Консервативне лікування ГНН

Урологія

У клінічній практиці загальноприйнятим є використання етіотропного лікування. Починати слід з максимального усунення причини, що викликає ГНН. У початковому періоді ГНН доцільна інтенсивна терапія, спрямована на боротьбу з шоком і артеріальною гіпотензією введенням кортикостероїдних препаратів (преднізолон 180-210 мг в/в болюсно з подальшим введенням по 60-90 мг в/в 4-6 разів на добу протягом 3 діб; гідрокортизон – 500-700 мг в/в, дексаметазон – 20-40 мг в/в), вазотоніків (мезатон, норадреналін), переливанням крові та кровозамінників (плазма, білкові розчини, реосорбілакт, сорбілакт до 1,5-2 л), а також антикоагулянтів для покращення мікроциркуляції нирок і профілактики синдрому ДВЗ.

Одним з основних моментів є призначення сечогінних засобів при олігурм та анурії і для їх профілактики в початковому періоді. Стимуляцію діурезу слід починати тільки після нормалізації гемодинамічних показників. Призначення діуретиків на фоні шоку та гіповолемії неефективне і може призвести до його поглиблення.

При виникненні небезпеки розвитку набряку легень об'єм інфузії знижують до 250 мл і менше за добу, вводять строфантин, корглікон, призначають антигістамінні препарати, гангліоблокатори (протипоказані при гіпотонії), нейролептики, проводять інсуфляції киснем, насиченим парами етилового спирту. При відсутності ефекту від вищезазначеної терапії хворих переводять на штучну вентиляцію легень, призначають в/в фуросемід (інколи до 1000 мг на добу), оскільки малі дози неефективні. Пероральне призначення сорбіту або ксиліту (до 150 г за раз) викликає пронос і втрату до 5-6 л рідини та зменшення гіпергідратації.

У початковому періоді ГНН (коли збережений діурез) та при олігуріїдоцільніше вводити хворому манітол (20 % розчин у дозі 1-1,5 мл/кг ваги хворого). Разом з манітолом або замість нього призначають внутрішньовенно фуросемід (інколи доза сягає 1000 мг за добу). Рекомендують комбінувати фуросемід із допаміном 3-5 мкг/кг/хв. При застосуванні цієї комбінації протягом 6-24 годин покращується серцева діяльність, зменшується спазм судин ниркових клубочків, збільшується швидкість клубочкової фільтрації та діурез.

Призначення великих доз фуросеміду небезпечне ототоксичністю та нефротоксичністю, а використання манітолу – виникненням гострої серцевої недостатності, гіперкаліємії та гіперосмолярності.

Важливе значення має вуглеводно-жирова дієта (300-500 г меду чи варення + 100 г масла + 200 г сметани + 15 г муки у вигляді бовтанки). Обов'язкові умови дієтотерапії: мінімальна кількість в раціоні білка, максимальне зниження вмісту калію і висока калорійність. Максимально припустимий вміст білка – 15-30 г на добу. Якщо хворий не може їсти самостійно, довенно вводять 40 % глюкозу, суміш амінокислот, інтраліпід (250 мл 10 % розчину).

Дітям з ГНН рекомендують дієту Джованетті, яка передбачає введення 18-20 г білків, 70-90 г жирів, 350-400 г вуглеводів. Загальна енергетична цінність її становить 2000-2500 ккал. До раціону входять рис, картопля, молоко, сметана, яйця, вершкове масло. Кількість солі не повинна перевищувати 2 г/добу.

Для профілактики вторинної інфекції (стоматит, паротит, гінгівіт) необхідний постійний нагляд за порожниною рота (полоскання содою, обробка слизових, пиття лимонного соку); гігієнічна обробка шкіри 4-5 разів на добу, щоб не допустити виникнення пролежнів і флегмон; постійна хірургічна обробка ран, видалення некротизованих тканин, дренування гнійних вогнищ для запобігання розповсюдження інфекції гематогенним шляхом.

Для боротьби з ацидозом і відновлення кислотно-лужної рівноваги в/в вводять 100– 200 мл 5 % гідрокарбонату натрію (соди), 100-200 мл цитрату натрію, 100-200 мл лактату натрію, 200-300 мл трисаміну. За формулою – маса тіла хворого поділена на 2 – визначаємо необхідну разову дозу 5 % розчину гідрокарбонату натрію в мл. Хворим рекомендують вживання мінеральної води – Боржомі, Єсентуки, Поляна Квасова, Поляна Купіль.

Із протиазотемічних препаратів використовують настойку рослини леспедези головчатої (по 1 чайній ложці 2-6 разів на день), різноманітні ентеросорбенти (по 30-60 г на добу за 2 години до їди 7-25 діб). Для зниження катаболізму білків і стимуляції регенерації канальцевого епітелію треба призначати анаболічні гормони (тестостерону пропіонат по 100 мг/добу або метандростенолон по 5 мг 3 рази на добу), а також вітамінні препарати (А, групи В, С, Е, нікотинову кислоту у звичайних дозах, бажано парентерально). Застосування анаболіків покращує апетит, збільшує масу тіла та м'язів, що особливо важливо у виснажених хворих, зменшує болі в кістках, знижує азотемію.

Якщо консервативне лікування ГНН не дає бажаних результатів і анурія триває, вдаються до методів позаниркового очищення крові.

