Розділ 14. Інші урологічні захворювання

Урологія


Гіперактивний сечовий міхур


Найчастіше серед дизуричних порушень нейрогенного характеру зустрічається симптомокомплекс, до якого за рішенням Міжнародної консультації з утримання сечі використовують термін "гіперактивний сечовий міхур" (ГСМ), виділений в окреме захворювання зовсім нещодавно.

Епідеміологія

За розповсюдженістю ГСМ значно випереджає багато інших захворювань. У загальній популяції серед людей віком старше 40 років поширеність ГСМ коливається між 12 % і 22 % і зростає з віком, сягаючи 31-42 % у віці старше 75 років. Останніми роками також показано, що до 15-20 % чоловіків після 50-ти, які мають дизуричні розлади, що традиційно пов'язувалися з доброякісною гіперплазією простати (ДГПЗ), оперуються без достатніх підстав. Головною причиною дизурії у них є ГСМ, і оперативне лікування ДГПЗ їм полегшення не приносить.

Етіологія і патогенез

Безпосередньою причиною його виникнення є неконтрольовані (мимовільні) скорочення детрузора. Якщо в нормі ємність сечового міхура (СМ) сягає 250-300 мл і перший позив до сечовипускання людина може пригальмувати на тривалий час, то при ГСМ перший позив може виникати вже при 30-50 мл і загальмувати його пацієнт не може – виникає ургентний позив. Такі неконтрольовані скорочення стінки СМ виникають з різних причин. Головною причиною вважаються процеси "старіння" стінки СМ, вікової гіперчутливості рецепторів його стінки, дисбаланс факторів росту тощо. Провокуючими факторами можуть бути хронічні гінекологічні запальні процеси, хронічні простатити, доброякісна гіперплазія простати тощо.

Клінічна картина

Симптомокомплекс ГСМ характеризується наступними скаргами:

• Імперативні позиви до сечовипускання (ургентність) – обов'язковий симптом ГСМ – раптовий позив до сечовипускання, який неможливо відкласти (інакше виникне самовільне виділення сечі).

• Нетримання сечі (будь-яке мимовільне виділення сечі).

• Полакіурія (почащенесечовипускання) – сечовипускання протягом дня частіше 7 разів.

• Ноктурія (сечовипускання більше одного разу вночі).

Серед означених дизуричних порушень найважче хворими переносяться ургентність та нетримання сечі (НС). Це страждання має свої певні особливості: ГСМ не становить життєвої загрози, але має значний вплив на повсякденне життя пацієнта, обмежуючи його активність, соціальні контакти, сексуальні стосунки, іноді й диктуючи необхідність зміни роботи, значно погіршуючи якість життя. Досвід показує, що більшість спеціалістів (у тому числі й урологів) не мають чіткої уяви про методи як діагностики, так і лікування цього страждання і тому більшість пацієнтів реально йдуть від лікаря без допомоги, або їм перманентно призначають антибіотики, вважаючи дану картину ознакою циститу.

Діагностика

У діагностиці ГСМ головними методами є:

• 1. Скарги хворого. При цьому захворюванні виразність скарг хворих за умови кваліфікованої їх оцінки має не менше значення, ніж дані об'єктивного дослідження. Як вказувалось, головними проявами ГСМ є імперативні позиви до сечовипускання, полакіурія, ноктурія та НС у різних комбінаціях. У той же час гематурія, болі при сечовипусканні, утруднене сечовипускання та інші скарги нетипові для ГСМ. При ГСМ виникає ургентний тип НС– коли пацієнт відчуває різкий позив до сечовипускання, який неможливо відкласти, і не встигає спорожнити СМ. Інший тип НС – стресовий, характеризується мимовільним виділенням сечі при фізичному навантаженні, а також при кашлі, чханні, танцях.

• 2. Анамнез хвороби. Його ретельний збір є обов'язковим кроком діагностичного процесу. При цьому необхідно звертати увагу на такі факти, які свідчать про патологію нервової системи – перенесені травми спинного чи головного мозку, таза, порушення хребта (виражений остеохондроз, зміни міжхребцевих дисків), множинний склероз, паркінсонізм. Інші важливі захворювання, які можуть призвести до ГСМ та НС, – це цукровий діабет, патологія тазових органів внаслідок оперативних втручань на матці або опущення органів таза, важких та патологічних пологів, у чоловіків – насамперед патологія простати.

• 3. Заповнення пацієнтом протягом 48 чи 72 год. добового графіка сечовипускання, у якому відзначається час сечовипускання та об'єм сечі. Для ГСМ типова частота сечовипускання більше 7 за добу, середня кількість сечі за сечовипускання не перевищує 100 мл. Крім того, пацієнт має позначати появу дизуричних проявів (імперативних позивів, НС, болів тощо). Дослідження довели, що такий графік значно об'єктивніший, ніж просто опитування хворого.

