Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих

Урологія


Фізикальні методи дослідження



Фізикальне дослідження органів сечової системи


В сучасній урології фізикальні методи дослідження, навіть не маючи в більшості випадків вирішального діагностичного значення, залишаються невід'ємною складовою загально- клінічного обстеження хворого. Дані анамнезу, огляду, пальпації, перкусії та аускультації допомагають лікарю якщо не сформулювати остаточний діагноз, то передусім обміркувати план подальших дій. Зокрема – визначити напрямок та оцінити свої можливості обстеження пацієнта і надання йому необхідної медичної допомоги, що має особливе значення в практиці сімейного лікаря, а також при невідкладному стані хворого.

Анамнез. Перед тим як приступити до обстеження хворого , необхідно зібрати детальний анамнез, вивчити причини, які змусили хворого звернутися по урологічну допомогу. Поряд з даними про умови життя і роботи, про перенесені в минулому захворювання, необхідно встановити, коли з'явились перші ознаки даного захворювання і як воно розвивалось у подальшому. Особливу увагу слід приділити основним симптомам урологічних захворювань – болям, розладам сечовипускання, змінам сечі.

Огляд. При огляді хворого слід звернути увагу на положення в ліжку, стан, поведінку. Наприклад, характерна поведінка хворого при нирковій кольці: хворий неспокійний, він увесь час рухається, не може знайти зручного положення, при якому біль або зникає, або дещо зменшується. Іноді хворий знаходиться в ліжку у вимушеному положенні – лежить на хворому боці з приведеною до живота зігнутою в кульшовому і колінному суглобах нижньою кінцівкою, що може вказувати на наявність запального процесу в паранефрії. Хворий з повною хронічною затримкою сечовипускання лежить спокійно з зігнутими нижніми кінцівками в колінних суглобах, в той час як сеча краплями виділяється із зовнішнього отвору уретри.

При огляді передньої стінки живота іноді визначається випинання в ділянці підребер'я за рахунок збільшеної нирки при гідронефрозі, піонефрозі, пухлині. При великих пухлинах нирки підшкірні вени відповідної половини живота можуть бути розширені. Огляд визначає наявність рубців у поперековій ділянці після перенесених оперативних втручань, а також сечових нориць. При гострій затримці сечовипускання випинання передньої стінки живота може визначатись безпосередньо над лоном. Хворий зазвичай тримається за низ живота, через кожні кілька хвилин намагаючись спорожнити сечовий міхур. При каменях сечівника і сечового міхура – інколи тягне і стискає статевий член.

При тяжких ниркових захворюваннях можна відзначити землисто-сірий колір шкіри, одутлуватість обличчя, набряки кінцівок, асцит. При уремії – сплутаність свідомості, дрібні клонічні судоми, посмикування м'язів, шумне дихання, запах аміаку з рота. У дітей може відзначатись відставання у розвитку, а при тяжких формах ураження нирок – навіть нирковий нанізм. При огляді передньо-нижньої стінки живота можна виявити дефект передньої стінки живота при екстрофії сечового міхура, у виснажених хворих – переповнений сечовий міхур.

Зовнішній отвір сечівника чоловіка оглядають до акту сечовипускання, заголивши головку статевого члена пацієнта. У нормі він знаходиться на верхівці головки статевого члена, має форму щілини і повинен бути сухим. Необхідно відзначити наявність виділень з уретри, яких у нормі немає, а також їх прозорість, колір, консистенцію і запах. Стискаючи злегка зовнішній отвір уретри в передньо-задньому напрямку, оглядають човноподібну ямку і слизову оболонку дистального відділу уретри. При гострому запальному процесі відзначаються набряк, гіперемія, виділення гною. Виділення крові із сечівника (уретрорагія) характерне для травматичного його пошкодження. У жінок можна спостерігати наявність поліпів зовнішнього отвору уретри, виворіт слизової оболонки сечівника (уретроцеле), її защемлення.

Огляд сечівника дозволяє виявити гіпоспадію дефект його вентральної стінки, при якій зовнішній отвір сечівника може відкриватись під головкою члена, на тілі члену, біля кореня калитки, на промежині.