Наступний розділ:

Хірургічне лікування ГНН


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урологія» автора Пасєчніков С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консервативне лікування ГНН“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Внутрішня будова нирок

  • Кровопостачання нирок

  • Сегментарна будова нирок

  • Будова сечоводів

  • Іннервація

  • Будова сечового міхура

  • Сечовипускний канал, сечівник, urethra

  • Фізіологія органів сечової системи

  • Анатомічна будова органів чоловічої статевої системи

  • Синтопія передміхурової залози

  • Сім'явивідна протока, ductus deferens

  • Сім'яні міхурці, vesicula seminalis

  • Статевий член

  • Фізіологія органів чоловічої статевої системи

  • Яєчка

  • Розділ 2. Симптоми урологічних захворювань

  • Біль

  • Кількісні зміни сечі

  • Якісні зміни сечі

  • Патологічні зміни сперми та виділення із сечівника

  • Розділ 3. Методи дослідження урологічних хворих

  • Лабораторна діагностика

  • Дослідження крові

  • Променеві методи обстеження

  • Оглядова урографія

  • Екскреторна урографія

  • Ретроградна уретеропієлографія

  • Цистографія

  • Комп'ютерна томографія

  • Віртуальна ендоскопія

  • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

  • УЗД

  • Новітні різновиди УЗД

  • Інвазивна діагностика під контролем ультразвукового зображення

  • Апаратні та інструментальні методи обстеження

  • Ендоскопія в урологи

  • Уретроскопія

  • Цистоскопія

  • Фотодинамічна діагностика уротеліальних пухлин

  • Трансуретральна фіброуретеропієлоскопія

  • Розділ 4. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем

  • Аномалії ниркових судин

  • Додаткова верхньополярна артерія

  • Аномалії ниркових вен

  • Аномалія величини нирки

  • Аномалії взаєморозташування (зрощення) нирок

  • Аномалії структури нирок Полікістоз нирок

  • Солітарна (проста) кіста нирки

  • Аномалії розвитку сечоводів

  • Уретероцеле

  • Діагностика

  • Аномалії розвитку сечового міхура

  • Дивертикул сечового міхура

  • Надмірність слизової оболонки сечоміхурового трикутника

  • Дисфункції сечового міхура

  • Аномалії розвитку сечівника

  • Природжені структури сечівника

  • Вроджені клапани сечівника

  • Епіспадія

  • Аномалії розвитку статевого члена

  • Аномалії розвитку органів калитки

  • Крипторхізм

  • Розділ 5. Інфекційно-запальні захворювання

  • Гострий пієлонефрит

  • Хронічний пієлонефрит

  • Піонефроз

  • Паранефрит

  • Цистит

  • Інтерстиціальний цистит

  • Простатит

  • Хронічний бактеріальний простатит

  • Хронічний абактеріальний, запальний простатит

  • Фізикальне обстеження

  • Альфа-адреноблокатори

  • Уретрит

  • Епідидиміт, орхіепідидиміт

  • Каверніт

  • Туберкульоз сечової і чоловічої статевої систем

  • Клінічна класифікація туберкульозу

  • Паразитарні захворювання сечової і чоловічої статевої систем

  • Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз)

  • Філяріатоз

  • Розділ 6. Сечокам'яна хвороба (СКХ)

  • Епідеміологія

  • Фізикальне обстеження

  • Камені сечового міхура

  • Камені сечівника

  • Камені передміхурової залози

  • Метафілактика (протирецидивне лікування) СКХ

  • Розділ 7. Гідронефроз

  • Розділ 8. Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Консервативне лікування

  • Оперативне лікування

  • Пошкодження сечоводів

  • Пошкодження сечового міхура

  • Ускладнення

  • Пошкодження сечівника

  • Пошкодження органів калитки

  • Пошкодження статевого члена

  • Розділ 9. Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем

  • Пухлина Вільмса

  • Пухлини верхніх сечових шляхів

  • Рак сечового міхура

  • Патоморфологія

  • Поверхневий рак сечового міхура (без інвазії у м'язовий шар)

  • Методи деривації сечі після радикальної цистектомії

  • Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

  • Рак передміхурової залози

  • Монотерапія аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона

  • Пухлини яєчка

  • Рак статевого члена

  • Розділ 10. Гостра та хронічна ниркова недостатність

  • Консервативне лікування ГНН
  • Хірургічне лікування ГНН

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Ураження систем і органів при ХНН

  • Трансплантація нирки

  • Розділ 11. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях

  • Гематурія

  • Гостра затримка сечовипускання

  • Анурія

  • Перекрут гідатид яєчка і його придатка

  • Перекрут яєчка

  • Розділ 12. Нефроптоз

  • Клінічна картина Скарги

  • Розділ 13. Нейрогенні розлади сечовипускання

  • Розділ 14. Інші урологічні захворювання

  • Нефрогенна артеріальна гіпертензія

  • Паренхіматозна нефрогенна артеріальна гіпертензія Етіологія і патогенез

  • Сечостатеві нориці у жінок

  • Диференційна діагностика СН

  • Водянка оболонок яєчка (гідроцеле)

  • Варикозне розширення вен сім'яного канатика (варикоцеле)

  • Розділ 15. Сучасні ендоскопічні методи лікування урологічних захворювань

  • Ендоскопічні методики лікування пухлин сечової системи та передміхурової залози

  • Ендоскопічні методи лікування стриктур сечової системи