Пресенільні психози

Психіатрія і наркологія

Етіологія та патогенез пресенільних і сенільних психозів ще не з'ясовані. Є різні гіпотези щодо цього. Інволюційні психози намагаються пояснити віковими змінами функції ендокринних залоз, іншими соматичними розладами. Згідно з результатами клінічних спостережень, у пізньому віці психічні захворювання втрачають ендогенний характер.

Ці психози посідають особливе місце між екзогенними й ендогенними, оскільки спостерігають поєднання багатьох конституційних і ситуаційних психо- і соматогенних патогенетичних чинників.

Основними діагностичними критеріями зазначених психозів є такі:

• а) розвиток хвороби в певний віковий період (пресенільний або сенільний);

• б) своєрідна психопатологія (затяжний одноразовий напад тривожно-ажитованої або тривожно-маячної депресії, інтерпретивне маячіння з неповноцінним змістом, затяжний галюциноз);

• в) відсутність вираженого органічного зниження рівня особистості й недоумства, таких продуктивних розладів, як псевдогалюцинації, психічний автоматизм, маячення впливу.

Лікування га профілактика функціональних психічних розладів пізнього віку мають бути комплексними й індивідуальними. Старість — це не хвороба. Вона безперервна і починається від моменту народження. Точніше, ще в утробі матері. І завершується смертю.

Фізіологічне старіння - це постійний розвиток обмеження адаптації в оточенні. Передчасне старіння, що його спостерігають при сенільних і пресенільних розладах, свідчить про часткове або загальне прискорення темпу старіння людини. Це старіння полістіологічнс, коли біологічний вік людини випереджає календарний.

Запобігання передчасному старінню пов'язано з багатьма соціально-гігієнічними чинниками. Соціальний чинник передусім передбачає оздоровлення навколишнього середовища, характеру та режиму праці, відпочинку, харчування. Позитивне вирішення цих питань є запорукою ефективної профілактики передчасного старіння. За адаптаційно-регуляторною теорією, процеси старіння пояснюють нерівномірними змінами в різних ланках саморегуляції. При цьому на рівні клітини організм втрачає здатність до розмноження й оновлення, відбувається засмічення її частинками власної плазми.

Імунодефіцит — велика група захворювань, в основі якої — неповноцінна робота імунної системи щодо захисту організму від мікробів, вірусів, алергенів, пухлинних клітин. Ослаблюють імунітет щонайрізноманітніші чинники: білкова недостатність, голодування, нестача вітамінів, перевтома, травми, шкідливі звички, хімічні впливи на організм, дія іонізувального опромінювання, передозування деяких лікарських засобів тощо. Розлади в пресеніумі як прояв передчасного старіння — це теж вторинний імунодефіцит. Тому геріатричні препарати, що містять вітаміни, амінокислоти, макро- і мікроелементи, є засобами профілактики зазначеного процесу. У віці 40— 50 років їх потрібно вживати курсами по 3—4 тиж. (2—3 курси на рік), особливо в осінньо-зимовий період, а також у разі фізичної та розумової перевтоми, після хвороб. Полігіповітаміноз і дефіцит незамінних мікроелементів (міді, кобальту, магнію, марганцю) негативно позначається на багатьох обмінних процесах і на синтезі гормонів, тому 2 рази на рік варто призначати “Декамевіт”, “Юніфіт”, “Юнікап М” або “Юнікап Т” (по 1—2 таблетки на добу протягом 20—30 діб). Вітаміни, макро- і мікроелементи сприяють поліпшенню нейронних функцій, скоротливої здатності міокарда, секреторної та моторної функцій органів травлення, активізації процесів виділення ефіросірчаних кислот, зміцненню сполучної тканини, поліпшенню процесів регенерації та репарації крові.

Неспецифічним стимулятором захисних механізмів є ехінацея пурпурова. її препарати призначають по 20 крапель 3 рази на добу протягом 8 тиж. При цьому збільшується кількість гранулоцитів і Т-лімфоцитів. Рекомендують також застосування тимостимуліну, декарису та інших препаратів.

Ефективним геріатричним засобом, який стимулює всі функції організму, є апілак. Це маточкове молочко. Препарат містить 18 білкових речовин, комплекс вітамінів, амінокислот, мінеральних речовин. Апілак призначають по 1 таблетці 2 рази на добу (під язик) протягом 20 діб.

Рекомендують також застосування адаптогенів, анаболічних речовин, антирети- кулярної цитотоксичної сироватки, препарати плаценти, склоподібного тіла, алое. При клімактеричних неврозоподібних станах доцільно призначати комплексні психотропні засоби рослинного походження (Хомвіо-Нервін та ін.). Ефективною також є оксигенація (по 300—500 см3 кисню підшкірно, № 20).

Хворим з інволюційною меланхолією призначають антидепресанти (амітрип- тилін — до 200 мг, ципраміл — до 40 мг, прозак — до 60 мг на добу, золофт — до 150 мг на добу), нейролептичні препарати (терален, піразидол, еглоніл, флюанксол). При ажитованій депресії показані нейролептики седативної дії (клопіксол, риспери- дон, зипрекса, соліан, тизерцин, азалептин, сонапакс). Хворим із маячінням, якщо немає протипоказань, проводять електросудомну терапію (6—10 сеансів).

При інволюційному параноїді застосовують нейролептичні засоби (трифтазин, клопіксол, флюанксол, етаперазин, рисперидон, галоперидол, зипрекса, соліан у малих дозах). Показана інсулінотерапія, особливо в разі маячіння із сенестопатіями.

При функціональних психозах старечого віку рекомендують антидепресанти та нейролептичні засоби.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пресенільні психози“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози
  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