При епіспадії зовнішній отвір сечівника відкривається на дорзальній поверхні статевого члена, передня стінка сечівника на більшому чи меншому протязі відсутня. Оглядом встановлюється наявність також інших аномалій розвитку статевих органів або їх недорозвинення, наприклад, гермафродитизм чи гіпогеніталізм.

Пальпація. Найпростішим методом обстеження, який дозволяє отримати відомості про розміри, консистенцію, рухомість, болючість нирки, є пальпація (рис. 3.1). Нирка нормальних розмірів і розташування зазвичай не пальпується, за винятком худорлявих хворих, з тонкою черевною стінкою і при відсутності метеоризму. Слід пам'ятати, що хвора нирка не завжди пальпується, а нирка, яка пальпується, не завжди хвора. Ниркам, особливо правій, властива певна рухомість.

Пальпація правої нирки

Рис. 3.1. Пальпація правої нирки

Пальпація нирки виконується бімануально в положенні хворого на спині, на боку або стоячи. Найбільш прийнятною вважається пальпація нирки при положенні хворого на спині з напівзігнутими в кульшових і колінних суглобах і злегка розведеними ногами, що необхідно для розслаблення м'язів передньої черевної стінки. В положенні стоячи з цією метою хворого просять злегка нахилитися вперед. Хворий розслаблює м'язи живота, дихає рівно і глибоко.

Лікар сідає з боку нирки, яку пальпуватиме, і просовує під поперек хворого кисть своєї руки (лівої – для пальпації правої нирки, правої – пальпуючи ліву нирку). Кінчики пальців впираються в кут, утворений XII ребром і довгими м'язами спини. Напівзігнуті пальці другої руки проникають спереду в підребер'я паралельно краю прямого м'яза живота і зовні від нього. Пальпацію виконують шляхом зближення обох рук як на висоті вдиху, так і під час видиху, оцінюючи таким чином дихальну рухомість нирки.

Ниркова колька, гострі запальні процеси, травматичні ушкодження нирок при пальпації ураженого органа характеризуються посиленням болю та напруженням м'язів передньої черевної стінки і попереку.

При піонефрозі, гідронефрозі, нефроптозі або пухлині нирки останню часто вдається пропальпувати, визначити характер її поверхні, консистенцію, рухомість, балотування, болючість.

Немале значення має і визначення чутливості в проекції нирок. Болючість при натисканні на XII ребро або в костовертебральному куті може вказувати на гостре або занедбане хронічне захворювання нирок чи заочеревинної клітковини. У деяких випадках короткі легкі удари по цих ділянках ребром долоні або кулаком викликають струс ураженого органа, викликаючи появу моментального різкого болю, що багато лікарів помилково визначають як симптом Пастернацького. Насправді ж останній було описано автором, як феномен появи крові в сечі при постукуванні по XII ребру, що свідчить про наявність каменя в нирці.

Пропальпувати сечоводи зазвичай практично неможливо навіть при значному їх збільшенні, тому що вони розміщуються в глибині заочеревинного простору. Пальпація дистального відділу сечоводу полегшується при обстеженні per vaginum жінок та per rectum чоловіків бімануально, коли друга рука лікаря розташовується в надлобковій ділянці передньої черевної стінки. За цих умов часто вдається пальпувати камені в інтрамуральному відділі сечоводу, а іноді – туберкульозно-інфільтровану тазову його ділянку у вигляді товстого щільного тяжа.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Внутрішня будова нирок

  • Кровопостачання нирок

  • Сегментарна будова нирок

  • Будова сечоводів

  • Іннервація

  • Будова сечового міхура

  • Сечовипускний канал, сечівник, urethra

  • Фізіологія органів сечової системи

  • Анатомічна будова органів чоловічої статевої системи

  • Синтопія передміхурової залози

  • Сім'явивідна протока, ductus deferens

  • Сім'яні міхурці, vesicula seminalis

  • Статевий член

  • Фізіологія органів чоловічої статевої системи

  • Яєчка

  • Розділ 2. Симптоми урологічних захворювань

  • Біль

  • Кількісні зміни сечі

  • Якісні зміни сечі

  • Патологічні зміни сперми та виділення із сечівника

  • Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих
  • Лабораторна діагностика

