Альфа-адреноблокатори

Урологія

Для пацієнтів з явищами простатиту характерні значні порушення уродинаміки: підвищення тиску закриття уретри, зниження максимальної та середньої швидкості потоку сечі, неповне розкриття шийки сечового міхура під час сечовипускання з підвищеним тонусом уретри, звуженням її на рівні внутрішнього сфінктера. Все це створює підстави для застосування альфа-адреноблокаторів (тамсулозин, сілодозин, альфузозин, доксазозин, теразозин) у терапії всіх форм хронічного простатиту. Рекомендовано тривале застосування альфа-адреноблокаторів терміном не менше 3 місяців, навіть після досягнення клінічного ефекту.

Нестероїдні протизапальні препарати

Завдяки гальмуванню запального процесу і аналгезуючому та протинабряковому ефекту терапія СХТБ (запального і незапального) може бути корисною як симптоматична та патогенетична терапія. Враховуючи потенційну можливість розвитку побічних ефектів, тривалість лікування не повинна перевищувати 4 тижні.

Фітотерапія

Даний вид медикаментозного лікування широко використовується в терапії хронічного простатиту. Екстракт плодів карликової пальми (Serenoa repens), крім інгібіції активності 5-альфа-редуктази і ароматази, знижує утворення медіаторів запалення – лейкотрієнів і простагландинів – за рахунок зменшення активності фосфоліпази А2, ліпооксигенази і циклооксигенази. На рівні органа-мішені – передміхурової залози має протизапальну та вазопротекторну дію, зменшуючи набряк за рахунок інгібіції підвищеної капілярної проникності. Препарат з кори африканської сливи (Рудепит africanum) при клінічному застосуванні має протизапальну і протинабрякову дію та знижує проліферацію клітин передміхурової залози. Ще одним препаратом, отриманим з природної сировини, є простатилен (виготовлений з тканини передміхурової залози великої рогатої худоби), який має протизапальну, протинабрякову дію, покращує мікроциркуляцію в залозі.

Фізіотерапія

У лікуванні хронічного простатиту широко використовуються фізіотерапевтичні методи впливу. Багато фізичних чинників у різних методиках входять до складу комплексної терапії. З протизапальною, антиконгестивною метою, для корекції імунних розладів, а також для підвищення ефективності антибактеріальної терапії активно використовуються як традиційні методи фізіотерапевтичного впливу (пальцьовий масаж передміхурової залози, мікроклізми з лікарськими засобами або трав'яними відварами, теплі сидячі ванни), так і методи апаратної фізіотерапії: магнітотерапія, електростимуляція простати, низько- інтенсивне лазерне випромінювання. Кожний з факторів, як правило, впливає місцево на передміхурову залозу (уретрально, ректально, черезшкірно), володіє переважною дією на окремі ланки патогенезу хронічного простатиту, у зв'язку з чим можна застосовувати одночасно кілька фізіотерапевтичних факторів.

Магнітотерапія має протизапальну й аналгезуючу дію, відновлює кровообіг, нормалізує перебіг окислювально-відновних і тканинних ферментативних процесів, створює умови для ефективної дії антибіотиків на запальний процес. Застосовується як черезшкірно, так і ректально.

Електростимуляція. Даний вид фізіотерапевтичного впливу покращує мікроциркуляцію, підвищує тонус гладкої мускулатури передміхурової залози, відновлює її евакуаторну, секреторну функцію, а також покращує статеву функцію хворих на хронічний простатит.

Низькоінтенсивне лазерне випромінювання має виражену протизапальну дію, стимулює загальний і місцевий імунітет, поліпшує мікроциркуляцію у вогнищі запалення, що впливає на проникність судинної стінки, надає аналгетичний та бактеріостатичний ефект. Використовується промежинне і трансректальне опромінення.

Масаж передміхурової залози використовується для лікування хронічного простатиту з XIX століття, проте досі немає єдиного погляду на місце цього методу лікування. Оскільки масаж проявляє високу клінічну ефективність, знижує набряк, викликає виділення секрету з залоз простати, підвищує мікроциркуляцію, тонізує м'язову структуру передміхурової залози, цей метод рекомендовано застосовувати досить широко. Масаж простати бажано робити 3 рази на тиждень, разом з динамічним мікробіологічним дослідженням і застосуванням антибіотиків широкого спектра дії.

Показаннями до виконання масажу є:Протипоказання до масажу простати:
хронічний простатит; СХТБ; асимптомний простатит (при проведенні лікування); необхідність отримання секрету простати для діагностичних цілей.гострий бактеріальний простатит; хронічний простатиту поєднанні з раком простати або ГПЗ; камені передміхурової залози; справжні кісти передміхурової залози; утруднення сечовипускання з наявністю залишкової сечі.

До медикаментозних чи апаратних методів, які також використовуються в лікуванні, але мають менший ефект, відносяться аналгетики, міорелаксанти, імуностимулятори, психотерапія, аутотренінг, інгібітори α-редуктази, інструментальні методи (TUMTTUNA, Laser), алопуринол (для зниження рівня сечової кислоти в сечі), антихолінергічні препарати та спазмолітики.

