Історія хвороби хворого психіатричного профілю

Психіатрія і наркологія

• ж) розлади емоційної сфери — за силою (ейфорія, депресія, апатія, емоційна тупість, параліч емоцій), рухливістю (лабільність, слабкодухість, торпідність), адекватністю (неадекватність, амбівалентність, фобії, дисфорії, патологічний афект); настроєм — хворобливо-підвищений, знижений, індиферентний, нестійкий;

• з) розлади мотиваційно-вольової сфери та інстинктів: гіпобулія (зниження активності); абулія (відсутність активності), гіпербулія (підвищення активності); парабулії (ступор, мутизм, негативізм активний і пасивний); стереотипія (рухів, мовлення, персеверація, вербігерація); каталепсія; воскова гнучкість; ехолалія; ехопраксія; імпульсивні дії; нав'язливі стани. Посилення інстинктів (агресія, булімія, гіперсексуальність), ослаблення (відсутність самозахисних реакцій, анорексія, суїцидальні дії, фригідність), спотворення (самоушкодження, копрофагії, статеві збочення, мазохізм, садизм, педофілія, ексгібіціонізм та ін.).

В історії хвороби хворого психіатричного профілю описанню психічного стану надають особливої уваги, бо в ньому розкривається психопатологічна симптоматика. Його починають після повного клінічного обстеження, аналізу й оцінки виявлених симптомів, визначення особливостей структури провідного психопатологічного синдрому.

Під час описування психічного статусу, на відміну від його дослідження, зазвичай не дотримують певної схеми. Почавши описання із загального вигляду хворого, його пози, поведінки, особливостей контакту, орієнтації в просторі і власній особі, потім детально зупиняються на найяскравіших проявах психопатологічної симптоматики (наприклад, особливостях розладів емоцій, мислення). При цьому важливою умовою об'єктивного відображення психічного статусу хворого є не констатація, а опис конкретних проявів порушення психічної діяльності. Звертають увагу на особливості поведінки хворого, вираз обличчя, рухи, зміст маячних думок. Наводять характерні висловлювання недужого. Не бажано використовувати психіатричну термінологію на кшталт: “хворий депресивний”, “у пацієнта виявлено слухові галюцинації”, “хворий висловлює маячні ідеї ревнощів” та ін.

Лише після детального описання психопатологічних симптомів стисло зазначають відсутність інших ознак порушення психічної діяльності (свідомість збережена, пам'ять не порушена, інтелект відповідає освіті та життєвому досвіду тощо). Наприкінці опису докладно обґрунтовують синдромологічний діагноз з акцентом на індивідуальних особливостях психопатологічних симптомів. При цьому використовують психіатричні терміни і поруч (у дужках) зазначають, на підставі яких проявів психічних розладів встановлено саме цей симптом.

• 9. Діагноз і його обґрунтування. На підставі результатів повного клінічного обстеження, аналізу скарг хворого, суб'єктивного й об'єктивного анамнезу життя і хвороби, результатів соматоневрологічного дослідження, лабораторних даних і методів параклінічного дослідження (психологічних, електрофізіологічних) обґрунтовують діагноз захворювання. (Зазначають також супутні недуги — без детального обґрунтування їх.)

• 10. Диференціальну діагностику проводять з іншими психічними розладами, за клінікою або перебігом подібними до виявлених у хворого психопатологічних проявів. При цьому спочатку наводять загальні, спільні симптоми для цієї пари хвороб, а потім перераховують диференціальні відмінності.

• 11. Заключний діагноз записують після того, як стисло наведуть дані, що безпосередньо стосуються основної недуги. Зазначають також супутні захворювання (без обґрунтування).

• 12. Щоденники ведуть під час курації. У них записують висловлювання хворого, висновки після спостереження за його поведінкою, дають перелік консультацій, лабораторних даних і внесених у лікувальні заходи змін.

• 13. Лікування. Описують усі методи, які застосовували в лікуванні пацієнта. У разі потреби наводять також рецепти використаних психотропних препаратів.

• 14. Прогноз. Наводять міркування куратора про перебіг хвороби у пацієнта, висловлюють припущення щодо його подальшого житія.

• 15. Медико-соціальна, військова, судово-психіатрична експертизи.

• 16. Епікриз. Під час виписування пацієнта історію хвороби завершують епікризом, в якому куратор стисло наводить усі відомості (анамнестичні, клініко-психопатологічні, лабораторні та ін.), які дають підставу встановити діагноз, зазначає методи лікування, його наслідки, прогноз недуги та рекомендації щодо подальшої трудової діяльності. Копія епікризу є медичним документом, який надсилають у неврологічний диспансер за місцем проживання хворого та на запит інших психіатричних закладів.

Історія хвороби хворого психіатричного профілю є не лише медичним і науковим, а й юридичним документом. (Після кожного запису свій підпис ставлять куратор, консультант або члени ЛКК тощо.) Її видають лише на вимогу прокурора або суду під розписку їхнього представника.

Частина друга ЗАГАЛЬНА ПСИХІАТРІЯ

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Історія хвороби хворого психіатричного профілю“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю
  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