УЗД

Урологія

Маючи трохи більше ніж півстолітню історію використання в медицині, УЗД на сьогодні стало, мабуть, найпоширенішим із методів променевої діагностики і замінило собою цілу низку застарілих діагностичних технологій. Передусім – завдяки неінвазивності та безпечності поряд із високою інформативністю та рентабельністю.

УЗД – метод дослідження за допомогою звукових хвиль ультрависокої частоти. У медичній практиці тканини, відображені на УЗ-моніторі в системі сірої шкали, мають різну ехографічну щільність (ехогенність). Тканини більшої акустичної щільності (гіперехогенні) видаються світлішими. Наприклад, конкременти візуалізуються у вигляді чітко контурованих структур, нижче яких визначають темну доріжку – акустичну тінь. Утворення останньої зумовлене повним відбиттям ультразвукових хвиль від поверхні каменю. Тканини зниженої акустичної щільності (гіпоехогенні) видаються на екрані темнішими, а рідинні утворення – максимально темними – ехонегативними (анехогенними).

Ультразвукова доплерографія використовується для візуалізацп судин і оцінки параметрів кровотоку. Сигнали при цьому реєструються графічно (у вигляді кольорового спектра на екрані монітора) та акустично, відтворюючи хвилеподібний шум потоку крові в судині з частотою серцебиття пацієнта.

УЗД нирок і верхніх сечових шляхів дозволяє визначати топографічні особливості, розміри, стан паренхіми, синуса нирок, чашково-мисковоїсистеми (ЧМС), паранефральної клітковини, наявність у верхніх сечових шляхах патологічних утворень, а також ступінь дихальної рухливості нирки.

У нормі паренхіма нирки має вигляд однорідної гіпоехогенної структури товщиною 15-19 мм. ЇЇ внутрішня частина межує із синусом нирки й має трохи нерівний контур через сосочки, що виступають у синус. Іноді, особливо у дітей та в осіб молодого віку, у нирковій паренхімі видно піраміди трикутної форми, спрямовані основою до зовнішнього контуру нирки, а верхівкою – у синус, утворюючи сосочки. Вони мають нижчу ехощільність, ніж паренхіма. В нирковому синусі, за ехогенністю подібному до паранефральної клітковини, можна візуалізувати деякі судинні пучки, ЧМС у нормі не визначається. При дослідженні хворих з водним навантаженням або при наповненому сечовому міхурі миска візуалізується у вигляді анехогенного утворення. ЇЇ передньо-задній розмір не перевищує 15 мм. Забезпечуючи гарну візуалізацію нирок, УЗД дає слабку анатомічну деталізацію сечоводів, а середня третина їх не простежується через газ у кишечнику (рис. 3.13).

Показаннями до УЗД нирок і верхніх сечових шляхів є їх аномалії розвитку, гострі й хронічні запальні захворювання, травми, гематурія, сечокам'яна хвороба, диференційна діагностика об'ємних утворень, гідронефроз, нефункціонуюча нирка, стійка некоригована артеріальна гіпертензія, хронічна ниркова недостатність, контроль за станом трансплан-

Ультразвукова сканограма правої нирки

Рис. 3.13. Ультразвукова сканограма правої нирки

тованої нирки. Під УЗ-контролем можуть також виконуватись черезшкірні операції – пункційна біопсія нирки та нефротомія.

Підготовка до дослідження необхідна у випадках потреби візуалізації ниркових судин і ектопованих нирок, коли дослідження проводиться з боку передньої черевної стінки і якщо не вдалося оглянути нирки через підвищену кількість газу в кишечнику. Виключаються продукти, що викликають підвищене газоутворення (чорний хліб, капуста, бобові тощо), призначаються сорбенти всередину та очисні клізми – напередодні ввечері й ранком у день обстеження.

УЗД сечового міхура. Показаннями до проведення дослідження є новоутворення, травми, камені й дивертикули сечового міхура, гематурія, порушення відтоку сечі з сечового міхура (інфравезикальна обструкція), необхідність визначення об'єму залишкової сечі. Під УЗ-контролем у сечовий міхур черезшкірно може бути встановлений надлобковий катетер.