Обов'язковим елементом урологічного обстеження всіх хворих з ГСМ є проведення аналізів сечі та ультразвукового дослідження для виключення присутності іншої патології, яка може спричинити дизуричні розлади, – найчастіше це запальні захворювання чи пухлини сечового міхура або простати.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 14. Інші урологічні захворювання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Внутрішня будова нирок

  • Кровопостачання нирок

  • Сегментарна будова нирок

  • Будова сечоводів

  • Іннервація

  • Будова сечового міхура

  • Сечовипускний канал, сечівник, urethra

  • Фізіологія органів сечової системи

  • Анатомічна будова органів чоловічої статевої системи

  • Синтопія передміхурової залози

  • Сім'явивідна протока, ductus deferens

  • Сім'яні міхурці, vesicula seminalis

  • Статевий член

  • Фізіологія органів чоловічої статевої системи

  • Яєчка

  • Розділ 2. Симптоми урологічних захворювань

  • Біль

  • Кількісні зміни сечі

  • Якісні зміни сечі

  • Патологічні зміни сперми та виділення із сечівника

  • Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих

  • Лабораторна діагностика

  • Дослідження крові

  • Променеві методи обстеження

  • Оглядова урографія

  • Екскреторна урографія

  • Ретроградна уретеропієлографія

  • Цистографія

  • Комп'ютерна томографія

  • Віртуальна ендоскопія

  • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

  • УЗД

  • Новітні різновиди УЗД

  • Інвазивна діагностика під контролем ультразвукового зображення

  • Апаратні та інструментальні методи обстеження

  • Ендоскопія в урологи

  • Уретроскопія

  • Цистоскопія

  • Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин

  • Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія

  • Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Аномалії ниркових судин

  • Додаткова верхньополярна артерія

  • Аномалії ниркових вен

  • Аномалія величини нирки

  • Аномалії взаєморозташування (зрощення) нирок

  • Аномалії структури нирок Полікістоз нирок

  • Солітарна (проста) кіста нирки

  • Аномалії розвитку сечоводів

  • Уретероцеле

  • Діагностика

  • Аномалії розвитку сечового міхура

  • Дивертикул сечового міхура

  • Надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника

  • Дисфункції сечового міхура

  • Аномалії розвитку сечівника

  • Природжені структури сечівника

  • Вроджені клапани сечівника

  • Епіспадія

  • Аномалії розвитку статевого члена

  • Аномалії розвитку органів калитки

  • Крипторхізм

  • Розділ 5. Інфекційно-запальні захворювання

  • Гострий пієлонефрит

  • Хронічний пієлонефрит

  • Піонефроз

  • Паранефрит

  • Цистит

  • Інтерстиціальний цистит

  • Простатит

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Хронічний абактеріальний, запальний простатит

  • Фізикальне обстеження

  • Альфа-адреноблокатори

  • Уретрит

  • Епідидиміт, орхіепідидиміт

  • Каверніт

  • Туберкульоз сечової і чоловічої статевої систем

  • Клінічна класифікація туберкульозу

  • Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем

  • Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)

  • Філяріатоз

  • Розділ 6. Сечокам'яна хвороба (СКХ)

  • Епідеміологія

  • Фізикальне обстеження

  • Камені сечового міхура

  • Камені сечівника

  • Камені передміхурової залози

  • Метафілактика (протирецидивне лікування) СКХ

  • Розділ 7. Гідронефроз

  • Розділ 8. Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Консервативне лікування

  • Оперативне лікування

  • Пошкодження сечоводів

  • Пошкодження сечового міхура

  • Ускладнення

  • Пошкодження сечівника

  • Пошкодження органів калитки

  • Пошкодження статевого члена

  • Розділ 9. Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Пухлина Вільмса

  • Пухлини верхніх сечових шляхів

  • Рак сечового міхура

  • Патоморфологія

  • Поверхневий рак сечового міхура (без інвазії у м'язовий шар)

  • Методи деривації сечі після радикальної цистектомії

  • Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

  • Рак передміхурової залози

  • Монотерапія аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона

  • Пухлини яєчка

  • Рак статевого члена

  • Розділ 10. Гостра та хронічна ниркова недостатність

  • Консервативне лікування ГНН

  • Хірургічне лікування ГНН

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Ураження систем і органів при ХНН

  • Трансплантація нирки

  • Розділ 11. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях

  • Гематурія

  • Гостра затримка сечовипускання

  • Анурія

  • Перекрут гідатид яєчка і його придатка

  • Перекрут яєчка

  • Розділ 12. Нефроптоз

  • Клінічна картина Скарги

  • Розділ 13. Нейрогенні розлади сечовипускання

  • Розділ 14. Інші урологічні захворювання
  • Нефрогенна артеріальна гіпертензія

  • Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез

  • Сечостатеві нориці у жінок

  • Диференційна діагностика СН

  • Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

  • Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)

  • Розділ 15. Сучасні ендоскопічні методи лікування урологічних захворювань

  • Ендоскопічні методики лікування пухлин сечової системи та передміхурової залози

  • Ендоскопічні методи лікування стриктур сечової системи