  • Дослідження крові

  • Променеві методи обстеження

  • Оглядова урографія

  • Екскреторна урографія

  • Ретроградна уретеропієлографія

  • Цистографія

  • Комп'ютерна томографія

  • Віртуальна ендоскопія

  • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

  • УЗД

  • Новітні різновиди УЗД

  • Інвазивна діагностика під контролем ультразвукового зображення

  • Апаратні та інструментальні методи обстеження

  • Ендоскопія в урологи

  • Уретроскопія

  • Цистоскопія

  • Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин

  • Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія

  • Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Аномалії ниркових судин

  • Додаткова верхньополярна артерія

  • Аномалії ниркових вен

  • Аномалія величини нирки

  • Аномалії взаєморозташування (зрощення) нирок

  • Аномалії структури нирок Полікістоз нирок

  • Солітарна (проста) кіста нирки

  • Аномалії розвитку сечоводів

  • Уретероцеле

  • Діагностика

  • Аномалії розвитку сечового міхура

  • Дивертикул сечового міхура

  • Надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника

  • Дисфункції сечового міхура

  • Аномалії розвитку сечівника

  • Природжені структури сечівника

  • Вроджені клапани сечівника

  • Епіспадія

  • Аномалії розвитку статевого члена

  • Аномалії розвитку органів калитки

  • Крипторхізм

  • Розділ 5. Інфекційно-запальні захворювання

  • Гострий пієлонефрит

  • Хронічний пієлонефрит

  • Піонефроз

  • Паранефрит

  • Цистит

  • Інтерстиціальний цистит

  • Простатит

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Хронічний абактеріальний, запальний простатит

  • Фізикальне обстеження

  • Альфа-адреноблокатори

  • Уретрит

  • Епідидиміт, орхіепідидиміт

  • Каверніт

  • Туберкульоз сечової і чоловічої статевої систем

  • Клінічна класифікація туберкульозу

  • Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем

  • Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)

  • Філяріатоз

  • Розділ 6. Сечокам'яна хвороба (СКХ)

  • Епідеміологія

  • Фізикальне обстеження

  • Камені сечового міхура

  • Камені сечівника

  • Камені передміхурової залози

  • Метафілактика (протирецидивне лікування) СКХ

  • Розділ 7. Гідронефроз

  • Розділ 8. Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Консервативне лікування

  • Оперативне лікування

  • Пошкодження сечоводів

  • Пошкодження сечового міхура

  • Ускладнення

  • Пошкодження сечівника

  • Пошкодження органів калитки

  • Пошкодження статевого члена

  • Розділ 9. Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Пухлина Вільмса

  • Пухлини верхніх сечових шляхів

  • Рак сечового міхура

  • Патоморфологія

  • Поверхневий рак сечового міхура (без інвазії у м'язовий шар)

  • Методи деривації сечі після радикальної цистектомії

  • Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

  • Рак передміхурової залози

  • Монотерапія аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона

  • Пухлини яєчка

  • Рак статевого члена

  • Розділ 10. Гостра та хронічна ниркова недостатність

  • Консервативне лікування ГНН

  • Хірургічне лікування ГНН

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Ураження систем і органів при ХНН

  • Трансплантація нирки

  • Розділ 11. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях

  • Гематурія

  • Гостра затримка сечовипускання

  • Анурія

  • Перекрут гідатид яєчка і його придатка

  • Перекрут яєчка

  • Розділ 12. Нефроптоз

  • Клінічна картина Скарги

  • Розділ 13. Нейрогенні розлади сечовипускання

  • Розділ 14. Інші урологічні захворювання

  • Нефрогенна артеріальна гіпертензія

  • Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез

  • Сечостатеві нориці у жінок

  • Диференційна діагностика СН

  • Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

  • Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)

  • Розділ 15. Сучасні ендоскопічні методи лікування урологічних захворювань

  • Ендоскопічні методики лікування пухлин сечової системи та передміхурової залози

  • Ендоскопічні методи лікування стриктур сечової системи