УЗД сечового міхура може проводитися з боку передньої черевної стінки (трансабдомінально), через пряму кишку (трансректально), через сечівник (трансуретрально) і через піхву (трансвагінально). Останні три методики більш інвазивні,томуїх використовують для уточнення інформації, отриманої за допомогою трансабдомінального дослідження.

Підготовка до дослідження включає наявність не менше 100 мл сечі у сечовому міхурі. Для достатнього його наповнення за 2-3 години до дослідження призначається водне навантаження. Перед трансректальним дослідженням необхідне виконання очисної клізми.

Під час УЗД оцінюються об'єм, форма, контури сечового міхура, товщина його стінок, наявність конкрементів, пухлин та визначення ступеня їх проростання за межі органа. Нормальний сечовий міхур являє собою округле, з чіткими контурами, симетричне ехонегативне утворення, без внутрішніх ехоструктур зі стінкою завтовшки 3-5 мм, об'ємом 200-300 мл у дорослої людини. Наприкінці дослідження проводять вимір кількості залишкової сечі після самостійного сечовипускання. Об'єм залишкової сечі, подібно об'єму сечового міхура, вимірюється за спеціальною формулою або за допомогою комп'ютерної програми УЗ-апарата. У здорової людини в сечовому міхурі після сечовипускання сеча не залишається. Наявність залишкової сечі свідчить про гіпотонію детрузора, яка може виникати внаслідок порушення іннервації сечового міхура, інфравезикальної обструкції або їх поєднання. Водночас слід враховувати варіабельність об'єму залишкової сечі, який може змінюватись день від дня більше як на 150 мл. Уникнути діагностичної похибки дозволяють повторні вимірювання.

УЗД уретри (УЗД-уретрографія) проводиться тільки у чоловіків з метою визначення локалізації, протяжності і вираженості рубцевого процесу в уретрі та оцінки ступеня порушення її кровопостачання в зоні ураження.

Метод потребує введення в просвіт уретри близько 15 мл стерильної води або ізотонічного розчину з подальшим затисканням зовнішнього отвору сечівника на час дослідження (протипоказаний при гострому уретриті). Дослідження проводиться в положенні хворого лежачи за допомогою зовнішнього лінійного та ректального УЗ-датчиків.

Отримані дані дозволяють оцінити ступінь склерозування спонгіозного тіла, яке забезпечує кровопостачання сечівника, і таким чином адекватно обрати метод хірургічного лікування стриктури уретри.

УЗД передміхурової залози й сім'яних міхурців. Показання до проведення дослідження: гострі та хронічні запальні захворювання передміхурової залози й сім'яних міхурців, пухлини передміхурової залози, інфравезикальна обструкція, патологічні зміни сперми. Під УЗ-контролем проводять пункційну біопсію передміхурової залози.

Деталізовано оцінити стан передміхурової залози й сім'яних міхурців дозволяє транс- ректальне УЗД (через пряму кишку). Трансректальне УЗД протипоказане при наявності гемороїдальних вузлів, гострих запальних захворюваннях прямої кишки й шкіри навколо анального отвору. У таких випадках та в разі відмови хворого від трансректального дослідження – виконується трансабдомінальне.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „УЗД“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Внутрішня будова нирок

