Вміст білка (в нормі 0,15—0,3 г/л) збільшується при запальних процесах і пухлинах. Але для пухлим, які утруднюють венозний відтік від мозку, особливо характерна “білково-клітинна дисоціація”. Рівень білка зростає в десятки разів, а цитоз збільшується незначно. При органічній патології головного мозку позитивними також стають осадові білкові реакції: Нонне—Апельга з використанням амонію сульфату, Панді — з карболовою кислотою, Вейхбродта — із сулемою.
Реакція Ланге із застосуванням колоїдного золота особливо важлива для розпізнавання сифілітичного ураження головного мозку. В нормі після додавання спинномозкової рідини в різних розведеннях пурпурово-червоне забарвлення розчину зберігається в усіх 16 пробірках, тоді як при патології колір може змінюватися на фіолетовий, синій із червонуватим відтінком, синій, блакитний або вміст пробірки може навіть знебарвлюватися. При цьому для сифілісу мозку характерні помірні зміни кольору в 2—5-й пробірках (“сифілітичний зубець”), а при прогресивному паралічі рідина різко змінює колір (аж до повного знебарвлення) лише в перших 5—7 пробірках (“паралітична крива”). Результати реакції можна зобразити графічно або з використанням цифрового умовного позначення відповідно до кольору в кожній із 16 пробірок. Наприклад, нормальний тип реакції матиме такий вигляд: 1211111111111111,а паралітичний — 7777764321111111.
Серологічні реакції зі спинномозковою рідиною виконують для розпізнавання сифілітичного ураження мозку (реакції Вассермана, Кана, Закса—Вітебського, іммобілізації трепонем — PIT, імунофлуоресценції — РІФ та ін.), а також для діагностики цистицеркозу (з антигеном цистицерк).
Імунологічні дослідження. На сучасному етапі розвитку психіатрії інтенсивно досліджують механізми взаємодії нервової та імунної систем. Завдання клінічної імунології пов'язані з імунодіагностикою та лікуванням психічних захворювань. Статус хворого оцінюють за результатами комплексного імунологічного дослідження з урахуванням чинників неспецифічної активності організму (гетерофільні гемолізини, гемаглютиніни, система комплементу, рівень неспецифічних імуноглобулінів), виявлених у крові хворих автоантигенів і автоантитіл до мозкових антигенів, показників нейроалергійних реакцій.
Нещодавно встановлено, що в мозку людини можуть тривалий час персистувати латентні віруси. А це може свідчити про участь вірусу в патогенезі деяких психічних захворювань, зокрема в механізмах розвитку автоімунного процесу. Розлади функціонування імунної системи при психічних захворюваннях свідчать про доцільність патогенетично обґрунтованої психоімунореабілітації хворих.
Історія хвороби хворого психіатричного профілю
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нейрорентгенологічне дослідження“ на сторінці 2. Приємного читання.
