Варикоцеле – варикозне розширення вен сім'яного канатика – відноситься до поширених захворювань дитячої репродуктивної системи (рис. 14.4). У дітей та підлітків варикоцеле діагностується в 10-25 %. Важкі порушення сперматогенезу відзначаються приблизно у 30 % хворих, оперованих у дитячому віці. З варикоцеле пов'язують понад 40 % бездітних шлюбів.
Етіологія і патогенез
Доведено, що в основі розвитку варикоцеле лежать порушення ембріогенезу вен яєчка і сім'яного канатика. У періоді статевого визрівання хлопчики інтенсивно ростуть, що позначається додатковим підвищенням тиску в гроноподібному сплетенні за рахунок приросту ортостатичного тиску. У цей же період спостерігається посилений приплив артеріальної крові до яєчка. Зростаючий у зв'язку з цим відтік крові рівномірно розтягує яєчкову вену, розсовуючи клапани і, відкриваючи, таким чином, шлях ретроградного надходження крові з переповненої ниркової вени в яєчкову. Під впливом значно збільшеного тиску розвивається варикозна деформація стінок зміненої мережі яєчкових вен.
Тривалий застій венозної крові призводить до підвищення температури, розвитку склеротичних змін в яєчку і порушення диференціації сперматогенного епітелію. Ці порушення також можуть бути викликані шунтуванням крові, коли артеріальна кров, минаючи мікроциркуляторне русло паренхіми яєчка, надходить відразу в венули, при цьому розвивається циркуляторна гіпоксія тестикулярної тканини, що є одним з основних чинників формування патоспермії та безпліддя. При цьому пошкоджується гематотестикулярний бар'єр. Розвивається аутоімунний процес. Циркулюючі антитіла в загальному руслі крові внаслідок різних причин можуть долати гематотестикулярний бар'єр правого яєчка і викликати порушення його морфології та функцій. Надалі це може проявитися зниженням загального сперматогенезу, появою патологічних форм сперматозоїдів і розвитком безпліддя.
Первинне варикоцеле (у вітчизняній літературі "ідіопатичне") – зумовлене неспроможністю або патологією клапанів яєчкової вени, що розвивається на тлі її вроджених змін (відсутність у стінці вен колагену 4-го типу і відсутність колагену 3-го типу). Вторинне варикоцеле – зумовлене венозною гіпертензією в нирковій вені і зворотним потоком крові з ниркової вени ПО яєчковій в гроноподібне сплетення і потім по системі зовнішньої сім'яної вени в загальну клубову з формуванням компенсаторного ренокавального анастомозу. Сама венозна гіпертензія в нирці може бути зумовлена органічним стенозом ниркової вени внаслідок рубцевого процесу в навколишній клітковині, пухлин нирки, кільцеподібної ниркової вени, аномалій нирок за типом "артеріовенозних фістул" посттравматичного чи пухлинного характеру, нефроптозом, тромбозом ниркової вени.
Важливе значення має функціональне стенозування ниркової вени (функціональне варикоцеле), тобто здавлення у вертикальному положенні лівої ниркової вени між верхньою брижовою артерією і аортою при
Рис. 14.4. Лівобічне варикоцеле: а – зовнішній вигляд; б–лапароскопічна картина; в – схематичне зображення
надмірно гострому куті її відходження. Величина кута між аортою і верхньою брижовою артерією змінюється залежно від положення тіла. У кліностазі кут більший і відтік по нирковій вені не порушений. В ортостазі венозний потік спрямований з ниркової вени вниз по яєчковій вені в гроноподібне сплетення, в кліностазі його напрямок звичайний – з яєчкової вени у ниркову. Різке переповнення гроноподібного сплетення в положенні стоячи зникає при переході хворого в положення лежачи. Це отримало назву "аортомезентеріальний пінцет" і зустрічається з частотою близько 15-20 % серед усіх хворих варикоцеле.
Велике значення має виділення клінічних і субклінічних форм. Симптоми варикоцеле при субклінічних формах не виявляються при фізикальних, але виявляються при ультразвуковому дослідженні. Як правило, хворі з субклінічними формами виявляються при обстеженні з приводу безпліддя вже в дорослому віці. Саме тому так важливо рано виявити це захворювання і при можливості почати лікування, спрямоване на поліпшення внутрішньоорганного кровотоку в яєчку.
Варикоцеле розвивається переважно з лівого боку (80-95 % випадків). Локалізація його з обох сторін визначається різними авторами з частотою до 20%, з правого боку – до 10 %, що, як правило, свідчить про наявність у хворого судинних аномалій, або об'ємних утворень заочеревинного простору.
Класифікація
• 1. За стороною ураження:
– лівобічне;
– правобічне;
– двобічне.
• 2. За етіологією:
– первинне;
– симптоматичне;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)“ на сторінці 1. Приємного читання.