  • Кровопостачання нирок

  • Сегментарна будова нирок

  • Будова сечоводів

  • Іннервація

  • Будова сечового міхура

  • Сечовипускний канал, сечівник, urethra

  • Фізіологія органів сечової системи

  • Анатомічна будова органів чоловічої статевої системи

  • Синтопія передміхурової залози

  • Сім'явивідна протока, ductus deferens

  • Сім'яні міхурці, vesicula seminalis

  • Статевий член

  • Фізіологія органів чоловічої статевої системи

  • Яєчка

  • Розділ 2. Симптоми урологічних захворювань

  • Біль

  • Кількісні зміни сечі

  • Якісні зміни сечі

  • Патологічні зміни сперми та виділення із сечівника

  • Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих

  • Лабораторна діагностика

  • Дослідження крові

  • Променеві методи обстеження

  • Оглядова урографія

  • Екскреторна урографія

  • Ретроградна уретеропієлографія

  • Цистографія

  • Комп'ютерна томографія

  • Віртуальна ендоскопія

  • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

  • УЗД
  • Новітні різновиди УЗД

  • Інвазивна діагностика під контролем ультразвукового зображення

  • Апаратні та інструментальні методи обстеження

  • Ендоскопія в урологи

  • Уретроскопія

  • Цистоскопія

  • Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин

  • Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія

  • Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Аномалії ниркових судин

  • Додаткова верхньополярна артерія

  • Аномалії ниркових вен

  • Аномалія величини нирки

  • Аномалії взаєморозташування (зрощення) нирок

  • Аномалії структури нирок Полікістоз нирок

  • Солітарна (проста) кіста нирки

  • Аномалії розвитку сечоводів

  • Уретероцеле

  • Діагностика

  • Аномалії розвитку сечового міхура

  • Дивертикул сечового міхура

  • Надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника

  • Дисфункції сечового міхура

  • Аномалії розвитку сечівника

  • Природжені структури сечівника

  • Вроджені клапани сечівника

  • Епіспадія

  • Аномалії розвитку статевого члена

  • Аномалії розвитку органів калитки

  • Крипторхізм

  • Розділ 5. Інфекційно-запальні захворювання

  • Гострий пієлонефрит

  • Хронічний пієлонефрит

  • Піонефроз

  • Паранефрит

  • Цистит

  • Інтерстиціальний цистит

  • Простатит

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Хронічний абактеріальний, запальний простатит

  • Фізикальне обстеження

  • Альфа-адреноблокатори

  • Уретрит

  • Епідидиміт, орхіепідидиміт

  • Каверніт

  • Туберкульоз сечової і чоловічої статевої систем

  • Клінічна класифікація туберкульозу

  • Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем

  • Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)

  • Філяріатоз

  • Розділ 6. Сечокам'яна хвороба (СКХ)

  • Епідеміологія

  • Фізикальне обстеження

  • Камені сечового міхура

  • Камені сечівника

  • Камені передміхурової залози

  • Метафілактика (протирецидивне лікування) СКХ

  • Розділ 7. Гідронефроз

  • Розділ 8. Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Консервативне лікування

  • Оперативне лікування

  • Пошкодження сечоводів

  • Пошкодження сечового міхура

  • Ускладнення

  • Пошкодження сечівника

  • Пошкодження органів калитки

  • Пошкодження статевого члена

  • Розділ 9. Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Пухлина Вільмса

  • Пухлини верхніх сечових шляхів

  • Рак сечового міхура

  • Патоморфологія

  • Поверхневий рак сечового міхура (без інвазії у м'язовий шар)

  • Методи деривації сечі після радикальної цистектомії

  • Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

  • Рак передміхурової залози

  • Монотерапія аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона

  • Пухлини яєчка

  • Рак статевого члена

  • Розділ 10. Гостра та хронічна ниркова недостатність

  • Консервативне лікування ГНН

  • Хірургічне лікування ГНН

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Ураження систем і органів при ХНН

  • Трансплантація нирки

  • Розділ 11. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях

  • Гематурія

  • Гостра затримка сечовипускання

  • Анурія

  • Перекрут гідатид яєчка і його придатка

  • Перекрут яєчка

  • Розділ 12. Нефроптоз

  • Клінічна картина Скарги

  • Розділ 13. Нейрогенні розлади сечовипускання

  • Розділ 14. Інші урологічні захворювання

  • Нефрогенна артеріальна гіпертензія

  • Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез

  • Сечостатеві нориці у жінок

  • Диференційна діагностика СН

  • Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

  • Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)

  • Розділ 15. Сучасні ендоскопічні методи лікування урологічних захворювань

  • Ендоскопічні методики лікування пухлин сечової системи та передміхурової залози

  • Ендоскопічні методи лікування стриктур сечової системи