Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

Психіатрія і наркологія

Лікування. Патогенетична терапія з призначенням спеціальної дієти (до її складу входять гідролізати, які не містять гістидину).

Галактоземія. Частота захворювання становить від 1:10 000 до 1:40 000 населення.

Р. Крутий і А. Вайнберг у 1961 р. у хворих на галактоземію виявили дефект ферменту галактозо-1 -фосфат-урицилтрансферази.

Етіологія і патогенез. При класичній галактоземії брак ферменту галактозо-1- фосфат-урицилтрансферази призводить до підвищення рівня галактозо-1-фосфат-га- лактози. За високої концентрації галактози спостерігають її виділення із сечею, а також утворення галактилу, що разом з галактозою спричинює катаракту. Нагромадження глюкозо-1-фосфату справляє гепатотоксичний вплив і зумовлює затримку розумового розвитку.

Клінічні прояви. Щойно новонароджений починає одержувати материнське молоко, в нього з'являються диспептичні розлади у вигляді блювання, проносу та зневоднення. Поступово розвиваються гепатоспленомегалія, цироз печінки, катаракта, відставання в розумовому розвитку, з'являються судомні посмикування. Повільно збільшується маса тіла.

Діагностика. Рівень галактози в сечі становить 2,0 г/л. В еритроцитах виявляють недостатність ферменту галактозо-1 -фосфат-урицилтрансферази.

Профілактика та лікування. Лікування галактоземії з раннього віку, вилучення з раціону молока і переведення на дієту без галактози сприяють поліпшенню фізичного стану дитини та запобігають прогресуванню недоумства. Для харчування рекомендують соєве молоко та інші продукти із сої, фрукти, овочі. Корисна також казеїнова дієта.

Фруктозурія — спадкова несприйнятливість фруктози. Захворювання описали в 1956 р. Ghambers і Pratt. Успадковується за автосомно-рецесивним типом. Частота його становить 1:40 000 населення.

Етіологія і патогенез. В основі розвитку фруктозурії — недостатність фруктозо-1-фосфатальдолази в печінці, що призводить до нагромадження в крові та тканинах фруктози і фруктозо-1 -фосфату, які справляють токсичний вплив, а також зумовлюють порушення процесу утворення глюкози з глікогену.

Клінічні прояви. Захворювання виявляють зазвичай у період підгодовування дитини фруктовими соками: з'являються блювання, відраза до соків і фруктів. Розвивається гіпотрофія. Спостерігають затримку фізичного розвитку, гепатомегалію, жовтяницю. Виникають гіпоглікемічні кризи. На цьому тлі сповільнюється розумовий розвиток дитини, що переважно досягає ступеня дебільності.

Діагностика. За допомогою проби Селіванова визначають вміст фруктози в сечі, а в крові — рівень фруктози та фруктозо-1 -фосфату (під час зазначеного захворювання вони високі).

Лікування. Призначають дієту з вилученням фруктових соків, фруктів, солодких овочів, меду та цукру.

Амавротична ідіотія, або хвороба Тея—Сакса, належить до недуг, які супроводжуються нагромадженням ліпідів. Частота її становить 1:250 000 населення. Успадковують амавротичну ідіотію за автосомно-рецесивним типом.

Етіологія і патогенез. Нездатність гексозамінідази А розщеплювати СМ2-ган- гліозид призводить до різкого підвищення (іноді в 100 разів) його рівня в клітинах головного мозку, а згодом і до їхнього руйнування. Мікрогліальні клітини проліферу- ють, набухають і переповнюються великими гранулами, що і зумовлює недоумство. Ті самі порушення в нервових клітинах сітківки швидко призводять до атрофії зорового нерва, різкого зниження гостроти зору, амаврозу, а також утворення в плямовій (макулярній) ділянці типової вишнево-червоної плями.

Клінічні прояви. Після 4—6 міс нормального розвитку дитини з'являються немотивований монотонний плач, млявість, адинамія. Таке маля нездатне тримати голову. Водночас виявляють підвищену реакцію на звуки (“старт-реакція”), що є ранньою ознакою недуги.

З часом з'являються ністагм, косоокість, нерівномірність зіниць, парези і паралічі кінцівок, підвищується м'язовий тонус, приєднуються тоніко-клонічні иароксизми. Через кілька місяців наростає недоумство до ступеня глибокої розумової відсталості (ідіотії).

Швидко знижується гострота зору, аж до повної сліпоти. Під час дослідження очного дна виявляють такі патогномонічні ознаки, як атрофія зорового нерва і вишнево-червону пляму в плямовій ділянці. Поступово фізичне виснаження досягає стадії кахексії. Хворі помирають у віці 3—4 років.

Лікування. Терапії не розроблено.

Основою профілактики амавротичної ідіотії є виявлення прихованих носіїв, а також проведення пренатальної діагностики за допомогою амніоцентезу.

Синдром Мартіна—Белла. В 1943 р. Аж. Мартін і Дж. Белл описали атипову розумову відсталість, проте лише в 60-х роках на цю патологію звернули увагу, а в 90-х її виділили в самостійну хворобу. Частота синдрому Мартіна—Белла становить 1 на 2000 новонароджених хлопчиків, серед хлопчиків із вираженою розумовою відсталістю — 6—10 %. Успадковується за рецесивним типом, зчепленим з поломками Х-хромосоми. Висунуто також гіпотезу про роль у генезі цієї недуги порушення формування або обміну сполучної тканини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями
  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