Клінічна класифікація туберкульозу

Урологія

Дослідження сечі – основний лабораторний метод діагностики уротуберкульозу. Класичною ознакою уротуберкульозу прийнято вважати стійку кислу реакцію сечі, протеїнурію, лейкоцитурію, еритроцитурію.

Раніше однією з класичних ознак нефротуберкульозу вважалась асептична турів". В останні роки зростає питома вага неспецифічної сечової інфекції при нефротуберкульозі.

Бактеріологічна діагностика уротуберкульозу

Оскільки найбільш достовірним і раннім симптомом туберкульозу нирки є наявність туберкульозної мікобактеріурії, для діагностики цього захворювання надзвичайно важливі пошуки в сечі збудника туберкульозу.

На сьогодні концепція "фізіологічної" туберкульозної бактеріурії остаточно відкинута. Частота висівання мікобактерій туберкульозу при доведеному нефротуберкульозі варіює від 26 % до 73 % випадків. Присутність збудника туберкульозу в сечі, не будучи найчастішою ознакою нефротуберкульозу, може вважатися найбільш специфічним, раннім і достовірним його проявом. Виявлення збудника туберкульозу в сечі є підставою для встановлення діагнозу навіть за відсутності рентгенологічних і лабораторних даних, що вказують на специфічне запальне ураження сечових органів.

Мікобактерії туберкульозу в сечі визначають шляхом бактеріоскопії (мікроскопії осаду), бактеріологічного дослідження і біологічної проби.

Діагностична ефективність бактеріоскопічного дослідження невелика. Головною перевагою культурального методу виявлення мікобактерій туберкульозу є його висока чутливість – до 73 %. Істотною вадою культурального методу є те, що тривалість проростання культур складає від 15 до 53 днів, а для визначення медикаментозної чутливості потрібно ще 1,5-2 місяці. Біологічна проба – введення нативної сечі морській свинці з метою зараження її туберкульозом і подальшим його виявленням – останнім часом застосовується все рідше через відсутність істотних переваг перед культуральним методом.

В останні роки з'явились якісно нові способи діагностики туберкульозу – на молекулярному рівні. Такими стали ампліфікаційні методи виявлення ДНК і РНК мікобактерії туберкульозу в біологічних субстратах. Найбільш поширеною в клінічній практиці є полімеразна ланцюгова реакція (діагностична чутливість і специфічність оцінюються в 90-100 %).

Туберкулінодіагностика. Шкірні туберкулінові проби є класичним прикладом виявлення підвищеної чутливості уповільненого типу і широко застосовуються в комплексній діагностиці уротуберкульозу (внутрішньошкірна проба Манту). Велике значення для діагностики уротуберкульозу мають туберкулінопровокаційні тести, основані на оцінці шкірної, загальної і вогнищевої реакції після парентерального введення туберкуліну.

Патоморфологічні дослідження. Виявлення в досліджуваних тканинах нирки, сечових шляхів чи статевих органів гістологічних змін, що відповідають картині уротуберкульозу, є однією з найдостовірніших діагностичних ознак.

Ендоскопічні методи дослідження. До цієї групи входять цистоскопія, хромоцистоскопія, катетеризація сечоводу для дослідження сечі, одержаної з ниркової миски, чи для

Екскреторна урограма. Кавернозний туберкульоз лівої нирки. Туберкульозний мікроцист

Рис. 5.12. Екскреторна урограма. Кавернозний туберкульоз лівої нирки. Туберкульозний мікроцист

Екскреторна урограма. Полікавернозний туберкульоз єдиної функціонуючої правої нирки. Стриктури середньої та нижньої третин сечоводу

Рис. 5.13. Екскреторна урограма. Полікавернозний туберкульоз єдиної функціонуючої правої нирки. Стриктури середньої та нижньої третин сечоводу

виконання ретроградної уретеропієлографії, ендовезикальна біопсія сечового міхура, уретеро- і пієлоскопія, під час яких є можливість виконувати діагностичні та лікувальні маніпуляції (біопсія, літотрипсія, стриктуротомія тощо).

Рентгенологічні дослідження. Рентгенологічна діагностика сечостатевого туберкульозу наразі є одним із основних засобів. Сучасний арсенал рентгенологічних засобів діагностики уротуберкульозу включає оглядову рентгенографію і томографію, екскреторну урографію (рис. 5.12, 5.13), ретроградну або черезшкірну антеградну пієлографію, низхідну та висхідну цистографію, ниркову ангіографію, рентген- кінематографію, радіонуклідну ренографію, КТ (рис. 5.14, 5.15), МРТ. Ці методи використовуються комплексно у різних поєднаннях за строгими показаннями і доповнюють один одного.

Залежно від локалізації і вираженості процесу виділяють три рентгенологічні форми туберкульозу ниркової паренхіми.

Туберкульоз ниркової паренхіми з локалізацією поодиноких туберкульозних вогнищ переважно в кірковому шарі нирки. У цій ситуації рентгенологічних ознак немає.

Туберкульоз ниркової паренхіми з локалізацією множинних вогнищ у кортикальному шарі. Рентгенологічна картина у цих хворих може імітувати пухлини і кісти, іноді визначаються здавлення і подовження деяких чашечок з уповільненням евакуації з них.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Клінічна класифікація туберкульозу“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Внутрішня будова нирок

  • Кровопостачання нирок

  • Сегментарна будова нирок

  • Будова сечоводів

  • Іннервація

  • Будова сечового міхура

  • Сечовипускний канал, сечівник, urethra

  • Фізіологія органів сечової системи

  • Анатомічна будова органів чоловічої статевої системи

  • Синтопія передміхурової залози

  • Сім'явивідна протока, ductus deferens

  • Сім'яні міхурці, vesicula seminalis

  • Статевий член

  • Фізіологія органів чоловічої статевої системи

  • Яєчка

  • Розділ 2. Симптоми урологічних захворювань

  • Біль

  • Кількісні зміни сечі

  • Якісні зміни сечі

  • Патологічні зміни сперми та виділення із сечівника

  • Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих

  • Лабораторна діагностика

  • Дослідження крові

  • Променеві методи обстеження

  • Оглядова урографія

  • Екскреторна урографія

  • Ретроградна уретеропієлографія

  • Цистографія

  • Комп'ютерна томографія

  • Віртуальна ендоскопія

  • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

  • УЗД

  • Новітні різновиди УЗД

  • Інвазивна діагностика під контролем ультразвукового зображення

  • Апаратні та інструментальні методи обстеження

  • Ендоскопія в урологи

  • Уретроскопія

  • Цистоскопія

  • Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин

  • Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія

  • Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Аномалії ниркових судин

  • Додаткова верхньополярна артерія

  • Аномалії ниркових вен

  • Аномалія величини нирки

  • Аномалії взаєморозташування (зрощення) нирок

  • Аномалії структури нирок Полікістоз нирок

  • Солітарна (проста) кіста нирки

  • Аномалії розвитку сечоводів

  • Уретероцеле

  • Діагностика

  • Аномалії розвитку сечового міхура

  • Дивертикул сечового міхура

  • Надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника

  • Дисфункції сечового міхура

  • Аномалії розвитку сечівника

  • Природжені структури сечівника

  • Вроджені клапани сечівника

  • Епіспадія

  • Аномалії розвитку статевого члена

  • Аномалії розвитку органів калитки

  • Крипторхізм

  • Розділ 5. Інфекційно-запальні захворювання

  • Гострий пієлонефрит

  • Хронічний пієлонефрит

  • Піонефроз

  • Паранефрит

  • Цистит

  • Інтерстиціальний цистит

  • Простатит

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Хронічний абактеріальний, запальний простатит

  • Фізикальне обстеження

  • Альфа-адреноблокатори

  • Уретрит

  • Епідидиміт, орхіепідидиміт

  • Каверніт

  • Туберкульоз сечової і чоловічої статевої систем

  • Клінічна класифікація туберкульозу
  • Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем

  • Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)

  • Філяріатоз

  • Розділ 6. Сечокам'яна хвороба (СКХ)

  • Епідеміологія

  • Фізикальне обстеження

  • Камені сечового міхура

  • Камені сечівника

  • Камені передміхурової залози

  • Метафілактика (протирецидивне лікування) СКХ

  • Розділ 7. Гідронефроз

  • Розділ 8. Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Консервативне лікування

  • Оперативне лікування

  • Пошкодження сечоводів

  • Пошкодження сечового міхура

  • Ускладнення

  • Пошкодження сечівника

  • Пошкодження органів калитки

  • Пошкодження статевого члена

  • Розділ 9. Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Пухлина Вільмса

  • Пухлини верхніх сечових шляхів

  • Рак сечового міхура

  • Патоморфологія

  • Поверхневий рак сечового міхура (без інвазії у м'язовий шар)

  • Методи деривації сечі після радикальної цистектомії

  • Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

  • Рак передміхурової залози

  • Монотерапія аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона

  • Пухлини яєчка

  • Рак статевого члена

  • Розділ 10. Гостра та хронічна ниркова недостатність

  • Консервативне лікування ГНН

  • Хірургічне лікування ГНН

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Ураження систем і органів при ХНН

  • Трансплантація нирки

  • Розділ 11. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях

  • Гематурія

  • Гостра затримка сечовипускання

  • Анурія

  • Перекрут гідатид яєчка і його придатка

  • Перекрут яєчка

  • Розділ 12. Нефроптоз

  • Клінічна картина Скарги

  • Розділ 13. Нейрогенні розлади сечовипускання

  • Розділ 14. Інші урологічні захворювання

  • Нефрогенна артеріальна гіпертензія

  • Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез

  • Сечостатеві нориці у жінок

  • Диференційна діагностика СН

  • Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

  • Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)

  • Розділ 15. Сучасні ендоскопічні методи лікування урологічних захворювань

  • Ендоскопічні методики лікування пухлин сечової системи та передміхурової залози

  • Ендоскопічні методи лікування стриктур сечової системи