Психотравмівні події надзвичайної сили (звістка про смерть близької людини, стихійне лихо із загибеллю людей, землетрус) можуть спричинити параліч емоцій — раптову втрату почуттів. Клінічна картина такого стану також полягає в повному зникненні інтересів, загальмуванні моторики, бездіяльності, бездумності, але, на відміну від апатії, параліч емоцій — короткочасний і зворотний процес.
Порушення рухомості емоцій може проявлятися у формі їхньої надмірної лабільності, інертності.
Для емоційної лабільності характерний легкий, швидкий перехід від підвищеного настрою до зниженого і навпаки без явної причини. У дитинстві емоційна лабільність є фізіологічною нормою. Як патологія вона найчастіше розвивається в істеричних осіб, а також після травм мозку. З будь-якого приводу може з'явитися бурхлива, афективна реакція з вегетативними розладами, руховим збудженням. Усвідомлюючи її неприродність, хворі досить швидко заспокоюються, визнають, що не змогли стриматися.
Слабкодухість — афективне нетримання, коли з найменшого приводу людина плаче. Сльози або сміх може зумовити якийсь спогад. Слабкодухість характерна для хворих із ураженням судин головного мозку, особливо атеросклеротичним.
Інертність емоцій — тривале зосередження на неприємних емоціях, відчутті провини, образі, злості — спостерігають при епілепсії, психопатіях (розладах особистості).
Емоційна неадекватність (паратимія) — симптом, вираженням якого є почуття, що не відповідає чинникові (кількісному та якісному), що його зумовив. Прикладом емоційної неадекватності може бути веселий настрій хворого, незважаючи на отриману звістку про смерть близької людини. Паратимія також характерна для шизофренії.
У разі амбівалентності емоцій хворий одночасно переймається двома протилежними почуттями. Наприклад, любові та ненависті, жалю та жорстокості. На думку Є. Блейлера. який зробив значний внесок у вчення про шизофренію, амбівалентність є одним із чотирьох основних симптомів цієї недуги.
До порушень адекватності емоцій належить і дисфорія. Хворий стає пригніченим, злостивим, похмурим, надто чутливим до зовнішніх подразників, напруженим, гнівливим, нерідко скаржиться на відчуття страху. Будь-яка дрібниця може стати приводом до агресивних дій, жорстокості, насильства. Стани дисфорії характерні для епілепсії й органічних уражень мозку. Вони виникають раптово і тривають від кількох годин до кількох діб.
Патологічний афект має характер окресленого в часі нападу. Це короткочасне порушення психічної діяльності у вигляді бурхливої емоційної реакції із потьмаренням свідомості. Патологічний афект виникає при епілепсії, травматичному ураженні головного мозку, психопатії, під впливом різноманітних несприятливих чинників (алкогольне сп'яніння, психічна травма, перевтома). Подразник незначної сили спричинює таку емоційну реакцію, що хворий стає здатним до руйнівних і агресивних дій. Патологічний афект виникає раптово, триває від кількох секунд до кількох хвилин (рідше годин) і закінчується глибоким сном з подальшою повною або частковою амнезією.
У літературі, присвяченій проблемам психіатрії, часто йдеться про симптоми тривоги та страху. Страх виражається у відчутті напруження з очікуванням небезпеки або нещастя та супроводжується прагненням уникнути небезпеки, втекти. Хворий сконцентрований на загрозі та небезпеці, які свідомо розпізнає. При тривозі відчуття небезпеки не має конкретного змісту. Страх і тривога часто домінують у структурі багатьох психічних хвороб.
Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ“ на сторінці 2. Приємного читання.
