Під час обстеження таких хворих потрібно визначити дозу вжитих опіатів у сухій речовині. Так, у разі використання витяжки з макової соломки дозу встановлюють за її кількістю і якістю. Якщо вживали героїн, — у чвертях (“чеках”). Зазвичай з 1 г героїну роблять 20—30 “чеків”.
У II стадії поступово зменшується період ейфорії, натомість хворі відчувають приплив сил; поліпшується самопочуття, з'являється бажання працювати та спілкуватися. Значно змінюються також мотиви вживання наркотику: основним стає прагнення запобігти абстиненції. Для цього наркотики вживають 2—4 рази на добу.
Деякі хворі на наркоманію для відновлення характеру сп'яніння навмисно переживають стан абстиненції або звертаються за допомогою до лікаря. Після тимчасового зниження дози на нетривалий період відновлюється стан ейфорії.
Абстинентний синдром у II стадії героїнової наркоманії набуває максимальної ви- раженості. Його ознаками є погіршення настрою, дратівливість, відчуття холоду та тремор. З'являються вони через 6—8 год після введення останньої дози наркотику. Поступово набрякають слизові оболонки, починаються сльозо-, слинотеча тощо. За клінічною картиною цей стан нагадує ГРВІ (нежить). Симптоми посилюються до
2— 4-ї доби. На висоті абстиненції спостерігають іремор, суглобовий і м'язовий біль.
пронос зі спазмами шлунка та кишок, блювання, заніміння кінцівок, тонічні судоми різних груп м'язів. Це може призвести до опістотонусу (тіло різко вигинається назад, хворий спирається лише на п'яти та потилицю). Потрібно мати на увазі, що під час абстиненції загострюються хронічні захворювання, передусім серцево-судинної системи. Триває абстиненція (без лікування) 1,5—2 тиж. Після виходу із цього стану ще деякий час спостерігають астенію, безсоння.
Залежно від проявів психічних і соматоневрологічних розладів виділяють чотири клінічні форми опійної абстиненції:
• 1) експлозивну з дисфоричними включеннями;
• 2) астенічну з переважанням соматоневрологічних проявів;
• 3) дистимічну з тривожно-депресивним компонентом;
• 4) “продуктивну” — з продуктивними розладами свідомості (переважно делірієм).
Для усунення та зменшення вираженості симптомів абстиненції деякі хворі на
наркоманію застосовують стимулятори (ефедрон, чифір, каву) або транквілізатори. Усі їхні думки концентруються довкола наркотиків. Вони брехливі, цинічні, не гребують нічим, аби дістати гроші на препарат. Втрачають ситуаційний і кількісний контроль, що часто призводить до передозування.
У II стадії наркоманії спостерігають соматичні порушення через систематичне вживання наркотиків. Передусім це астенія, схуднення, атрофія м'язів. Шкіра стає в'ялою, сірою; часто утворюються фурункули. Значно знижується імунітет, тому при захворюванні в таких пацієнтів не підвищується температура тіла. Страждають також серцево-судинна система, органи травлення (передусім шлунок). У більшості хворих розвивається імпотенція з фемінізацією (за рахунок порушення обміну гормонів), у жінок змінюється менструальний цикл. Відбувається склерозування судин, спочатку вен передньої поверхні лівого передпліччя (в шульги — правого). Після цього ін'єкції роблять у судини задньої поверхні верхньої кінцівки та плеча, під пахвами, у судини нижньої кінцівки, пахвинної ділянки та яремні вени.
Окремі дослідники виділяють III стадію опійної наркоманії, що характеризується тотальним недоумством, великою кількістю соматоневрологічних ускладнень і деяким зниженням доз опіатів. Проте більшість хворих помирає в II стадії від передозування та супутніх захворювань.
Нетипові форми вживання опіатів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Епідеміологія“ на сторінці 4. Приємного читання.
