Перекрут гідатид яєчка і його придатка

Урологія

Гідатиди яєчка і придатка (грец. hydatids – водяний пухирець) – це рудименти мюллерових проток, що являють собою кістоподібне розширення додаткових утворень яєчка, які складаються з окремих часточок і містять звиті канальці, що пов'язані з яєчком і придатком або розташовуються на ніжці. Гідатиди утворюються в процесі зворотного розвитку мюллерових проток при неповній їх редукції в процесі статевого дозрівання та являють собою залишок вольфової протоки.

Етіологія і патогенез

Причиною захворювання можуть бути гострі, підгострі і хронічні розлади кровообігу, що настають в результаті перекруту або мікротравми гідатид. Перекрут виникає при наявності довгої або вузької ніжки. Розвитку патологічних змін у гідатиді сприяє магістральний тип кровообігу, пухка і ніжна строма органа з відсутністю еластичних волокон. За даними клініко-морфологічного дослідження, перекрут ніжки гідатиди виявляють у невеликій кількості випадків. Частіше зустрічається порушення кровообігу гідатиди або її запалення. Такі зміни виникають внаслідок перегинів ніжки гідатиди, перекруту зі спонтанним розкручуванням, порушеннями венозного відтоку при фізичних навантаженнях або травмах калитки.

Клінічна картина

Ураження гідатид проявляється появою болю в ділянці яєчка, пахового каналу і рідше – болю внизу живота з іррадіацією в поперекову ділянку. В першу добу визначається щільний болючий інфільтрат в ділянці верхнього полюса яєчка або ділянки придатка. Набряк і гіперемія з'являються пізніше, що пов'язано з прогресуванням патологічного процесу. У хворих визначається ущільнення і збільшення яєчка. Інфільтрат пальпується залежно від місця локалізації гідатиди. Слід зауважити, що розвиток клінічних проявів ураження гідатид відбувається поступово і при давньому терміні ураження не завжди буває вираженим.

В ділянці яєчка або придатка відзначають симптом "синьої цятки", яка відповідає за локалізацією перекрученій гідатиді (болюче ущільнення просвічує через шкіру калитки у вигляді вузла темно-синюшного кольору). Цей симптом можна помітити в перші 2 доби захворювання. Часто у дітей з ураженням гідатид з'являються нудота і блювання, а в пізні терміни захворювання – підвищення температури тіла до субфебрильних цифр.

Для розпалу хвороби характерні гіперемія і збільшення набряку калитки – синдром "набряклої і гіперемованої калитки" (рис. 11.19). У цьому періоді захворювання яєчко і придаток не диференціюються.

Таким чином, основні клінічні ознаки ураження гідатиди – це:

• раптовий початок болю в ділянці яєчка;

• помірний асиметричний набряк і гіперемія калитки;

• наявність щільного інфільтрату.

Діагностика

Діагностика базується на клінічних проявах захворювання. В ситуаціях, коли клінічна картина неясна, застосовують інструментальні методи обстеження:

• Діафаноскопія (огляд калитки у проникаючому світлі) дозволяє виявити утворення темного кольору в ділянці типової локалізації гідатид.

• При ультразвуковому дослідженні гідатида визначається у вигляді виступу або горбика розміром 2-5 мм, найчастіше біля верхнього полюса яєчка або в борозні між яєчком і головкою його придатка. Таких утворень може бути декілька, але іноді вони не розпізнаються ехографічно, оскільки через їх ніжну структуру не завжди диференціюються від оточуючих тканин.

Синдром набряклої і гіперемованої калитки

Рис. 11.19. Синдром набряклої і гіперемованої калитки

Диференціальна діагностика

Захворювання необхідно відрізняти від гострого орхі- ту, який у дітей зустрічається відносно рідко, має схожі клінічні симптоми, але потребує іншого лікування.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перекрут гідатид яєчка і його придатка“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Внутрішня будова нирок

  • Кровопостачання нирок

  • Сегментарна будова нирок

  • Будова сечоводів

  • Іннервація

  • Будова сечового міхура

  • Сечовипускний канал, сечівник, urethra

  • Фізіологія органів сечової системи

  • Анатомічна будова органів чоловічої статевої системи

  • Синтопія передміхурової залози

  • Сім'явивідна протока, ductus deferens

  • Сім'яні міхурці, vesicula seminalis

  • Статевий член

  • Фізіологія органів чоловічої статевої системи

  • Яєчка

  • Розділ 2. Симптоми урологічних захворювань

  • Біль

  • Кількісні зміни сечі

  • Якісні зміни сечі

  • Патологічні зміни сперми та виділення із сечівника

  • Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих

  • Лабораторна діагностика

  • Дослідження крові

  • Променеві методи обстеження

  • Оглядова урографія

  • Екскреторна урографія

  • Ретроградна уретеропієлографія

  • Цистографія

  • Комп'ютерна томографія

  • Віртуальна ендоскопія

  • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

  • УЗД

  • Новітні різновиди УЗД

  • Інвазивна діагностика під контролем ультразвукового зображення

  • Апаратні та інструментальні методи обстеження

  • Ендоскопія в урологи

  • Уретроскопія

  • Цистоскопія

  • Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин

  • Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія

  • Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Аномалії ниркових судин

  • Додаткова верхньополярна артерія

  • Аномалії ниркових вен

  • Аномалія величини нирки

  • Аномалії взаєморозташування (зрощення) нирок

  • Аномалії структури нирок Полікістоз нирок

  • Солітарна (проста) кіста нирки

  • Аномалії розвитку сечоводів

  • Уретероцеле

  • Діагностика

  • Аномалії розвитку сечового міхура

  • Дивертикул сечового міхура

  • Надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника

  • Дисфункції сечового міхура

  • Аномалії розвитку сечівника

  • Природжені структури сечівника

  • Вроджені клапани сечівника

  • Епіспадія

  • Аномалії розвитку статевого члена

  • Аномалії розвитку органів калитки

  • Крипторхізм

  • Розділ 5. Інфекційно-запальні захворювання

  • Гострий пієлонефрит

  • Хронічний пієлонефрит

  • Піонефроз

  • Паранефрит

  • Цистит

  • Інтерстиціальний цистит

  • Простатит

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Хронічний абактеріальний, запальний простатит

  • Фізикальне обстеження

  • Альфа-адреноблокатори

  • Уретрит

  • Епідидиміт, орхіепідидиміт

  • Каверніт

  • Туберкульоз сечової і чоловічої статевої систем

  • Клінічна класифікація туберкульозу

  • Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем

  • Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)

  • Філяріатоз

  • Розділ 6. Сечокам'яна хвороба (СКХ)

  • Епідеміологія

  • Фізикальне обстеження

  • Камені сечового міхура

  • Камені сечівника

  • Камені передміхурової залози

  • Метафілактика (протирецидивне лікування) СКХ

  • Розділ 7. Гідронефроз

  • Розділ 8. Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Консервативне лікування

  • Оперативне лікування

  • Пошкодження сечоводів

  • Пошкодження сечового міхура

  • Ускладнення

  • Пошкодження сечівника

  • Пошкодження органів калитки

  • Пошкодження статевого члена

  • Розділ 9. Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Пухлина Вільмса

  • Пухлини верхніх сечових шляхів

  • Рак сечового міхура

  • Патоморфологія

  • Поверхневий рак сечового міхура (без інвазії у м'язовий шар)

  • Методи деривації сечі після радикальної цистектомії

  • Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

  • Рак передміхурової залози

  • Монотерапія аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона

  • Пухлини яєчка

  • Рак статевого члена

  • Розділ 10. Гостра та хронічна ниркова недостатність

  • Консервативне лікування ГНН

  • Хірургічне лікування ГНН

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Ураження систем і органів при ХНН

  • Трансплантація нирки

  • Розділ 11. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях

  • Гематурія

  • Гостра затримка сечовипускання

  • Анурія

  • Перекрут гідатид яєчка і його придатка
  • Перекрут яєчка

  • Розділ 12. Нефроптоз

  • Клінічна картина Скарги

  • Розділ 13. Нейрогенні розлади сечовипускання

  • Розділ 14. Інші урологічні захворювання

  • Нефрогенна артеріальна гіпертензія

  • Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез

  • Сечостатеві нориці у жінок

  • Диференційна діагностика СН

  • Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

  • Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)

  • Розділ 15. Сучасні ендоскопічні методи лікування урологічних захворювань

  • Ендоскопічні методики лікування пухлин сечової системи та передміхурової залози

  • Ендоскопічні методи лікування стриктур сечової системи