та призначенням сечогінних засобів.

Для запобігання передозуванню літію потрібно регулярно контролювати концентрацію препарату в крові, що не має перевищувати 1,0—1,4 ммоль/л.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Опійний абстинентний синдром“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром
  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