При санаторно-курортному лікуванні хворих на хронічний простатит застосовують ректальні грязеві тампони, грязеві та озокеритові "труси", мікроклізми з мінеральною водою, мінеральні ванни та ін. Введення лікувальної грязі в ампулу прямої кишки викликає різку гіперемію не лише 'її слизової оболонки, але й тканини передміхурової залози та сім'яних міхурців. При цьому підвищується мікроциркуляція тканин та їх секреторна активність. Популярними курортами для лікування хворих на хронічний простатит є Саки, Куяльник, Трускавець, Моршин, Солоний Лиман та ін.

Велике значення в корекції хронічного простатиту має як лікування, так і профілактика загострень, до якого можна віднести зміну способу життя, зокрема зменшення гіподинамії, включення вправ для м'язів промежини, своєчасне сечовипускання, регулярне статеве життя.

Наступний розділ:

Уретрит


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Альфа-адреноблокатори“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Внутрішня будова нирок

  • Кровопостачання нирок

  • Сегментарна будова нирок

  • Будова сечоводів

  • Іннервація

  • Будова сечового міхура

  • Сечовипускний канал, сечівник, urethra

  • Фізіологія органів сечової системи

  • Анатомічна будова органів чоловічої статевої системи

  • Синтопія передміхурової залози

  • Сім'явивідна протока, ductus deferens

  • Сім'яні міхурці, vesicula seminalis

  • Статевий член

  • Фізіологія органів чоловічої статевої системи

  • Яєчка

  • Розділ 2. Симптоми урологічних захворювань

  • Біль

  • Кількісні зміни сечі

  • Якісні зміни сечі

  • Патологічні зміни сперми та виділення із сечівника

  • Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих

  • Лабораторна діагностика

  • Дослідження крові

  • Променеві методи обстеження

  • Оглядова урографія

  • Екскреторна урографія

  • Ретроградна уретеропієлографія

  • Цистографія

  • Комп'ютерна томографія

  • Віртуальна ендоскопія

  • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

  • УЗД

  • Новітні різновиди УЗД

  • Інвазивна діагностика під контролем ультразвукового зображення

  • Апаратні та інструментальні методи обстеження

  • Ендоскопія в урологи

  • Уретроскопія

  • Цистоскопія

  • Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин

  • Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія

  • Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Аномалії ниркових судин

  • Додаткова верхньополярна артерія

  • Аномалії ниркових вен

  • Аномалія величини нирки

  • Аномалії взаєморозташування (зрощення) нирок

  • Аномалії структури нирок Полікістоз нирок

  • Солітарна (проста) кіста нирки

  • Аномалії розвитку сечоводів

  • Уретероцеле

  • Діагностика

  • Аномалії розвитку сечового міхура

  • Дивертикул сечового міхура

  • Надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника

  • Дисфункції сечового міхура

  • Аномалії розвитку сечівника

  • Природжені структури сечівника

  • Вроджені клапани сечівника

  • Епіспадія

  • Аномалії розвитку статевого члена

  • Аномалії розвитку органів калитки

  • Крипторхізм

  • Розділ 5. Інфекційно-запальні захворювання

  • Гострий пієлонефрит

  • Хронічний пієлонефрит

  • Піонефроз

  • Паранефрит

  • Цистит

  • Інтерстиціальний цистит

  • Простатит

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Хронічний абактеріальний, запальний простатит

  • Фізикальне обстеження

  • Альфа-адреноблокатори
  • Уретрит

  • Епідидиміт, орхіепідидиміт

  • Каверніт

  • Туберкульоз сечової і чоловічої статевої систем

  • Клінічна класифікація туберкульозу

  • Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем

  • Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)

  • Філяріатоз

  • Розділ 6. Сечокам'яна хвороба (СКХ)

  • Епідеміологія

  • Фізикальне обстеження

  • Камені сечового міхура

  • Камені сечівника

  • Камені передміхурової залози

  • Метафілактика (протирецидивне лікування) СКХ

  • Розділ 7. Гідронефроз

  • Розділ 8. Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Консервативне лікування

  • Оперативне лікування

  • Пошкодження сечоводів

  • Пошкодження сечового міхура

  • Ускладнення

  • Пошкодження сечівника

  • Пошкодження органів калитки

  • Пошкодження статевого члена

  • Розділ 9. Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Пухлина Вільмса

  • Пухлини верхніх сечових шляхів

  • Рак сечового міхура

  • Патоморфологія

  • Поверхневий рак сечового міхура (без інвазії у м'язовий шар)

  • Методи деривації сечі після радикальної цистектомії

  • Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

  • Рак передміхурової залози

  • Монотерапія аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона

  • Пухлини яєчка

  • Рак статевого члена

  • Розділ 10. Гостра та хронічна ниркова недостатність

  • Консервативне лікування ГНН

  • Хірургічне лікування ГНН

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Ураження систем і органів при ХНН

  • Трансплантація нирки

  • Розділ 11. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях

  • Гематурія

  • Гостра затримка сечовипускання

  • Анурія

  • Перекрут гідатид яєчка і його придатка

  • Перекрут яєчка

  • Розділ 12. Нефроптоз

  • Клінічна картина Скарги

  • Розділ 13. Нейрогенні розлади сечовипускання

  • Розділ 14. Інші урологічні захворювання

  • Нефрогенна артеріальна гіпертензія

  • Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез

  • Сечостатеві нориці у жінок

  • Диференційна діагностика СН

  • Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

  • Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)

  • Розділ 15. Сучасні ендоскопічні методи лікування урологічних захворювань

  • Ендоскопічні методики лікування пухлин сечової системи та передміхурової залози

  • Ендоскопічні методи лікування стриктур сечової системи