Найчастіше доводиться стикатися з отруєннями синильною кислотою, що утворюється в напоях домашнього приготування з кісточкових культур (вишня, абрикос).
У разі такого отруєння концентрація спирту в розчині не має такого значення, як час екстракції.
Хворі скаржаться на різкий головний біль, нудоту, блювання, біль у шлунку, серцебиття, задишку, пітливість, загальну слабість. За погіршення стану можливі втрата свідомості, судомні напади. Шкіра хворих гіперемована, спітніла, губи ціанотичні.
Невідкладна допомога передбачає термінове промивання шлунка з подальшим застосуванням сорбентів, проведенням детоксикаційних заходів та оксигенотерапії.
Отруєння полиновою настоянкою (абсентом). На вигляд це рідина зеленуватого кольору із характерним запахом. У таких випадках швидко виникає набряк головного мозку. Головний біль з'являється після вживання невеликих (30—50 мл) кількостей напою. У тяжчих випадках можливі присмеркові розлади свідомості. Лікування полягає в проведенні заходів для усунення набряку мозку (осмодіуретичні засоби) та проведенні детоксикації.
У разі вживання неякісних алкогольних напоїв або самогону може розвинутися гіпертоксичний ефект, нерідко з атиповими формами сп'яніння та вираженою гепа- тотоксичною дією. У цьому разі потрібно проводити інтенсивну детоксикаційну терапію та призначати гепатопротектори на ранніх етапах лікування.
Передозування опіатів найчастіше виникає після введення розчину наркотику сумнівної якості. Розвивається сонливість, уповільнюється і стає нечітким мовлення. Досить швидко знижується рівень АТ і розвиваються порушення свідомості: сопор або кома. Звужені після введення наркотику зіниці при глибокій комі розширюються і не реагують на світло. Дихання сповільнюється, в тяжких випадках виникає патологічне дихання Чейна—Стокса. У разі передозування опіатів потрібно терміново викликати машину швидкої допомоги, до її прибуття не давати хворому спати, в разі потреби проводити штучне дихання, обов'язково повернути голову набік для запобігання западанню язика.
На ранніх етапах медичної допомоги рекомендують внутрішньовенно вводити антагоністи опіатів — 0,5 % розчин налорфіну (наркан) 2 мл. Якщо пацієнт залишається непритомним, ін'єкцію можна повторити через 15 хв. Загальна кількість препарату не має перевищувати 8 мл. Під час транспортування стан хворого необхідно постійно контролювати, оскільки тривалість дії антагоністів опіатів коротша, ніж опіатів.
Потрібно також вводити стимулятори центральної нервової системи (амфета- міни) та центральні аналептики (лобелін, цититон, кофеїн).
З огляду на те що опіати за осмотичним градієнтом потрапляють до шлунка і повторно всмоктуються, потрібно проводити зондове промивання. Варто пам'ятати, що внаслідок пригнічення кашльового рефлексу зонд може потрапити в трахею, тому перед початком промивання проводять вдування в зонд повітря з подальшою аускультацією надчеревної ділянки: якщо зонд потрапив у шлунок, зазначають булькання, якщо в трахею — звук дуття. Рекомендують також проводити інтенсивну детоксикаційну терапію.
Нейролептичний синдром найчастіше виникає в разі безконтрольного вживання нейролептичних засобів, а також некоректного визначення дози препарату, інколи із суїцидальною метою. Нейролептичний синдром частіше спостерігають у дітей і осіб похилого віку, астенізованих, за наявності органічної патології центральної нервової системи.
При цьому хворі стають малорухливими, скутими. Спостерігають підвищення м'язового тонусу, ривкоподібні рухи, що нагадують механічні. У деяких випадках цьому передує акатизія — постійний моторний неспокій, метушливість. Хворі не можуть всидіти на місці, під час бесіди постійно встають, ходять по кабінету, безладно хапають й одразу кладуть на місце дрібні речі. Це супроводжується тремором, що нагадує паркінсонізм, насильницькими рухами мімічних м'язів, слинотечею. У тяжчих випадках виникають спастичні згинання та викручування кінцівок і тулуба. Може виникати нетримання сечі або енкопрез.
За злоякісного варіанта нейролептичного синдрому виникає ригідність м'язів за 1 екстрапірамідним типом, пригнічення активності дихального та судинно-рухового центрів довгастого мозку.
У разі розвитку нейролептичного синдрому показані негайна відміна нейролепти- ка та проведення детоксикаційної терапії. При нейролептичному синдромі середнього ступеня тяжкості внутрішньом'язово вводять сибазон у дозі 2 мл. За тяжких станів лікування здійснюють в умовах відділення інтенсивної терапії.
Кожен випадок нейролептичного синдрому необхідно фіксувати в медичних документах із зазначенням препарату, що його спричинив. Обов'язково потрібно інформувати родичів для запобігання виникненню надалі таких ускладнень. Для профілактики цього стану використовують так звані коректори (антипаркінсонічні препарати) — циклодол, паркопан тощо.
Передозування солей літію виникає в разі неконтрольованого вживання цих препаратів (літію карбонат, літію оксибутират, літосан тощо) і перевищення концентрації літію в крові понад 2 ммоль/л. Частіше зазначений стан спостерігають у хворих з нирковою патологією або на тлі гіпонатріємії. Прояви передозування розпочинаються з нудоти, поліурії, проносу та тремору рук, нечіткості зору, шуму у вухах, легкої атаксії. Потім можуть приєднуватися набряки, запаморочення, з'являється легка дизартрія. У разі передозування тяжкого ступеня (концентрація літію в крові — 3,5 ммоль/л) спостерігають гіперкінези, можливі порушення серцевого ритму, розлади свідомості.
Лікування: відміна солей літію, внутрішньовенне краплинне введення ізотонічного розчину натрію хлориду (до 2 л залежно від стану), детоксикаційна терапія. У легких випадках можна обмежитися пероральним вживанням натрію хлориду та призначенням сечогінних засобів.
Для запобігання передозуванню літію потрібно регулярно контролювати концентрацію препарату в крові, що не має перевищувати 1,0—1,4 ммоль/л.
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Опійний абстинентний синдром“ на сторінці 2. Приємного читання.
