Патогенетичний механізм PTSD зумовлений порушенням функції нейрогуморальної регуляції, спричиненої позамежовим стресовим впливом. У плазмі крові таких хворих виявлено зниження рівня p-ендорфінів. Очевидно, це свідчить про хронічне виснаження ендогенної опіатної системи при PTSD. Виявлено також надлишок адренергічної активності з підвищеними рівнями дофаміну та катехоламінів у плазмі крові. Встановлено, що внаслідок надінтенсивної та тривалої дії відбуваються зміни в нейронах кори великого мозку і морського коника, блокада синаптичної передачі і навіть загибель нейронів. Передусім при цьому страждають ті зони мозку, що контролюють агресивність і цикл “сон—неспання”.
Як зазначалося вище, концепція PTSD ґрунтується на досвіді психіатрів, набутому під час війни у В'єтнамі. В епідеміологічних дослідженнях PTSD виявили у 15 % ветеранів-чоловіків і 9 % ветеранів-жінок. Серед потерпілих від стихійного лиха симптоми PTSD спостерігають майже у 10—20 % випадків.
Згідно з діагностичними критеріями МКХ-10, післятравматичний стресовий розлад (F43.1) визначають як відстрочену або затяжну реакцію на стресогенну подію або ситуацію винятково загрозливого чи катастрофічного характеру, які можуть зумовити дистрес у будь-кого. Преморбідні особисті риси, як і попередні невротичні розлади, можуть знизити поріг розвитку цього синдрому або обтяжити його перебіг, але вони не є обов'язковими, а тому пояснити ними появу зазначеного синдрому неможливо.
Типові ознаки PTSD включають епізоди повторного переживання психічної травми у вигляді нав'язливих спогадів (ремінісценцій), снів або кошмарів, які виникають на тлі хронічного “заціпеніння” й емоційного притуплення, відчуження, відсутності реакції на оточення, ангедонії (втрата відчуття радості, насолоди) і відхилення від психічної норми в ситуаціях, що нагадують про травми. Зазвичай потерпілий боїться і уникає всього, що нагадує йому про психічну травму. Зрідка спостерігають гострі спалахи страху, паніки або агресії, спровоковані стимулами, що навіюють несподівано спогади про травму або первинну реакцію на неї. Характерний стан посиленої вегетативної збудливості з підвищеним рівнем безсоння, посиленням реакції переляку, що поєднуються з тривогою і депресією. Не рідкість і суїцидальні тенденції, а також зловживання психоактивними речовинами.
PTSD виникає після латентного періоду, який може тривати від кількох тижнів до 6 міс. Перебіг хвилеподібний. У більшості випадків хворі одужують. Але інколи хвороба триває протягом багатьох років і трансформується в стійку зміну особистості внаслідок переживання катастрофи (F62.0). Цей розлад особистості проявляється ознаками ригідності та дезадаптації, що призводить до порушення міжнерсонально- го, соціального і професійного функціонування.
Діагностичними критеріями є:
• ворожість або недовір'я до світу;
• соціальна аутизація;
• відчуття спустошення та безнадії;
• хронічне відчуття хвилювання, постійної загрози, існування “на межі”;
• відчуття відчуження.
Такі зміни особистості мають тривати мінімум 2 роки. Під час диференціальної ! діагностики потрібно враховувати, що в анамнезі не має бути попереднього розладу особистості або інших психічних розладів, особливо органічного ураження головного мозку, які могли б зумовити подібні клінічні ознаки.
О.К. Напрєєнко та співавт. (2001) виділяють п'ять клінічних форм післятравма- тичного стресового розладу: астенічний (астенодепресивний), ананкастичний, істе- роїдний (істероіпохондричний), паранояльний і змішаний.
Психогенними особливостями радіаційних аварій і радіологічних терористичних актів є так званий передбачуваний (anticipatory) стрес, за якого потерпілі відчувають страх потенційного радіаційного впливу.
A. Speckhard у потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи, на відміну від типового PTSD, виділила так званий flashforward, тобто проекцію стресора на майбутнє. К.М. Логановський і співавт. визначили особливості “післярадіаційного PTSD” з іпохондричною фіксацією на майбутньому (тривога за можливу онкопато- логію, вроджені аномалії в дітей та ін.).
Окремі питання екологічної психіатрії
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу“ на сторінці 2. Приємного читання.
