• 1. Цистоскопія (визначається булавоподібне або округле утворення в ділянці відповідного вічка сечоводу з точковим отвором сечоводу на поверхні, часто перистальтуюче).
• 2. Ультразвукове дослідження (визначається округле тонкостінне рідинне утворення в ділянці сечоміхурового трикутника) (рис. 4.18).
• 3. Екскреторна урографія.
Рентгенологічна картина при уретероцеле залежить від функції ураженої нирки або сегмента нирки. При зниженій функції уретероцеле проявляється на внутрішньовенних урограмах дефектом наповнення в сечовому міхурі, а при збереженій функції контрастується булавоподібне розширення закінчення сечоводу.
Рис. 4.18. Ультрасонограма сечового міхура хворого з правобічним уретероцеле. Візуалізується округле тонкостінне рідинне утворення на правій нижній стінці сечового міхура
Диференційна діагностика проводиться з пухлиною сечового міхура (вирішальне значення має цистоскопія) та з конкрементом сечового міхура (в більшості випадків діагностується при ультразвуковому дослідженні).
Лікування при великих уретероцеле і при ускладненнях оперативне – необхідно провести висічення уретероцеле і зшивання слизових оболонок сечоводу і сечового міхура.
Альтернативою є трансуретраль- на резекція або інцизія уретероцеле, яка вважається "золотим стандартом" лікування даної патології. Під короткочасним інгаляційним або внутрішньовенним наркозом резектоскопом, введеним у просвіт сечового міхура, в стінці уретероцеле формується нове вічко, форма, розміри і положення якого забезпечують вільний відтік сечі з сечоводу при найменшому ризику виникнення міхурово-сечовідного рефлюксу. При повній втраті функції нирки внаслідок гідронефрозу або нефросклерозу показана нефректомія.
Аномалії розташування сечоводу
Ретрокавальний сечовід – це вада, при якій верхня третина правого сечоводу спіралеподібно спереду дозаду охоплює нижню порожнисту вену. На урограмах відзначають загин правого сечоводу у середньому відділі. Симптомів може і не бути, але якщо аномалія призводить до порушення відтоку сечі із нирки, розвиваються хронічний пієлонефрит, гідронефроз, нефролітіаз. У цих випадках необхідне оперативне лікування. При повній втраті функції нирки показана нефроуретеректомія.
Ретроіліальний сечовід – розташування сечоводу позаду клубових судин. Це дуже рідкісна вада розвитку. При порушенні відтоку сечі та пієлонефриті показане оперативне лікування – пересічення сечоводу і відновлення його спереду від клубових судин. При повній втраті функції нирки показана нефроуретеректомія.
Синдром яєчкової вени п– перетиснення правого сечоводу венами яєчка. Зустрічається дуже рідко.
Ектопія вічка сечоводу неправильне закінчення сечоводу, коли замість сечового міхура сечовід може закінчуватися у сечовипускному каналі, піхві або шийці матки, промежині, прямій кишці, сім'яних міхурців. Найчастіше неправильно закінчується сечовід, що відходить від верхньої ниркової миски при подвоєнні. Основний симптом – нетримання сечі при збереженні у той же час нормального акту сечовипускання. Аномалію діагностують шляхом огляду, уретро- і цистоскопії, екскреторної урографії, комп'ютерної томографії.
Лікування завжди оперативне: при функціональному збереженні нирки необхідно виконати пересадку сечоводу у сечовий міхур (уретероцистоанастомоз). При загибелі ниркової паренхіми необхідно виконати нефроуретеректомію або гемінефроуретеректомію.
Аномалії розвитку сечового міхура
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діагностика“ на сторінці 1. Приємного читання.
