Аномалії сечового міхура – це група вроджених порушень розвитку і будови сечового міхура.
| Класифікація: | |
| • | екстрофія сечового міхура; |
| • | агенезія; |
| • | подвоєння сечового міхура; |
| • | мегацистис; |
| • | аномалії урахуса; |
| • | дивертикул сечового міхура; |
| • | вроджена контрактура шийки сечового міхура (хвороба Маріона); |
| • | гіпертрофія сечоміхурового трикутника (міжсечовідної складки); |
| • | надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника; |
| • | міхурово-сечовідний рефлюкс; |
| • | нервово-м'язова дисфункція сечового міхура. |
Екстрофія сечового міхура
Природжена відсутність передньої стінки сечового міхура і ділянки черевної стінки. Зустрічається в 1 випадку на 10 000 новонароджених. У хлопчиків спостерігається в 3 рази частіше. Виникає внаслідок неправильного розвитку клоаки або алантоїса. Екстрофія сечового міхура – поєднана аномалія, складовими якої є аномалії розвитку сечостатевого тракту, м'язово-скелетної системи, а іноді й тонкої кишки. Класична екстрофія становить 60% вад цієї групи, в 10% – зустрічаються екстрофія клоаки, верхня ущелина міхура, псевдоекстрофія, екстрофія з подвоєнням. У 30 % хворих спостерігається епіспадія. Зазвичай поєднується зі значним розходженням лонних кісток, у жінок – з розщепленням клітора, епіспадією, стенозом отвору піхви, яка зміщена допереду, може зустрічатися подвоєння матки. У хлопчиків часті двобічні пахові грижі, крипторхізм, епіспадія. У 20 % випадків супроводжується випаданням прямої кишки. Верхні сечові шляхи і нирки зазвичай мають нормальну будову, але з часом нерідко розвивається уретерогідронефроз. Описані сімейні форми.
Клінічна картина. Задня стінка міхура, покрита червоною гіперемованою слизовою, випинається через дефект шкіри і черевних м'язів назовні. Вічка сечоводів зяють. Пупок розташовується над верхнім краєм дефекту, але частіше відсутній. Екстрофію супроводжує тотальна епіспадія. Проявляється циститом, нетриманням сечі, піурією.
Діагностика. Екстрофія сечового міхура діагностується при зовнішньому огляді хворого. Для з'ясування стану верхніх сечових шляхів показано проведення ультразвукового дослідження та екскреторної урографм.
Лікування. Лікування лише оперативне. Проводиться пластика сечового міхура місцевими тканинами або створення ізольованого сечового міхура із сегмента кишки. Найбільше значення мають реконструктивно-пластичні операції відновлення сечового міхура з місцевих тканин, які бажано проводити вже в перші дні після народження дитини.
Дивертикул сечового міхура
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аномалії розвитку сечового міхура“ на сторінці 1. Приємного читання.
